Вчитель вчителів. К.Д. Ушинський

Костянтин Дмитрович
Ушинський

У 1869-1870 рр. жив в Україні, яку вважав своєю батьківщиною. Помер 22 грудня 1870 р., похований у Києві на території Видубецького монастиря.

Протягом 1840-1846 рр. навчався на юридичному факультеті Московського університету.

Джерелами теорії педагогіки називав весь комплекс "антропологічних наук", куди відносив анатомію, фізіологію і патологію людини, психологію, логіку, філософію, географію, політекономію, історію. Із зазначеного кола наук головне значення надавав психології. Саме на її основі Ушинський обґрунтував педагогічну науку у своїй фундаментальній праці "Людина як предмет виховання".

Педагогіка не досліджує минулого чи теперішнього, а має на меті створення нового, чого ще не було.

"Вихователь – є художник, вихованець – художній твір; школа – майстерня, де з грубого куска мармуру виникає подібність божества".

Педагогіку, як вказує Ушинський, не можна назвати наукою у строгому значенні цього слова. Їй неможливо навчитись як математиці, хімії, астрономії.

К.Д. Ушинський у своїх працях обґрунтовує питання про те що,

Принцип народності виховання

Найважливішою ознакою і найкращим виразником
народності є рідна мова.

Термін "народність" Ушинський пояснює як своєрідність кожного народу, яка зумовлена його історичним розвитком, географічними, економічними, політичними та іншими умовами його життя.

Він подолав розбіжності між матеріальною і формальною концепціями про найбільш доцільний характер освіти.

Згідно теорії матеріальної освіти функція навчання полягає, передусім, у засвоєнні учнями фактичного матеріалу;

згідно теорії формальної освіти – у розвитку розумових сил учнів (їх мислення, пам’яті, уваги тощо).

Ушинський науково обґрунтував положення про органічну єдність оволодіння знаннями і розумового розвитку школярів у процесі навчання.

Наочності, свідомості й активності;

Зв’язку навчання з життям;

Емоційності, поєднання інтересу й відповідальності.

У процесі навчання всі принципи не виступають самостійно, а органічно переплітаються і обумовлюють один одного.

Ушинський першим науково обґрунтував принцип наочності навчання.

"Дитина мислить формами, фарбами, звуками, відчуттями взагалі..."

Тому навчання повинно будуватися на живому спогляданні, на конкретних образах, за формулою: від конкретного до абстрактного.

тісне поєднання наочності і слова (читання, розповіді, бесіди тощо).

і не можна примусити її мислити інакше

Критерій якості
знань – ступінь
їх розуміння учнями.

Ушинський був прихильником класно-урочної системи навчання і ба­гато зробив для її вдосконалення.

Структуру уроку виводив із загальних ступенів навчання і пізнання.

Таких ступенів Ушинський встановив три:

На основі цього виділив три послідовно пов’язані між собою структурні частини уроку:

Мислительна переробка;

"Ми сміливо висловлюємо переконання, що вплив моральний складає головне завдання виховання, більш важливе, ніж розвиток розуму і наповнення голови знаннями."

Погляди на виховання

Головним вважав моральне виховання:

Праця є основним видом діяльності дитини у школі, тому школа покликана привчити дитину до розумової праці і сформувати серйозне ставлення до неї.

Праця є джерелом не лише фізичного, розумового і морального удосконалення, але й існування людини взагалі.

Ушинський вважав, що для естетичного розвитку дитини важливо залучати її до

Народної поезії

Народних традицій

Проводити у школі свята зими, весни, літа, осені

Звертав увагу на необхідність для дітей частої зміни діяльності. Дитина втомлюється не діяльністю, а її одноманітністю і однобічністю.

Пропонував застосовувати під час навчання:

Фізкультпаузи

Гімнастика

Фізичні вправи

Прогулянки на
свіжому повітрі

Ушинський про вчителя і його підготовку

Учитель

Психолог

Знає психологію
дитини

Постійно вивчає
свого вихованця

Щохвилини перебуває у сфері психологічних явищ

Обізнаний з науковими основами педагогіки

Будує свою діяльності на передових досягненнях педагогічної теорії

Праці К.Д. Ушинського