Презентация на тему "Життя і творчістьВолта Вітмена" - скачать бесплатно презентации по Литературе

клубі. Ще рік по тому він уже редактор, а також єдиний репортер і набірник власної газети "Лонг-Айлендер". До 22 років поет "перепробував" ще цілу низку професій - політика, лектора, оратора,- і у кожній він шукав не шляху до кар'єри та заможності, а засобів утвердження і захисту своїх ідеалів.  З 1846 по 1852 рік Вітмен працює в різних бруклінських газетах.

він часто відвідує нью-йоркський Єгипетський музей, багато читає з історії, етнографії, засвоюючи погляд на історичний розвиток людства як на єдиний у своїй різноманітності потік, який плине з темряви століть до сучасності - і далі у майбутнє. Відвідує він також і лекції з астрономії. Ці знання допомагають формуванню його поетичної філософії. Вітмен вчиться бачити Всесвіт безмежним у просторі й часі, що перебуває у загальному і безперервному русі.  Вітмен у своїй творчості прагне показати людину в єдності матеріального і духовного, природного і соціального:  Я поет Тіла, і я поет - Душі.  Зі мною всі насолоди раю і всі муки пекла зі мною. 

році, виходить друком збірка "Листя трави" - книга, яка зробила поета всесвітньо відомим.  Наступний етап у житті поета - Громадянська війна у Сполучених Штатах (1861 -1865). Працюючи санітаром у тилових шпиталях, він не раз зазнавав смертельної небезпеки, доглядаючи тифозних і холерних хворих. У ці роки написані вірші "1861 рік", "Рік озброєний, рік боротьби", "Бий, бий, барабане", "Вертайся з поля, тату", які увійшли до циклу "Під барабанний гуркіт". 

у моєму дворі" (1865) - реквієм пам'яті президента Авраама Лінкольна, який загинув від руки вбивці. У творах поета 70-80-х років домінує соціальне і критичне начало. У 1871 році він опублікував книгу публіцистики "Демократична далечінь", де відкрито заявив про те, що "демократія Нового Світу... зазнала банкрутства".  Повоєнні роки були дуже важкими для поета. Доля завдавала йому удару за ударом: він довго .не міг знайти роботу, потерпав від злиднів, поховав матір і брата. У 1873 році Вітмена вразив параліч.  Але поет не здавався.

тоді ж устиг внести зміни в останнє прижиттєве видання книги "Листя трави".  26 березня 1892 року Волт Вітмен помер.  Про головну працю свого життя, збірку "Листя трави", поет волів говорити не "моя книга", а "наша". Ця книга про Людину у її найкращому й найповнішому втіленні. Вітменівський герой - "Уселюдина". Важливим є і те, що Вітмен - художник-новатор, чиї творчі відкриття багато в чому зумовили розвиток поетичного мистецтва у XX столітті. 

завдання у тому, щоб створити справжній національний епос, який містив би повну картину дійсності, передавав відчуття причетності до всього, що відбувається під американським небом і більше того - у Всесвіті.  Найповніше ідея злиття індивідуального буття з космосом висвітлена в одній із найкращих поем, які увійшли до збірки "Листя трави" - "Пісні про себе".