Григорій Косинка (Стрілець) В житах

Содержание

Слайд 2

За своє коротке життя Григорій Косинка встиг написати небагато, але й

За своє коротке життя Григорій Косинка встиг написати небагато, але й

цей доробок свідчить, що в його особі українська література мала талановитого співця української бідноти, дітям якої тільки «сниться молоко», глибокого знавця свого народу і його мови.
П. Панч
Слайд 3

Тонкий психолог, життєлюб, людинолюб, письменник визначного, наскрізь самобутнього таланту, істинний продовжувач

Тонкий психолог, життєлюб, людинолюб, письменник визначного, наскрізь самобутнього таланту, істинний продовжувач

художніх традицій Стефаника і Черемшини, Коцюбинського і Васильченка — такий був Косинка…
Євген Шабліовський
Слайд 4

Портфоліо письменника: При народженні: Григорій Михайлович Стрілець Псевдонім : Косинка Дата

Портфоліо письменника:

При народженні: Григорій Михайлович Стрілець
Псевдонім : Косинка
Дата народження: 29 листопада 1899
Місце народження: с.

Щербанівка, Обухівський
повіт, Київська губернія.
* Дата смерті: 15 грудня 1934 (35 років)
Місце смерті: Київ
Національність: українець
Мова творів: українська
Рід діяльності: прозаїк
Роки активності: 1919–1934
Жанр: оповідання, імпресіоністична новела
Слайд 5

Новела «В житах»: уперше надруковано у львівському журналі «Нова культура» (1922,

Новела «В житах»:
уперше надруковано у львівському журналі «Нова культура» (1922, №

2).
Отож датою першодруку вважають 1925 р
Слайд 6

Я вважаю, що письменник повинен правдиво відображати дійсність, історію наших часів.

Я вважаю, що письменник повинен правдиво відображати дійсність, історію наших часів.

Дезертири були, і я їх не обминаю, як не обминав босяків М. Горький.
Г. Косинка
Слайд 7

Назва новели: Корній Дізіка, від особи якого ведеться розповідь, зі своєї

Назва новели:

Корній Дізіка, від особи якого ведеться розповідь, зі своєї

волі опинився в банді отамана Гострого, тому став дезертиром і переховувся в житах. Звідси — назва новели. «В житах» — це не лише місце дії, це багатогранний символ, що уособлює в собі й життя селянина, і його ставлення до навколишнього світу, і становлення як людини на землі.
Слайд 8

Тлумачення прізвища головного героя: « Що таке «дізік»? Дізік — страшне

Тлумачення прізвища головного героя:

« Що таке «дізік»? Дізік — страшне для

мене слово, бо воно нагадує мені про дійсність — раз, а друге — в нашій революційній термінології це є дезертир, а я, товариші, саме до них і нале­жав!»
Слайд 9

Тема твору: показ одного дня втікача-дезертира Корнія Дізіка, який став найщасливішим

Тема твору:

показ одного дня втікача-дезертира Корнія Дізіка, який став найщасливішим у

його житті, бо приніс зустріч із його долею – Уляною.
Слайд 10

Ідея твору: з’ясування сенсу людського існування; уславлення однієї короткої життєвої миті,

Ідея твору:

з’ясування сенсу людського існування; уславлення однієї короткої життєвої миті, яка

ставить нас перед вибором і дає орієнтири на майбутнє.
Слайд 11

Жанр твору – імпресіоністична новела. Імпресіоністична новела — невеликий за обсягом

Жанр твору – імпресіоністична новела.

Імпресіоністична новела — невеликий за обсягом прозовий

епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією,у якому автор висловлює миттєві почуття ліричного героя, відмовляється від ідеалізації свого персонажа,показує уривчасті фрагменти, відбиті у його свідомості.
Головне в такому творі - змалювати навколишній світ так, щоб було зрозуміло, що робиться в душі героя.
Слайд 12

Імпресіонізм — художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень,

Імпресіонізм — художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень,

співпереживань. Сформувався у Франції в другій половині ХІХ ст.,

Визначальні риси імпресіонізму:
*зображується не сам предмет, а враження від нього);
*імпресіоністи орієнтуються на почуття, а не на розум;
*відмова від ідеалізації;
*часопростір ущільнюється й подрібнюється, предметом мистецької зацікавленості стають уривчасті фрагменти, відбиті у свідомості персонажа;
*герой цікавий «пасивною» здатністю сприймати, реагувати на зовнішні збудники, бути носієм, навіть колекціонером вражень;
*найпоширенішим жанром імпресіонізму стає новела.

Слайд 13

Відомими піонерами імпресіонізму стали художники: Едуар Мане Каміль Піссарро Клод Моне

Відомими піонерами імпресіонізму стали художники:
Едуар Мане
Каміль Піссарро
Клод Моне
П'єр-Оґюст Ренуар
Альфред Сіслей
Дега Едгар
Поль

Сезанн
Берта Морізо
Марі Бракмон
Арман Гійомен
Франсіс Пікабіа
Гюстав Кайботт 
Слайд 14

Вітаїстичність (лат. Vita — життя) — риса модерністської літератури перших десятиліть

Вітаїстичність (лат. Vita — життя) — риса модерністської літератури перших десятиліть

XX століття, що виявилась у погляді на стихію життя як першооснову світових процесів.

В українській літературі вітаїстичність позначилась на формуванні «романтики вітаїзму» з її настановою на перетворення світу, формування активної, сильної особистості та нації.

Слайд 15

Елементи імпресіонізму в новелі: Зорові образи: Сивий степ; важкий колос схилився

Елементи імпресіонізму в новелі:

Зорові образи: Сивий степ; важкий колос схилився до

землі; старий чорногуз; сірі, гарні очі, розпатланий чуб, ще дитяче обличчя; крайкована синіми льонами плахта з вівса, ячменю…; копит горить під сонцем; степова дичка – запалена, засмажена (дівчина Уляна); гарно вишита мережка.
Слайд 16

Слухові образи: Сонце… сміється з мене крильцями бджіл: «дізік, дізік…»; у

Слухові образи: Сонце… сміється
з мене крильцями бджіл: «дізік, дізік…»;
у

мене почали дзвонити коси, серпи; солдат… вигукує, стріляючи з ляку; степ… дзвонить хвилями; десь над ухом б’ється крильцями джміль, гуде; нерви уже не співають, а тільки дзвонять тихо: «Дзінь, дінь!..»; впало на дорогу її слово: – змінилася; шептали колоски; дзвонить у такт степу моє серце.
Нюхові, запахові образи, смакові, дотикові: Городи пахнуть полином, м’ятою п’яні гречки; вітер … теплий, ніжний гарячий вітер
Слайд 17

Новела «В житах» з однойменної збірки засвідчує орієнтацію письменника на стефанівський

Новела «В житах» з однойменної збірки засвідчує орієнтацію письменника на стефанівський

тип письма.

Вона досить коротенька за обсягом, має досить суттєве значення, оскільки саме ця риса є найхарактернішою в письмі Г. Косинки: він умів декількома фразами, нюансом світлотіней, образом або символом передати найширшу гаму почуттів, думок, ідей. Недарма ж класик української новелістики Василь Стефаник називав Григорія своїм онуком.

Слайд 18

Символи новели: Житнє поле — єдиний свідок поневірянь героя, єдиний друг

Символи новели:

Житнє поле — єдиний свідок поневірянь героя, єдиний друг і

захисник його — перетворюється у спогадах, свідомості героя у своєрідного повіреного у всі земні таїни, навіть більше: житнє поле стає самим життям. Саме жито-життя здатне пробудити, повернути до сприйняття земних радостей і мертвих, і живих.

Жито, жити, любити…— це весь Косинка, це його поезія.

Тваринне існування Корнія до зустрічі з Уляною скоріше нагадувало смерть, аніж повноцінне життя. Але почуття любові до Уляни врешті перемагає страх за життя. Корній забу­ває про небезпеку, що йому загрожує, і піднімається з землі назу­стріч любові, навперейми справжньому життю.

Слайд 19

Схема подій:

Схема подій:

Слайд 20

Для Корнія в той лише один «щасливий» день із життя: жита,

Для Корнія в той лише один «щасливий» день із життя: жита,

«червона хустка Уляни» і він сам — єдине мірило буття на землі, усе інше — потім. Корнію не хочеться згадувати про те, що мучить його совість, а саме розстріл комуніста Матвія Киянчука, у якому він, напевно, брав участь. Він молодий, трохи іронічний («ми, дезертири, — народ бойовий», але спраглий до життя. «…Мені хочеться співати, як співають старі, коли згадають молодість, а я ще хочу співати!»