Площа торгового залу

Слайд 2

Визначимо ступінь ефективності використання площі шляхом розрахунку техніко-економічних показників. 1. Коефіцієнт

Визначимо ступінь ефективності використання площі шляхом розрахунку техніко-економічних показників. 1. Коефіцієнт установчої

площі; де: S у — установча площа дорівнює S т. з — площа торговельного залу дорівнює Ку — коефіцієнт установчої площі дорівнює 2. Коефіцієнт експозиції; S викл - площа викладки товарів дорівнює S тз — площа торговельного залу дорівнює Квикл — коефіцієнт використання площі торгового залу під викладення товарів складає 1.
Слайд 3

3. Питомий товарооборот на 1м2 показує, скільки товарів продається за визначений

3. Питомий товарооборот на 1м2 показує, скільки товарів продається за визначений

проміжок часу на 1 м2 , необхідно прагнути до збільшення цього показника. де: Трік,міс.– товарооборот за рік або місяць (290 тис.грн.); S т.з.- площа торговельного залу (70 м2 ). Тп – питомий товарооборот складає 4 142 грн. на м2 . 4. Структура площ магазина: показує, яку частку займає конкретна площа в загальній S магазина. де: S т.з.- площа торговельного залу (70 м2 ) дорівнює 0,32 чи 32 %; S дем – демонстраційна площа (70 м2 ) дорівнює 0,32 чи 32 %; S вуст - установча площа (30 м2 ) дорівнює 0,14 чи 14 %. 5. Коефіцієнт безперервності: де: Д м – кількість днів у місяці (28); Д р – кількість робочих днів у місяці (24). К н – коефіцієнт безперервності дорівнює 1,16.



Слайд 4

6. Коефіцієнт ємності: Площа торгового залу дорівнює 70 м2; S вик

6. Коефіцієнт ємності: Площа торгового залу дорівнює 70 м2; S вик –

площа викладки (30 м2). Кєм – коефіцієнт ємності дорівнює 2,33. Ефективність використання установчої й експозиційної площ визначається коефіцієнтом ефективності, що визначається як відношення фактичного коефіцієнта настановної (експозиційної) площі до оптимального показника. Площа під вузлами розрахунку включає площу, зайняту касовими кабінами, проходи між ними і резервною площею. У цілому площа під вузлами розрахунку повинна займати приблизно 15-20 % площі торговельного залу магазину. Площа для покупців повинна складати не менш 50-55 % площі торговельного залу, що забезпечує вільний рух покупців, візків з товарами.



Слайд 5

Слайд 6

Оптимальна ширина проходу між стелажами у великих магазинах згідно з нормами

Оптимальна ширина проходу між стелажами у великих магазинах згідно з нормами

ДБН, по яким передбачається пересування товарів за допомогою під'ємно-транспортних засобів, повинні бути в межах 2,2 – 2,7м. У магазинах-складах («Мetro Cash&Carry», гіпермаркети, DIY), ширина проходів може досягати 3 – 3,5м до 4,8м. Більш вузькими можуть бути проходи у зоні продажу товарів легких та тих, що не б’ються, наприклад, пластикові вироби, постільна білизна, одяг, іграшки. Ширина коридорів у неторговельних приміщеннях повинна складатися не менше 1,6 м при площі торговельного залу до 250м2 і не менше 2,3м при застосуванні електрифікованих транспортних засобів. Мінімальна ширина проходів між розрахунковими вузлами в залах самообслуговування згідно з нормами складає 60см, проте може змінюватися в залежності від розміру торговельного залу, розміру товару та возику для покупців. В супермаркетах прохід між розрахунковими вузлами знаходиться в межах від 0,8см до 1м, а в магазинах будівельних та оздоблюваних матеріалів з повним самообслуговуванням для проходу залишають 1,0-1,1 м, щоб покупці могли вільно сплатити та вивезти великогабаритні та довгі товари. Для того, щоб магазин був зручним для осіб з обмеженою рухливістю, необхідно розмістити один чи декілька розрахункових вузлів з шириною проходу 1,0-1,1м (див. табл. 5.2).
Слайд 7

Слайд 8

Слайд 9

Для визначення частини площі, зайнятої обладнанням, відносно всієї площі торговельного залу

Для визначення частини площі, зайнятої обладнанням, відносно всієї площі торговельного залу

універсаму (супермаркету та ін.) рекомендується використовувати такі орієнтовні величини: - прилавки самообслуговування - 22-23 %; місця РРО, прилавки індивідуального обслуговування­ - 3-4 %; - все торговельне обладнання - 25-27 %. В магазинах самообслуговування кількість робочих місць контролерів-касирів слід приймати в залежності від площі торговельного залу на одне робоче місце контролера-касира (РРО): до 100 м2 включно - у продовольчих магазинах; до 160 м2 включно - у непродовольчих магазинах.
Слайд 10

Найменша ширина основних проходів у торговельних залах

Найменша ширина основних проходів у торговельних залах

Слайд 11

Найменша ширина проходів у межах відділів і секцій з вільним доступом

Найменша ширина проходів у межах відділів і секцій з вільним доступом

до товару, продажем за зразками і з індивідуальним обслуговуванням