Порівняльна характеристика Кутузова і Наполеона за романом Л. М. Толстого Війна і Мир

Слайд 2

У своєму творі письменник прославив головнокомандувача Кутузова як натхненника і організатора

 У своєму творі письменник прославив головнокомандувача Кутузова як натхненника і організатора

перемог російського народу. Толстой неодноразово  підкреслює, що Кутузов є справжнім народним героєм.
Слайд 3

Кутузов постає перед нами в романі як проста російська людина і

 Кутузов постає перед нами в романі як проста російська людина і

водночас як мудрий історичний діяч та полководець. Для Толстого головне в Кутузові - це його кровний зв'язок з народом - "то народное чувство, которое он носит в себе во всей чистоте и силе его".

Автор представляє Кутузова як мудрого полководця, який глибоко і правильно розуміє та передбачає хід подій. Не випадково правильна оцінка Кутузовим перебігу подій завжди підтверджується пізніше.

Слайд 4

В зображенні Толстого Кутузов - це живе обличчя. Автор показує його

В зображенні Толстого Кутузов - це живе обличчя. Автор показує його

ходу, жести, міміку, його знамените око, яке є або ласкавим або насмішкуватим.
Слайд 5

Протилежною Кутузову постаттю є Наполеон. Л. Толстой рішуче виступає проти "культа"

Протилежною Кутузову постаттю є Наполеон.  Л. Толстой рішуче виступає проти "культа" Наполеона.  Для

письменника Наполеон - це агресор, який напав на Росію.
Слайд 6

Для письменника Наполеон - це агресор, який напав на Росію. Він

Для письменника Наполеон - це агресор, який напав на Росію.  Він спалював

міста і села, вбивав російських людей, грабував, знищував великі культурні цінності, навіть віддав наказ знищити Кремль.

Наполеон - самозакоханий, владний полководець, який прагне світового панування. У перших частинах роману Л. Толстой іронічно говорить про плазування перед Наполеоном, яке виникло та поширилося у вищих світських колах Росії.

Слайд 7

Від самого початку роману Толстой чітко висловлює своє ставлення до цього

Від самого початку роману Толстой чітко висловлює своє ставлення до цього

державного діяча. Так, він показує, що у вчинках Наполеона окрім примхи немає нічого. Проте Наполеон "вірив в себе і весь світ вірив в нього".