Райнер марія Рільке. Життєвий і творчий шлях Підготувала учениця 11-В класу Бірюк Анна

батьків первістком, потім в нього з'явився молодший брат. Дитинство і юність не були щасливими — через невдалий шлюб батьків, який розпався 1884 року, коли хлопцеві було 9 років.
Мати, Софія Енц, не могла забути своєї першої дитини — рано померлої дочки, тому трактувала сина як дівчинку, навіть одягала в сукні.
До 1884 року — навчання у початковій школі в Празі. Після розлучення батьків у 1884 році, Рільке залишається під опікою батька.
Батько, Йозеф Рільке, мріяв про військову кар'єру, але мусив стати залізничним чиновником. Тому, всупереч волі сина, 1886 року віддав його до військової академії. 1 вересня 1886 року Рільке вступив у кадетське військове училище у Санкт-Пельтені (поблизу Відня). Тоді ж з'являються перші дитячі вірші.

вищому реальному військовому училищі у Мегріш-Вайскірхені (Граніце у теперішній Чехії), звідки звільнився за станом здоров'я. Молодий Рільке залишив її 1891 року — з допомогою дядька, який оцінив великі здібності небожа. У тому ж році він розпочав навчання у Торговельній академії (торговельне училище) у Лінці, яке припинив у середині наступного року.

Написані перші прозові твори, зокрема і «П'єр Дюмон».

– «Часослов»
1900 – «Історії про Господа Бога»
1905 – «Книга годин»
1908 – «Нові вірші»
1922 – «Дуїнянські елегії»
1922 – «Сонети до Орфеї»

народів, у тому числі й на українську.
Враження Рільке з відвідин України 1899 і 1900 років позначилися на циклі «Книга про чернече життя», збірці «Часослов», як також на книжці коротких розповідей «Про Господа Бога».
Зацікавившися тоді  «Словом о полку Ігоревім», Рільке переклав його у 1902–1904 роках (опубліковано 1930 року).

нього мали дві поїздки в Росію (1899р. і 1900р.), де він зустрівся з Л.Н. Толстим і зблизився з християнським поетом С.Д. Дрожніним.
“Россия в известной мере стала основой моих переживаний” – писав Рільке.

свободи. Бехер назвав Рільке посланцем кращої частини свого народу, що збагатив поезію на німецькій мові.