Тарас Григорович Шевченко (1814–1861)

Июль 27, 2022

Главная
Литература
Тарас Григорович Шевченко (1814–1861)

Содержание

4. ПОДРАЖАНІЄ 11 ПСАЛМУ Автограф, з якого вірш переписаний до «Більшої книжки», не відомий. Переписавши текст до
6. Журнал «Отечественные записки»
7. Йосип Абрам словенський поет, літературознавець і перекладач. Літературні псевдоніми: Байда Козак, Трентар, Мостар
8. Акакій Ростомович Церетелі грузинський поет, письменник, ідейний лідер національно-визвольного руху Грузії, мислитель-просвітитель і національна громадська фігура
9. Альфрeд Антoн Є́нсен— шведський історик, слов'янознавець, перекладач, симпатик українського національного відродження, дійсний член Наукового Товариства ім.
10. Свєнціцький Павлин псевдонім — Данило Лозовський, Сєльський, Павло Свій, Павлин Стахурський, Sorjan — український і польський
11. Зоре моя вечірняя, Зійди над горою, Поговорим тихесенько В неволі з тобою. Розкажи, як за горою
14. Віктор Умляуф фон Франквель - перекладач
16. Думи мої, думи Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними
17. Думи мої, думи Квіти мої, діти! Нащо ж вас кохав я, нащо доглядав? Чи заплаче серце
18. Думи мої, думи Думи мої, думи мої, Квіти мої, діти! Виростав вас, доглядав вас,— Де ж
19. Францоз (Franzos) Карл-Еміль — австрійський письменник і літературознавець, родом із Чорткова (Галичина)
20. Юлія Віргінія німецька поетеса і перекладачка, написала вступну статтю до видання повісті Шевченка «Художник»
21. І золотої, й дорогої…
22. Еміль Дюран французький художник, представник академічної школи
24. Совінський Леонард польський письменник родом з Східного Поділля
25. Якубєць Мар'ян польський літературознавець
26. “Ой маю я оченята”
27. Ада́м Міцке́вич один із найвидатніших польських поетів, засновник польського романтизму, діяч національно-визвольного руху. Засновник польської романтичної
29. “Тополя”
30. “ТОПОЛЯ”
31. Вересаєв Іван Вікентійович російський письменник Вікентій Вікентійович Вересаєв (Смідович), російський письменник. 1911 р. у Москві за
32. “На панщині пшеницю жала”
33. Анто́н Па́влович Че́хов російський драматург і прозаїк
34. Мико́ла Васи́льович Ге́рбель російський поет, перекладач, редактор та видавець
35. Було колись… ІВАН ПІДКОВА Було колись — в Україні Ревіли гармати; Було колись — запорожці Вміли
39. По́лін Бе́нтлі англійська журналістка. Авторка розвідки «Тарас Шевченко — український поет свободи» в журналі «The UNESCO
40. Вільям Морфіл (Morfill), (1834 — 1909), англійський славіст, професор Оксфордського університету
41. Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А
42. Етель Ліліан Войнич англійська письменниця У 1895 р. Войнич приїздила у Львів. Опанувавши українську мову, на
43. Ві́ра Річ англійська письменниця й перекладачка української і білоруської літератури англійською мовою; секретар Англо-Українського Товариства в
45. Гончаренко Агапій Онуфрійович відомий український священик, правозахисник та громадський діяч, один із перших українських політичних емігрантів
46. Ліндон Б. Джонсон 36-й президент США, представник демократичної партії США, ініціатор створення «Великого суспільства», в якому
47. Джон Фі́тцджеральд Ке́ннеді 35-й президент Сполучених Штатів Америки від демократичної партії, громадський та політичний діяч
48. І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм… В УКРАЇНІ І НЕ В УКРАЇНІ МОЄ ДРУЖНЄ
49. Розкуйтеся, братайтеся! У чужому краю Не Шукайте, не питайте ТОГО, ЩО немає І на небі, а
50. Дуайт Девід «Айк» Ейзенхауер - державний діяч, 34-й Президент США, американський військовий і державний діяч, кавалер
51. Ой три шляхи широкії
52. “Гайдамаки” Все йде, все минає — і краю немає, Куди ж воно ділось? Відкіля взялось? І
53. “Гайдамаки” Єсть у мене діти, та де їх подіти? Заховать з собою? Гріх, душа жива! А
54. “Гайдамаки”
56. Хасіб-аль-Кайалі Перекладач «Заповіту» на арабську мову, шанувальник творчості Шевченка
57. Гарегін Севунц вірменський письменник
58. Нази́м Хікме́т Ран турецький поет, прозаїк, драматург і громадський діяч. Засновник сучасної турецької поезії
62. Скачать презентацию

Слайд 2

Слайд 3

Слайд 4

ПОДРАЖАНІЄ 11 ПСАЛМУ
Автограф, з якого вірш переписаний до «Більшої книжки», не

відомий. Переписавши текст до «Більшої книжки», Шевченко згодом вніс виправлення у рядок 8: «З гостей на цвинтар понесуть?» (замість «повезуть»). Ще до виправлення цього рядка рукописний список з автографа зробив П. О. Куліш (ІЛ, ф. 1, № 87, арк. 21 — 21 звор.), після виправлення — І. М. Лазаревський, з неправильним прочитанням окремих слів і /707/ зміною в рядку 30: «Розлий же їх, твої святії» замість «Розкинь же їх, твої святії» (ІЛ, ф. 1, № 56). Вперше надруковано в журналі «Основа» (1861. — № 10. — С. 1) за «Більшою книжкою», під редакційною назвою «Прочитавши 11 псалом» та з різночитаннями в рядках 8: «З гостей на цвинтар повезуть» та 21: «Малих отих рабов похилих». За першодруком зроблено списки: невідомою рукою в рукописній збірці «Сочинения Т. Г. Шевченка» 1862 (ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с 407 — 408) та в рукописній збірці «Кобзар» 1865, переписаній Д. Демченком (ІЛ, ф. 1, № 81, с. 96 — 97). До збірки творів уперше введено у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. — СПб., 1867. — С. 625 — 626, де подано за першодруком.
Вірш є вільним переспівом 11-го псалма із церковнослов’янського тексту. Шевченко використовує лише окремі слова й фразеологізми, вмонтовуючи їх у поетичну тканину власного твору, в якому, на відміну від біблійного оригіналу, акцентується мотив громадянського покликання поета — захисника народних інтересів, а також передрікається неминуча перемога над визискувачами.

Слайд 5

Слайд 6

Журнал «Отечественные записки»

Слайд 7

Йосип Абрам
словенський поет, літературознавець і перекладач.
Літературні псевдоніми: Байда Козак, Трентар,

Мостар

Слайд 8

Акакій Ростомович Церетелі
грузинський поет, письменник, ідейний лідер національно-визвольного руху Грузії, мислитель-просвітитель

і національна громадська фігура

Слайд 9

Альфрeд Антoн Є́нсен— шведський історик, слов'янознавець, перекладач, симпатик українського національного відродження,

дійсний член Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові і Українського Наукового Товариства в Києві

Слайд 10

Свєнціцький Павлин
псевдонім — Данило Лозовський, Сєльський, Павло Свій, Павлин Стахурський, Sorjan —

український і польський письменник, громадсько-освітній діяч, актор, видавець, редактор, мовознавець, педагог

Слайд 11

Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з

тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
Як широка сокорина
Віти розпустила...
А над самою водою
Верба похилилась;
Аж по воді розіслала
Зеленії віти,
А на вітах гойдаються
Нехрещені діти.

Слайд 12

Слайд 13

Слайд 14

Віктор Умляуф фон Франквель - перекладач

Слайд 15

Слайд 16

Думи мої, думи
Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на

папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В степу, як пилину? Чом вас лихо не приспало, Як свою дитину?..
Бо вас лихо на світ на сміх породило, Поливали сльози... чом не затопили, Не винесли в море, не розмили в полі?. Не питали б люде, що в мене болить, Не питали б, за що проклинаю долю, Чого нуджу світом? «Нічого робить»,— Не сказали б на сміх...

Слайд 17

Думи мої, думи
Квіти мої, діти! Нащо ж вас кохав я, нащо доглядав? Чи

заплаче серце одно на всім світі, Як я з вами плакав?.. Може, і вгадав... Може, найдеться дівоче Серце, карі очі, Що заплачуть на сі думи,— Я більше не хочу. Одну сльозу з очей карих — І пан над панами! Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами!

Слайд 18

Думи мої, думи
Думи мої, думи мої, Квіти мої, діти! Виростав вас, доглядав вас,— Де

ж мені вас діти? В Україну ідіть, діти! В нашу Україну, Попідтинню, сиротами,
А я — тут загину. Там найдете щире серце І слово ласкаве, Там найдете щиру правду, А ще, може, й славу...
Привітай же, моя ненько, Моя Україно, Моїх діток нерозумних, Як свою дитину.
[1839, С.-Петербург]

Слайд 19

Францоз (Franzos) Карл-Еміль — австрійський письменник і літературознавець,
родом із Чорткова (Галичина)

Слайд 20

Юлія Віргінія
німецька поетеса і
перекладачка, написала вступну статтю до видання повісті

Шевченка «Художник»

Слайд 21

І золотої, й дорогої…

Слайд 22

Еміль Дюран
французький художник, представник академічної школи

Слайд 23

Слайд 24

Совінський Леонард
польський письменник родом з Східного Поділля

Слайд 25

Якубєць Мар'ян
польський літературознавець

Слайд 26

“Ой маю я оченята”

Слайд 27

Ада́м Міцке́вич
один із найвидатніших польських поетів, засновник польського романтизму, діяч національно-визвольного руху. Засновник польської

романтичної драми і вдома, і в Західній Європі порівнюється з Байроном та Ґете

Слайд 28

Слайд 29

“Тополя”

Слайд 30

“ТОПОЛЯ”

Слайд 31

Вересаєв Іван Вікентійович
російський письменник
Вікентій Вікентійович Вересаєв (Смідович), російський письменник.

1911 р. у Москві за редакцією Вересаєва вийшла збірка перекладів "Пісні Тараса Шевченка".
1939 р. приїздив на відкриття пам’ятника Т. Шевченку в Києві, написав статті "Любити Україну – любити Шевченка" та "Оригінали й переклади" (про переклади творів Т. Шевченка російською мовою).

Слайд 32

“На панщині пшеницю жала”

Слайд 33

Анто́н Па́влович Че́хов
російський драматург і прозаїк

Слайд 34

Мико́ла Васи́льович Ге́рбель
російський поет, перекладач, редактор та видавець

Слайд 35

Було колись…
ІВАН ПІДКОВА
Було колись — в Україні
Ревіли гармати;
Було колись — запорожці
Вміли

пановати.
Пановали, добували
І славу, і волю;
Минулося — осталися
Могили на полі.
Високії ті могили,
Де лягло спочити
Козацькеє біле тіло,
В китайку повите.
Високії ті могили
Чорніють, як гори,
Та про волю нишком в полі
З вітрами говорять.
Свідок слави дідівщини
З вітром розмовляє,
А внук косу несе в росу,
За ними співає.
Було колись — в Україні
Лихо танцьовало,
Журба в шинку мед-горілку
Поставцем кружала.
Було колись добре жити
На тій Україні...
А згадаймо! Може, серце
Хоч трохи спочине.

Слайд 36

Слайд 37

Слайд 38

Слайд 39

По́лін Бе́нтлі
англійська журналістка.
Авторка розвідки «Тарас Шевченко — український поет свободи» в

журналі «The UNESCO Courier»

Слайд 40

Вільям Морфіл (Morfill), (1834 — 1909), англійський славіст, професор Оксфордського університету

Слайд 41

Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами

йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Сем'я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.
Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.

Слайд 42

Етель Ліліан Войнич
англійська письменниця
У 1895 р. Войнич приїздила

у Львів. Опанувавши українську мову, на поч. 90-х pp. почала перекладати українські народні пісні («Ой горе тій чайці» та ін.), твори Т. Шевченка.
У 1911 р. у Лондоні в її перекладі вийшла збірка поезій Кобзаря «Шість ліричних віршів» з написаними Войнич передмовою та нарисом життя і творчості Т. Шевченка.

Слайд 43

Ві́ра Річ англійська письменниця й перекладачка української і білоруської літератури англійською

мовою; секретар Англо-Українського Товариства в Лондоні

Слайд 44

Слайд 45

Гончаренко Агапій Онуфрійович
відомий український священик, правозахисник та громадський діяч, один

із перших українських політичних емігрантів

Слайд 46

Ліндон Б. Джонсон
36-й президент США, представник демократичної партії США, ініціатор створення «Великого

суспільства», в якому не буде бідності

Слайд 47

Джон Фі́тцджеральд Ке́ннеді
35-й президент Сполучених Штатів Америки від демократичної партії,
громадський та

політичний діяч

Слайд 48

І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…
В УКРАЇНІ І

НЕ В УКРАЇНІ МОЄ ДРУЖНЄ ПОСЛАНІЄ
І смеркає, і світає,
День Божий минає,
І знову люд потомлений,
І все спочиває.
Тільки я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає —
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
І господа зневажають,—
Людей запрягають
В тяжкі ярма. Орють лихо,
Лихом засівають...
А що вродить? Побачите,
Які будуть жнива!
Схаменіться, недолюди,
Діти юродиві!
Подивіться на рай тихий,
На свою країну!
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну!

Слайд 49

Розкуйтеся, братайтеся!
У чужому краю
Не Шукайте, не питайте
ТОГО, ЩО немає
І на небі,

а не тільки
На чужому полі.
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.
Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого.
Волі! волі!
Братерства братнього!
Найшли,
Несли, несли з чужого поля
І в Україну принесли Великих слов велику силу,
Та й більш нічого.
Кричите,
Що бог создав вас не на те,
Щоб ви неправді поклонились!..
І хилитесь, як і хилились!
І знову шкуру дерете
З братів незрящих, гречкосіїв,
І сонця-правди дозрівать
В німецькі землі, не чужії,
Претеся знову!..
Якби взять І всю мізерію з собою,
Дідами крадене добро,
Тоді оставсь би сиротою
З святими горами Дніпро!
Обніміте ж, брати мої, Найменшого брата,— Нехай мати усміхнеться, Заплакана мати. Благословить дітей своїх Твердими руками І діточок поцілує Вольними устами. І забудеться срамотна Давняя година, І оживе добра слава, Слава України, І світ ясний, невечірній Тихо засіяє... Обніміться ж, брати мої, Молю вас, благаю!

Слайд 50

Дуайт Девід «Айк» Ейзенхауер - державний діяч,
34-й Президент США, американський військовий і

державний діяч, кавалер багатьох нагород, зокрема радянського ордена «Перемога»(1945)

Слайд 51

Ой три шляхи широкії

Слайд 52

“Гайдамаки”
Все йде, все минає — і краю немає,
Куди ж воно

ділось? Відкіля взялось?
І дурень, і мудрий нічого не знає.
Живе... умирає... Одно зацвіло,
А друге зав’яло, навіки зав’яло...
І листя пожовкле вітри рознесли.
А сонечко встане, як перше вставало,
І зорі червоні, як перше плили,
Попливуть і потім, і ти, білолиций,
По синьому небу вийдеш погулять,
Вийдеш подивиться в жолобок, криницю
І в море безкрає і будеш сіять,
Як над Вавилоном, над його садами,
І над тим, що буде з нашими синами;
Ти вічний без краю!.. Люблю розмовлять,
Як з братом, з сестрою, розмовлять з тобою,
Співать тобі думу, що ти ж нашептав.
Порай мені ще раз, де дітись з журбою?
Я не одинокий, я не сирота —

Слайд 53

“Гайдамаки”
Єсть у мене діти, та де їх подіти?
Заховать з собою?

Гріх, душа жива!
А може, їй легше буде на тім світі,
Як хто прочитає ті сльози-слова,
Що так вона щиро колись виливала,
Що так вона нишком над ними ридала.
Ні, не заховаю, бо душа жива.
Як небо блакитне — нема йому краю,
Так душі почину і краю немає.
А де вона буде? Химерні слова!
Згадай же хто-небудь її на сім світі
— Безславному тяжко сей світ покидать

Слайд 54

“Гайдамаки”

Слайд 55

Слайд 56

Хасіб-аль-Кайалі
Перекладач «Заповіту» на арабську мову,
шанувальник творчості Шевченка

Слайд 57

Гарегін Севунц вірменський письменник

Слайд 58

Нази́м Хікме́т Ран турецький поет, прозаїк, драматург і громадський діяч. Засновник

сучасної турецької поезії

Слайд 59

Слайд 60

Тарас Григорович Шевченко (1814–1861)

Содержание

ПОДРАЖАНІЄ 11 ПСАЛМУАвтограф, з якого вірш переписаний до «Більшої книжки», не

Журнал «Отечественные записки»

Йосип Абрамсловенський поет, літературознавець і перекладач. Літературні псевдоніми: Байда Козак, Трентар,

Акакій Ростомович Церетелігрузинський поет, письменник, ідейний лідер національно-визвольного руху Грузії, мислитель-просвітитель

Альфрeд Антoн Є́нсен— шведський історик, слов'янознавець, перекладач, симпатик українського національного відродження,

Свєнціцький Павлинпсевдонім — Данило Лозовський, Сєльський, Павло Свій, Павлин Стахурський, Sorjan —

Зоре моя вечірняя, Зійди над горою, Поговорим тихесенько В неволі з

Віктор Умляуф фон Франквель - перекладач

Думи мої, думиДуми мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на

Думи мої, думиКвіти мої, діти! Нащо ж вас кохав я, нащо доглядав? Чи

Думи мої, думиДуми мої, думи мої, Квіти мої, діти! Виростав вас, доглядав вас,— Де

Францоз (Franzos) Карл-Еміль — австрійський письменник і літературознавець, родом із Чорткова (Галичина)

Юлія Віргініянімецька поетеса і перекладачка, написала вступну статтю до видання повісті

І золотої, й дорогої…

Еміль Дюранфранцузький художник, представник академічної школи

Совінський Леонард польський письменник родом з Східного Поділля

Якубєць Мар'ян польський літературознавець

“Ой маю я оченята”

Ада́м Міцке́вич один із найвидатніших польських поетів, засновник польського романтизму, діяч національно-визвольного руху. Засновник польської

“Тополя”

“ТОПОЛЯ”

Вересаєв Іван Вікентійович російський письменник Вікентій Вікентійович Вересаєв (Смідович), російський письменник.

“На панщині пшеницю жала”

Анто́н Па́влович Че́хов російський драматург і прозаїк

Мико́ла Васи́льович Ге́рбель російський поет, перекладач, редактор та видавець

Було колись…ІВАН ПІДКОВА Було колись — в УкраїніРевіли гармати;Було колись — запорожціВміли

По́лін Бе́нтлі англійська журналістка.Авторка розвідки «Тарас Шевченко — український поет свободи» в