Художня культура Київської Русі 882 – 1240 рр.

Август 31, 2022

Главная
История
Художня культура Київської Русі 882 – 1240 рр.

Содержание

2. Перші кам'яні споруди були створені в період князювання Володимира Великого. На центральній площі древнього Києва звели
3. Втіленням головних архітектурних досягнень Русі став Софійський собор у Києві, який зберігся до наших днів, але
4. Пам'ятником архітектури світового значення є й ансамбль Києво-Печерської лаври .
5. Мозаїки і фрески Софіївського собору в Києві належать до найвизначніших пам'яток українського і світового мистецтва. Вціліла
11. З середини XII ст. в самостійних князівствах — Київському, Чернігівському, Переяславському, Галицькому та Волинському — створюються
12. Становлення давньоруського іконопису відбулося у другій половині XI — на початку XII ст. До цього ікони
13. Іконописні зображення створювались за певними суворими правилами. Умовність письма мала чітко розмежовувати божественний («горній») світ від
15. В оздобленні давньоруських храмів значну роль відігравало пластичне мистецтво та різьбярство. Східнохристи-янська церква, переслідуючи язичницькі вірування,
16. Історичну і культурну цінність становить саркофаг Ярослава Мудрого (X–XI ст.), що зберігається у київському Софійському соборі.
17. У XII ст., коли в окремих землях Русі склалися місцеві художні школи, скульптура широко застосовувалася в
19. Скачать презентацию

Слайд 2

Перші кам'яні споруди були створені в період князювання Володимира Великого.
На

центральній площі древнього Києва звели церкву Успіння Богородиці (Десятинна церква ) .

Архітектура Київської Русі

Слайд 3

Втіленням головних архітектурних досягнень Русі став Софійський собор у Києві, який

зберігся до наших днів, але в дуже перебудованому вигляді .

Він був споруджений при Ярославові Мудрому на місці його перемоги над печенігами і задуманий як символ політичної могутності Русі. Софійський собор став місцем посадження на князівський стіл і поставляння на митрополичий престол, місцем прийому іноземних послів, зустрічей князя з народом.

Слайд 4

Пам'ятником архітектури світового значення є й ансамбль Києво-Печерської лаври .

Слайд 5

Мозаїки і фрески Софіївського собору в Києві належать до найвизначніших пам'яток

українського і світового мистецтва. Вціліла лише третина всього живопису.
Мозаїчна палітра нараховує 177 відтінків. Фрески мали як релігійний сюжет, так і цілком світський зміст.
Мозаїки Софіївського собору відзначаються високою технікою виконання. Прикраси собору доповнюють фрески.

Живопис

Слайд 6

Слайд 7

Слайд 8

Слайд 9

Слайд 10

Слайд 11

З середини XII ст. в самостійних князівствах — Київському, Чернігівському, Переяславському,

Галицькому та Волинському — створюються місцеві самобутні художні школи. Фресковий розпис повністю замінює настінну мозаїку. Усі вони були об'єднані єдиним стильовим напрямом, але мали і свої особливості. Характерними пам'ятками цього періоду є храми Богородиці Пирогощі (1132 р.), Кирилівський (1146 р.), Василівський (1183 р.), Борисо-Глібський (1128 р.) і Успенський в Чернігові (40-і роки XII ст.).

Слайд 12

Становлення давньоруського іконопису відбулося у другій половині XI — на початку

XII ст. До цього ікони були, переважно, візантійські та грецькі. Разом із поширенням будівництва храмів виникла давньоруська школа іконопису. Її засновником вважають митрополита іларіона. У Києво-Печерському Патерику розповідається про перших відомих іконописців Київської Русі — Алімпія та Григорія. Про останнього розповідали, що йому допомагають янголи: він міг за кілька годин написати й позолотити образ (зазвичай на це витрачали кілька тижнів).

Іконопис

Слайд 13

Іконописні зображення створювались за певними суворими правилами. Умовність письма мала

чітко розмежовувати божественний («горній») світ від земного («дольного») і підкреслювати в лиці Христа, Богоматері та святих їх неземну сутність. Для цього фігури зображались пласкими й нерухомими, застосовувалась оборотна перспектива, виключалися будь-які часові прояви (пора року чи доби). Умовний золотий фон ікон символізував божественне світло, фігури не мали тіней, адже «в Царстві Божому» їх немає.

Слайд 14

Слайд 15

В оздобленні давньоруських храмів значну роль відігравало пластичне мистецтво та різьбярство.

Східнохристи-янська церква, переслідуючи язичницькі вірування, заборонила об'ємну скульптуру, тому пластичне мистецтво розвивалося у вигляді рельєфів. Для різьбленого оздоблення монументальних споруд використовувався мармур та рожевий шифер. Значна кількість рельєфних орнаментальних прикрас збереглася у храмах Києва.

Скульптура

Слайд 16

Історичну і культурну цінність становить саркофаг Ярослава Мудрого (X–XI ст.), що

зберігається у київському Софійському соборі. Виготовлений з білого мармуру, вкритий рослинним орнаментом з християнською символікою.

Слайд 17

У XII ст., коли в окремих землях Русі склалися місцеві художні

школи, скульптура широко застосовувалася в декорі фасадів споруд. Основним елементом орнаментів був стилізований акант, заплетений у кошики, що нагадували романські капітелі. В плетиво орнаментів ув'язувалися зображення птахів, барсів тощо. Цікавим зразком чернігівської пластики є капітель з Борисоглібського собору із зображенням язичницького міфічного птахо собаки — семарг-ла.