Авангардизм

Содержание

Слайд 2

先锋派 Авангардизм: сутність поняття Авангардизм (франц. «Передова охорона») – антитрадиційний напрям

先锋派 Авангардизм: сутність поняття

Авангардизм (франц. «Передова охорона») – антитрадиційний напрям в

літературі й мистецтві ХХ ст., пов'язаний із руйнуванням звичних художніх форм та канонів. Складався з багатьох стильових течій – кубізму, дадаїзму, футуризму, абстракціонізму тощо, які ставили за мету негайне кардинальне оновлення формальних і змістових структур мистецтва.
Слайд 3

先锋派 Авангардизм: концептуальні засади Прояви авангардизму характерні для кризових моментів історії

先锋派 Авангардизм: концептуальні засади

Прояви авангардизму характерні для кризових моментів історії мистецтва,

коли певний напрям чи стиль вичерпував свої зображально-виражальні можливості, тиражував свої вчорашні здобутки.
Авангардизм відображає настрій змінюючогося, урбанізованого світу, намагається знайти і розкрити хворобливі явища в мистецтві, доводячи їх до абсурду. Своїм завданням авангардисти вважали знищення загальноприйнятої нормативно-аксіологічної шкали, руйнацію традиційних авторитетів.
Слайд 4

先锋派 Авангардизм: характерні ознаки Хаос як основа єдино можливого руху; абсолютизується

先锋派 Авангардизм: характерні ознаки

Хаос як основа єдино можливого руху;
абсолютизується принцип

деструкції, зорієнтований на «суму руйнувань» (П.Пікассо), на гру задля гри, супроводжуваний наперед спрограмованим скандалом;
прояв сміхової культури, очищення мистецького руху від гальмівних тенденцій, розчленування мистецьких явищ на складові і довільний їх монтаж;
не має свого підґрунтя, а живиться енергією епатованого напряму, стилю, жанру тощо, аж до повної його ліквідації.
Слайд 5

модернізм авангардизм Філософська основа «філософії життя», концепції ніцшеанства, екзистенціалізму, фрейдизму тощо.

модернізм

авангардизм

Філософська основа «філософії життя», концепції ніцшеанства, екзистенціалізму, фрейдизму тощо.

конструкція

космос

елітарність

деструкція

хаос

масовість

храм

вулиця

Слайд 6

Авангардизм у китайській прозі 1. 格非 2. 孙甘露 3. 余华 4.

Авангардизм у китайській прозі
1. 格非
2. 孙甘露
3. 余华
4. 苏童
5. 残雪

1

2

3

4

5

Слайд 7

Ознаки авангардизму в китайській прозі 1980-х рр. (1) Розширення зображальних та

Ознаки авангардизму в китайській прозі 1980-х рр. (1)

Розширення зображальних та виражальних

можливості прози.
Поетичність, ліризм, есеїстичність, філософічність, алегоричність прози продемонстрували те, що були порушені усі вимоги жанрової цілісності традиційної літератури.
Сунь Ганьлу 孙甘露 – «проза протесту» з грою слів та сенсів.
Слайд 8

Ознаки авангардизму в китайській прозі 1980-х рр. (2) Посилилася почуттєвість та

Ознаки авангардизму в китайській прозі 1980-х рр. (2)

Посилилася почуттєвість та індивідуально

авторський стиль: сучасна «авангардна проза» створила дивний і змішаний за сприйняттям світ. Особливе сприйняття полягає не лише в пошуках дивовижної тематики і жанрових форм, не лише у способі їх вираження, а перш за все у виробленні особливого способу сприйняття, який зумовлюється наближенням до явищ і відповідне їх втілення у словесній формі (особливому мовному стилі):
Юй Хуа змальовує відчуття суб’єкта в критичній ситуації; Су Тун відтворює прозорість і чіткість ситуації; Ге Фей створює естетизований, ліричний присмак; Сунь Ганьлу творить у стилі, схожому на давню паралельну прозу з чіткими й вишуканими фразами.
Найпродуктивніший мовний зворот - порівняльна конструкція.
Слайд 9

Ознаки авангардизму в китайській прозі 1980-х рр. (3) Основна увага звернута

Ознаки авангардизму в китайській прозі 1980-х рр. (3)

Основна увага звернута на

тактику оповіді. Певний ракурс бачення оповідача, залучення відповідних наративних конструкцій, словесних формул – все це складає оповідну стратегію.
Наприклад, Су Тун звертається до «подієвої мотивації», а Ге Фей – до «часової лакуни».
Слайд 10

Ознаки авангардизму в китайській прозі 1980-х рр. (4) Широке використання іронії

Ознаки авангардизму в китайській прозі 1980-х рр. (4)

Широке використання іронії як

наслідок сумнівів щодо «себе самого». Авангардисти не виражали настрій невдоволення, проклинаючи усіх, а застосовували іронічне зображення, безпристрасно приймаючи «розбиту на шматки» реальність.
Іронія представлена не лише як стилістичний прийом, але й як життєва позиція та спосіб сприйняття, певним чином «тверезий» спосіб мислення.
Наприклад, у повісті «Зграя бурих птахів» Ге Фей виражає сумніви до себе самого, а в повісті «Вороги» викликає страх до самого себе, переконуючи, що «власне Я» і є внутрішнім ворогом кожного.