Граматичні форми та граматичні значення. Частини мови

Содержание

Слайд 2

Граматична форма слова єдність граматичного значення і засобів його вираження. Сукупність

Граматична форма слова

єдність граматичного значення і засобів його вираження.
Сукупність різних

форм слова становить його парадигму:
вікно, вікна, вікну, вікном, вікні, вікна, вікон …
Слайд 3

Синтетичні форми - форми, в яких граматичне значення виражене в межах

Синтетичні форми - форми, в яких граматичне значення виражене в межах

слова, тобто лексичне й граматичне значення синтезовані в одній формі:
писатиму
Аналітичні форми - форми, в яких лексичне і граматичне значення виражені різними словами: лексичне - самостійним словом, а граматичне – службовим:
will write
Слайд 4

Суплетивізм - різні словоформи одного слова утворюються від різних коренів: я - мене, good – better.

Суплетивізм - різні словоформи одного слова утворюються від різних коренів:
я

- мене, good – better.
Слайд 5

Способи вираження граматичних значень: Синтетичні - способи, які виражають граматичні значення

Способи вираження граматичних значень:

Синтетичні - способи, які виражають граматичні значення засобами,

що знаходяться у межах слова:
1) афіксація, 2) чергування, 3) наголос, 4) редуплікація, 5)словоскладення, 6) суплетивізм.
Аналітичні - способи, які виражають граматичні значення засобами, що знаходяться поза словом:
1) за допомогою службових слів, 2) інтонації, 3) порядку слів.
Слайд 6

Афіксація - це вираження граматичних значень за допомогою афіксів: 1. суфіксація

Афіксація

- це вираження граматичних значень за допомогою афіксів:
1. суфіксація - вираження

граматичних значень за допомогою суфіксів:
зафарбувати – зафарбовувати, Arbeit "робота" - Arbeiter "робітник" ;
2. префіксація - вираження граматичних значень за допомогою префіксів:
малювати – намалювати, gehen "йти"- vergehen "проходити";
Слайд 7

3. конфіксація - вираження граматичних значень комбінацією з префікса й суфікса,

3. конфіксація - вираження граматичних значень комбінацією з префікса й суфікса,

які діють разом:
machen "робота" - gemacht "зроблений";
4. інфіксація - вираження граматичних значень за допомогою інфіксів:
лат. vici "переміг" - vinco "перемагаю", fidi "колов" - findo "колю", тагальськ. sulat "письмо" - sumulat "писати";
Слайд 8

5. трансфіксація - вираження граматичних значень за допомогою трансфіксів: араб, катаба

5. трансфіксація - вираження граматичних значень за допомогою трансфіксів:
араб, катаба

"написав", кутіба "написаний", катібу "той, що пише", кітабу "написання", уктуб "пиши";
6. нуль-афіксація, тобто відсутність афікса в одній з форм парадигми за наявності афіксів в інших формах:
укр. стіна - стін, рос. крестьянин - крестьяне.
Слайд 9

Чергування (внутрішня флексія): зібрати – збирати, swim – swam – swam,

Чергування (внутрішня флексія):
зібрати – збирати, swim – swam – swam,

Bruder - Brüder.
Наголос:
моря (род. відм. однини) – моря (наз. відм. множини),
насипати (недоконаний вид) – насипати (доконаний вид).
Слайд 10

Редуплікація - повне або часткове повторення кореня, основи або цілого слова

Редуплікація - повне або часткове повторення кореня, основи або цілого слова

без зміни звукового складу або з частковою його зміною:
індонез. orang "людина" – orang-orang "люди", кит. сін "зірка" - сін-сін "зірки".
Словоскладення - поєднання кореневої морфеми з кореневою:
фотостудія, профорієнтація, ladybird.
Слайд 11

Суплетивізм – утворення граматичних форм одного й того ж слова від

Суплетивізм – утворення граматичних форм одного й того ж слова

від різних коренів або від різних основ:
говорити (недоконаний вид) - сказати (доконаний вид),
нім. der Mensch "людина" - die Leute "люди, англ. I – me.
Слайд 12

Спосіб службових слів Граматичні значення виражають артиклі: schreiben "писати" - das

Спосіб службових слів

Граматичні значення виражають артиклі: schreiben "писати" - das

Schreiben "письмо", фр. le table "певний стіл" - un table "якийсь стіл";
прийменники: їду в метро – піду до метро;
допоміжні дієслова: будемо танцювати;
слова ступеня: більш зручний;
"пусті слова": рись-самка, he-cat;
сполучники: виражають сурядні та підрядні відносини;
частки: прочитав би.
Слайд 13

Спосіб інтонації Виражаються: а) модальність речення (впевненість, запитання, сумнів, наказ або

Спосіб інтонації

Виражаються:
а) модальність речення (впевненість, запитання, сумнів, наказ або особисте ставлення

мовця):
Він прийшов. Він прийшов? Він прийшов! Він ... прийшов;
б) групування членів речення:
Казнить, /нельзя помиловать. Казнить нельзя, /помиловать;
в) розрізнення простого й складного речення:
Бачу матір в садочку. Бачу: /матір - в садочку;
Слайд 14

г) розрізнення сурядності й підрядності: Хмариться, дощ буде. Хмариться - дощ

г) розрізнення сурядності й підрядності:
Хмариться, дощ буде. Хмариться - дощ

буде;
ґ) актуальне членування речення:
Я купив подарунок. Я купив подарунок. Я купив подарунок;
д) виділення вставних слів і речень:
Он может быть здесь. Он, может быть, здесь.
Слайд 15

Спосіб порядку слів Може розрізняти: а) підмет і додаток: Буття визначає

Спосіб порядку слів

Може розрізняти:
а) підмет і додаток:
Буття визначає свідомість. Свідомість

визначає буття.
Dogs love children. Children love dogs.
б) означення и означуване:
глухі вчені, вчені глухі; stone wall, wall stone.
Слайд 16

Частини мови - великі за обсягом класи слів, об'єднаних спільністю загального

Частини мови

- великі за обсягом класи слів, об'єднаних спільністю загального граматичного

значення і його формальних показників.
Слайд 17

Критерії класифікації частин мови: Семантичний критерій - передбачає віднесення до однієї

Критерії класифікації частин мови:

Семантичний критерій - передбачає віднесення до однієї частини

мови слів із спільним загальним граматичним значенням:
предметність – іменник, дія – дієслово, якість – прикметник.
Морфологічний критерій - до уваги береться своєрідність словозмінювання (морфологічні категорії) та словотвору:
категорія часу – дієслово;
-тель, -ник – іменник; -less – прикметник.
Слайд 18

Синтаксичний критерій - до однієї частини мови відносять слова зі здатністю

Синтаксичний критерій - до однієї частини мови відносять слова зі здатністю

виконувати однакові синтаксичні функції та з однаковою сполучуваністю:
функція підмету є характерною для іменника, присудка – для дієслова.
прислівники поєднуються з дієсловами (швидко бігти), прикметники поєднуються з іменниками (швидкий біг).