Содержание
- 2. Хвороби печінки: спадкові набуті (ферментопатії або хвороби накопичення): - первинні - цистиноз - вторинні - ліпідози
- 3. Гепатози Це захворювання, які супроводжуються дистрофічними та некротичними процесами в печінковій тканині. Токсична дистрофія печінки (прогресуючий
- 4. Фаза жовтої дистрофії печінки – макроскопічно печінка збільшена в розмірах, охряно-жовтого кольору з оранжевим відтінком. Фаза
- 5. Жировий гепатоз (жирова дистрофія печінки) Етіологія – вплив токсичних речовин, дія гепатотропних отрут, порушення харчування (дефіцит
- 6. Мікроскопічно: жирова дистрофія гепатоцитів - пилоподібна, дрібно- та крупнокрапельна. Гострий перебіг – дрібні включення жиру; хронічний
- 7. Гепатити Гепатит – це запалення печінки. Гепатити бувають гострі і хронічні, вогнищеві та дифузні. Етіологія: інфекційні
- 8. Деякі клінічні ознаки гепатитів: - слабкість; - біль в підреберній ділянці; - диспепсія; - гепатомегалія; -
- 9. Серед гострих гепатитів не вірусної етіології розрізняють дві форми ексудативного гепатиту – серозний і гнійний. Серозний
- 10. Вірусні гепатити Вірусний гепатит – це захворювання, яке характеризується ушкодженням печінки і травного тракту. Вперше хворобу
- 11. Вірусний гепатит А Етіологія – РНК-ентеровірус, тип 72, з родини Picornaviridae, ø 27-32 нм. Відкритий в
- 12. Патогенез В печінці патологічний процес проходить у 2 фази: початкова, характеризується масивним розмноженням вірусів; цитопатична, характеризується
- 13. Клінічні симптоми вірусного гепатиту А - паренхіматозна жовтяниця (переважно збільшений прямий білірубін); - інтоксикація; - гепатомегалія;
- 14. Вірусний гепатит В Етіологія – ДНК-вірус з сімейства Hepadnaviridae (HepaDNA), відкритий у 1970 р. Д.Дейном. Віріон
- 15. Джерело інфекції – хворі люди і вірусоносії. Шляхи зараження – парентеральний (переливання крові, різноманітні ін’єкції, контакт
- 16. Під час реплікації вірусу в гепатоцитах утворюється специфічний печінковий ліпопротеїн, який є аутоантигеном і викликає аутоімунізацію,
- 17. Клінічно гепатит В відрізняється від гепатиту А: наявністю артралгій; уртикарним висипом в переджовтяничний період; більшою тривалістю
- 18. Гостра циклічна форма Стадії – розпалу і одужання. Стадія розпалу триває 1-2 тижні. Макроскопічно – печінка
- 19. Мікроскопічно – проліферація клітин Купфера з перетворенням їх на макрофаги; - в стромі невеликі лімфогістіоцитарні інфільтрати;
- 20. мостоподібні і східчасті некрози; дискомплексація печінкових балок; в перипортальних прошарках невеликі інфільтрати з лімфоцитів, макрофагів, поодиноких
- 21. Наслідки На третьому тижні хвороби починається регенерація печінкової тканини: - з’являються гепатоцити з ядрами різної величини,
- 22. Безжовтянична форма Розвивається в тих випадках, коли вірус не може подолати ретикулоендотеліальний бар’єр печінки (клітини Купфера
- 23. Злоякісна форма Найбільш важка форма гострого вірусного гепатиту В. Характеризується розвитком альтеративного гепатиту. Мікроскопічно: гепатоцити без
- 24. Холестатична форма Зустрічається переважно у людей старшого віку. В запальний процес залучаються жовчні протоки, розвивається холестаз.
- 25. Класифікація хронічних гепатитів (Всесвітній конгрес гастроентерологів, Лос-Анджелес, 1994) - хронічний гепатит В; - хронічний гепатит С;
- 26. Хронічний вірусний гепатит В Раніше хронічні гепатити поділяли за клініко-морфологічними критеріями на: хронічний персистуючий; хронічний активний
- 27. Хронічний персистуючий гепатит Дистрофія і некроз гепатоцитів відсутні, можлива вогнищева зерниста або гідропічна дистрофія гепатоцитів. В
- 28. Хронічний активний (агресивний) гепатит - Проникнення лімфомакрофагальних інфільтратів з портальних трактів в печінкові часточки. - Прикордонні
- 29. Морфологічні маркери хронічного вірусного гепатиту В: «Пісочні ядра» (ядра гепатоцитів, які містять HBcAg); Матово-скловидні гепатоцити (гепатоцити,
- 30. Хронічна форма гепатиту В з вираженим холестазом: Розвивається холангіт, холангіоліт (ангіохоліт), утворюються «жовчні тромби». Портальні тракти
- 31. Ступінь активності (важкості) хронічного гепатиту визначають за вираженням некрозу паренхіми і запальної клітинної інфільтрації (некро-запальна активність):
- 32. Вірусний гепатит D (дельта-гепатит) При важкому перебігу гепатиту В поряд з його антигенами інколи виявляють дельта-частинки
- 33. Вірусний гепатит дельта Джерело інфекції – хворі люди, часто на хронічний гепатит В. Шляхи передачі –
- 34. Вірусний гепатит С Раніше цей гепатит відносили до гепатитів ні А ні В. Варіант цього гепатиту,
- 35. Патогенез В якості основних механізмів пошкодження печінки при HCV інфекції розглядається пряма цитотоксична дія вірусу та
- 36. Морфологічні критерії хронічного гепатиту С: переважання жирової дистрофії гепатоцитів над вакуольною; в синусоїдах знаходяться ланцюжки лімфоцитів
- 37. Вірусний гепатит Е Раніше цей гепатит відносили до гепатитів ні А ні В. Варіант цього гепатиту
- 38. Вірусний гепатит G Викликається РНК-вірусом з родини Flaviviridae (HGV/GBV-C), виділений у 1995 р. науковою групою фірми
- 39. Вірусний гепатит ні А – ні Е (ні А, ні В, ні С, ні D, ні
- 40. Вірусний гепатит F (?) HFV належить до ДНК-вміщуючих вірусів і є припустимим збудником ні А –
- 41. Цироз печінки - хронічне захворювання, яке характеризується розростанням в печінці сполучної тканини, деформацією органа, а також
- 42. Патогенез і морфогенез цирозу 1. Все починається з дистрофії і некрозу гепатоцитів. 2. Загибель гепатоцитів призводить
- 43. 3. Порушення кровообігу в псевдочасточках → капіляризація синусоїдів (фенестрована базальна мембрана стає суцільною) → втрачається зв’язок,
- 45. Морфологічні критерії цирозу печінки: 1 – дистрофія і некроз гепатоцитів 2 – спотворена регенерація 3 –
- 46. Класифікація цирозів печінки (конгрес гепатологів в Акапулько, Мексика, 1974 р.) За морфологічним типом будови 1 –
- 47. За етіологією цирозу печінки 1 – при спадкових хворобах (галактоземія, глікогенози та ін.) 2 – хімічні
- 48. Класифікація цирозів печінки (конгрес гастроентерологів в Лос-Анджелес, США, 1994 р.) За етіологією 1. Вірусний. 2. Алкогольний.
- 49. Класифікація цирозу в залежності від: - ступеня печінково-клітинної недостатності 1. Компенсований 2. Субкомпенсований 3. Декомпенсований -
- 50. Печінково-клітинна функція при цирозі печінки (класифікація ступеня важкості цирозу) оцінюється за Чайльд-Пью в балах і за
- 51. Компенсований ЦП - показники класу А. Декомпенсований ЦП - показники класів В і С. Запропонована система
- 52. Мікроскопічна класифікація цирозу печінки: 1. Монолобулярний цироз – вузли-регенерати охоплюють територію однієї печінкової часточки. 2. Мультилобулярний
- 53. Післянекротичний цироз Розвивається внаслідок масивного некрозу печінкової тканини (цироз після колапсу ретикулярної строми) після ТДП, злоякісної
- 54. Портальний цироз Розвивається після хронічного активного гепатиту, жирового гепатозу, алкогольного гепатиту. Відбувається вростання в часточки сполучнотканинних
- 55. Біліарний цироз Первинний біліарний цироз розвивається після некротичного (негнійного) холангіту і холангіоліту. Частіше зустрічається у жінок
- 56. Мікроскопічно спостерігається розширення жовчних проток, переповнення їх жовчю, утворення жовчних тромбів, розриви проток – жовч виливається
- 57. Макроскопічно – печінка збільшена, щільна, зеленого кольору (на повітрі білірубін окисляється до білівердину, який має зелений
- 59. Скачать презентацию