Продукти харчування. Ризик розвитку інтоксикації діоксинами та діоксиноподібними сполуками

Содержание

Слайд 2

Діоксини та діоксиноподібні речовини є стійкими супертоксикантами навколишнього середовища, що забруднюють

Діоксини та діоксиноподібні речовини є стійкими супертоксикантами навколишнього середовища, що забруднюють

грунт, воду, повітря та продукти харчування.
Слайд 3

Діоксини – побічні продукти виробництва пластмас, пестицидів, паперу, процесів спалювання побутового

Діоксини – побічні продукти виробництва пластмас, пестицидів, паперу, процесів спалювання побутового

сміття та медичних відходів, пожеж із займанням полімерних матеріалів та ін.
Слайд 4

Щорічно в світі використовується і перетворюється у хлорорганічні продукти біля 30 млн. тон високотоксичних відходів

Щорічно в світі використовується і перетворюється у хлорорганічні продукти біля 30

млн. тон високотоксичних відходів
Слайд 5

За рік на поверхню нашої планети опадає більше 13 тон діоксинів,

За рік на поверхню нашої планети опадає більше 13 тон діоксинів,

більша частина яких потрапляє у харчові ланцюги
Слайд 6

До таких речовин відносять ПоліХлорДибензо-n-Діоксини (ПХДД) та ПоліХлорДибензоФурани (ПХДФ)

До таких речовин відносять ПоліХлорДибензо-n-Діоксини (ПХДД) та ПоліХлорДибензоФурани (ПХДФ)

Слайд 7

Ці сполуки мають наступні ознаки супертоксикантів: - гостра токсичність у надзвичайно

Ці сполуки мають наступні ознаки супертоксикантів: - гостра токсичність у надзвичайно малих

концентраціях – 1х10-9-1х10-12г/г; - розповсюдженість на об'єктах навколишнього середовища та у харчових продуктах; - стійкість під впливом зовнішніх природних факторів (окислення, гідроліз та ін.); - жиророзчинність, зверхкумуляція у жировій тканині тварини та людини та міграція по харчових ланцюгах.
Слайд 8

Найбільш типовим та найбільш токсичним є 2,3,7,8-тетрахлордибензо-1,4-діоксин (ТХДД). Його дія сильніше ціанідів, стрихніну, зоману, зарину.

Найбільш типовим та найбільш токсичним є 2,3,7,8-тетрахлордибензо-1,4-діоксин (ТХДД). Його дія сильніше ціанідів,

стрихніну, зоману, зарину.
Слайд 9

У травні 1995 р. Комісія ООН з охорони навколишнього середовища (UNEP)

У травні 1995 р. Комісія ООН з охорони навколишнього середовища (UNEP)

склала список 12 особливо небезпечних ксенобіотиків, до якого увійшли діоксини.
Слайд 10

ВОЗ у 1998 році встановила допустиму добову дозу для ТХДД у

ВОЗ у 1998 році встановила допустиму добову дозу для ТХДД у

діапазоні 1-4 пг/кг (пг = 10-12 г) .
Слайд 11

У США з 2001 року допустима добова доза (ДДД) ТХДД становить

У США з 2001 року допустима добова доза (ДДД) ТХДД становить

2,3 пг/кг маси тіла людини. В Україні ДДД - 10 пг/кг маси тіла людини.
Слайд 12

Діоксини та діоксиноподібні сполуки мають дермато-, гепато-, імуно- та нейротоксичні властивості,

Діоксини та діоксиноподібні сполуки мають дермато-, гепато-, імуно- та нейротоксичні властивості,

ембріо- та тератогенні ефекти, а також вплив на всі ланки репродуктивної системи.
Слайд 13

ТХДД має найвисокі кумулятивні властивості, найбільш небезпечний при отруєннях малими дозами,

ТХДД має найвисокі кумулятивні властивості, найбільш небезпечний при отруєннях малими дозами,

що пов'язано з накопиченням в клітинах і тканинах біологічних мішеней, надзвичайно специфічних до нього самого, у зв'язку з чим кожна його нова доза є більш токсичною ніж попередня.
Слайд 14

Мінімальний ризик виникнення неканцерогенних токсичних ефектів ТХДД при оральному надходженні характеризується

Мінімальний ризик виникнення неканцерогенних токсичних ефектів ТХДД при оральному надходженні характеризується

наступними рівнями: ризик гострого отруєння – при надходженні в організм 200 пг/кг/добу, підгострого – 20 пг/кг/добу, хронічного – 1 пк/кг/добу.
Слайд 15

Період напіврозпаду 2,3,7,8-ТХДД – 103 роки, 2,3,7,8-ТХДФ – 63 роки.

Період напіврозпаду 2,3,7,8-ТХДД – 103 роки, 2,3,7,8-ТХДФ – 63 роки.

Слайд 16

Гербіциди на основі хлорфеноксіоцтової кислоти є основним джерелом забруднення середовища діоксинами.

Гербіциди на основі хлорфеноксіоцтової кислоти є основним джерелом забруднення середовища діоксинами.


Слайд 17

Ці ксенобіотоки потрапляють з ґрунту, донних відкладень і накопичуються у рослинах,

Ці ксенобіотоки потрапляють з ґрунту, донних відкладень і накопичуються у рослинах,

водоростях, а через забруднений корм – в організмах тварин, птахів, риб.
Слайд 18

В організм людини діоксини та ДПС потрапляють, в основному, по харчовому

В організм людини діоксини та ДПС потрапляють, в основному, по харчовому

ланцюгу, обумовлюючи більше 98% їх надходження.
Слайд 19

Інгаляційним шляхом і через шкіру діоксини потрапляють до організму переважно у

Інгаляційним шляхом і через шкіру діоксини потрапляють до організму переважно у

виробничих умовах, а питна вода, як правило, не відіграє помітної ролі.
Слайд 20

Схема формування харчового ланцюга надходження діоксинів в організм людини Джерела емісії

Схема формування харчового ланцюга надходження діоксинів в організм людини

Джерела емісії діоксинів

і ДПС

Зернові
культури

Овочі,
фрукти

Тварини і птиця

Риба

Корми для тварин

М’ясо риби, риб'ячий жир.
Продукти і жир тваринного походження

Харчі людини і відсоток надходження діоксинів і ДПС:
м’ясо, масло, молоко, птиця, яйця (50-53%);
риба та морепродукти (45%);
фрукти, овочі, злаки (2-3%).

Здоров’я людини

Грудне молоко

Слайд 21

У продукти харчування тваринного походження діоксини потрапляють, переважно внаслідок забруднення кормів.

У продукти харчування тваринного походження діоксини потрапляють, переважно внаслідок забруднення кормів.

Слайд 22

Проведене у Німеччині визначення ПХДД та ПХДФ у кормах і кормових

Проведене у Німеччині визначення ПХДД та ПХДФ у кормах і кормових

добавках, показало, що більше 50% зразків містять дані речовини у концентраціях, що сягають 500 пг/кг корму.
Слайд 23

Забрудненню кормів також сприяє використання рослинних олій, що багатократно використовували для приготування чіпсів

Забрудненню кормів також сприяє використання рослинних олій, що багатократно використовували для

приготування чіпсів
Слайд 24

Дослідження продуктів харчування у різних країнах свідчать про достатньо часте забруднення їх токсичними діоксинами і ДПС

Дослідження продуктів харчування у різних країнах свідчать про достатньо часте забруднення

їх токсичними діоксинами і ДПС
Слайд 25

У Росії та Україні наявність діоксинів регламентується в молоці, рибі, м'ясі

У Росії та Україні наявність діоксинів регламентується в молоці, рибі, м'ясі

(у перерахунку на жир) на рівні 5, 8, 0,9 нг/кг (нг=10-9 г), у той час як у США, Італії, Нідерландах їх вміст у продуктах недопустимий.
Слайд 26

Рівні допустимого вмісту діоксинів у харчових продуктах в Україні: - молоко

Рівні допустимого вмісту діоксинів у харчових продуктах в Україні: - молоко і

молочні продукти (у перерахунку на жир) – 5,2 нг/кг - риба (у перерахунку на жир) – 11,0нг/кг - м'ясо (у перерахунку на жир) – 3,3 нг/кг
Слайд 27

Середньодобове вживання діоксинів і ДПС з їжею складає, залежно від раціону,

Середньодобове вживання діоксинів і ДПС з їжею складає, залежно від раціону,

90-100 пг на людину, з яких більше 25% припадає на ТХДД, що в перерахунку на масу тіла складає 1,3-5 пг/кг.
Слайд 28

Продукти-джерела надходження діоксинів в організм людини: жирна яловичина, свинина, бекон, ковбаса,

Продукти-джерела надходження діоксинів в організм людини: жирна яловичина, свинина, бекон, ковбаса, молоко,

вершкове масло, сметана, жирні сорти сиру та жирна риба (сьомга, тріска).
Слайд 29

Продукти із низьким рівнем вмісту діоксинів: Філе з ягня, м’ясо нежирної

Продукти із низьким рівнем вмісту діоксинів:
Філе з ягня, м’ясо нежирної баранини,

нежирні сорти сиру та маргарини, фрукти овочі, продукти з зернових культур.
Слайд 30

Організм середнього мешканця України отримує до 184 пг/добу (1996 р.). У

Організм середнього мешканця України отримує до 184 пг/добу (1996 р.). У США

– 18-192 пг/добу, Великобританії – 125, Нідерландах – 115, Італії – 260-480, Німеччині – 65-93, Канаді – 92-140 пг/добу.
Слайд 31

Особливо високі рівні діоксинів виявляють у тварин, що виросли у промислових регіонах

Особливо високі рівні діоксинів виявляють у тварин, що виросли у промислових

регіонах
Слайд 32

Риба з океанів та сибірських річок мають рівень ПХДД/ПХДФ значно нижче,

Риба з океанів та сибірських річок мають рівень ПХДД/ПХДФ значно нижче,

ніж в омулі, виловленому в оз. Байкал.
Слайд 33

Для зниження рівня діоксинів в рибі її вживають без шкіри, підшкірного

Для зниження рівня діоксинів в рибі її вживають без шкіри, підшкірного

жиру та без черевця. У вареній рибі та рибі на пару вміст діоксинів менше, ніж в сирій рибі, а в смаженій і копченій рибі вміст токсикантів вище за рахунок втрати рідини.
Слайд 34

Смажене м’ясо, копчена ковбаса, різноманітна “швидка їжа” (гамбургери і т. і.)

Смажене м’ясо, копчена ковбаса, різноманітна “швидка їжа” (гамбургери і т. і.)

також мають підвищені рівні діоксинів через підвищений вміст жирів.
Слайд 35

Підвищенню рівнів діоксинів сприяє їх емісія з паперової тари та упаковки

Підвищенню рівнів діоксинів сприяє їх емісія з паперової тари та упаковки

Слайд 36

Згідно даних американських дослідників, від паперового пакета з молоком в організм

Згідно даних американських дослідників, від паперового пакета з молоком в організм

людини поступає до 2 пг ТЕQ/день, кавових фільтрів – 2 пг ТЕQ/день, паперових чашок – 0,5 пг ТЕQ/день, паперових тарілок – 10 пг ТЕQ/день (ТЕQ- діоксиновий еквівалент токсичності)
Слайд 37

Ретельне промивання м'яса, риби, овочів, фруктів, зняття з них шкурки зменшує

Ретельне промивання м'яса, риби, овочів, фруктів, зняття з них шкурки зменшує

вміст в них діоксинів на 25-50%.
Слайд 38

Багатократне використання жиру для смаження призводить до накопичення та утворення ДПС у продукті

Багатократне використання жиру для смаження призводить до накопичення та утворення ДПС

у продукті
Слайд 39

Екстракція і деодорація олій сприяє їх забрудненню діоксинами та ДПС

Екстракція і деодорація олій сприяє їх забрудненню діоксинами та ДПС

Слайд 40

Рівень діоксинів та ДПС у крові чітко відображає інтенсивність їх надходження в організм із продуктами харчування

Рівень діоксинів та ДПС у крові чітко відображає інтенсивність їх надходження

в організм із продуктами харчування
Слайд 41

Рівні діоксинів у крові вегетаріанців значно нижчі, ніж в загальній популяції.

Рівні діоксинів у крові вегетаріанців значно нижчі, ніж в загальній популяції.

Підвищений рівень діоксинів спостерігається в осіб, що вживають жирну рибу і птицю
Слайд 42

Вивчення рівня діоксинів в крові матерів та їх грудних дітей (протягом

Вивчення рівня діоксинів в крові матерів та їх грудних дітей (протягом

17 тижнів) показало, що вміст ПХДД у крові дітей (у перерахунку на вміст жиру в крові) вище, ніж у матерів у 1,5-3,6 разів.
Слайд 43

A.Schecter та співавт. дійшли висновку, що у період лактації відбувається очищення

A.Schecter та співавт. дійшли висновку, що у період лактації відбувається очищення

організму матері від поліхлорованих ксенобіотиків і їх накопичення організмі дітей
Слайд 44

У 2000 р. було вивчено вміст ПХДД, ПХДФ в пробах грудного

У 2000 р. було вивчено вміст ПХДД, ПХДФ в пробах грудного

молока у мешканок України (в 2 районах м.Києва та в 1 районі Київської області).
Слайд 45

1 група (мешканки промислового району, 70% з них працювали у контакті

1 група (мешканки промислового району, 70% з них працювали у контакті

з хлорорганічними сполуками) – вміст ПХДД 29,99 пг/г 2 група (не мали контактів з хлорорганічними сполуками) – вміст 22,47 пг/г 3 група (сільська місцевість) – 32,16 пг/г
Слайд 46

Виявлені концентрації діоксинів в першій і третій групах були вище, ніж у мешканців США та Японії

Виявлені концентрації діоксинів в першій і третій групах були вище, ніж

у мешканців США та Японії
Слайд 47

Вивчення токсикокінетики ТХДД Період напіввиведення його надзвичайно високий – у молодих

Вивчення токсикокінетики ТХДД

Період напіввиведення його надзвичайно високий – у молодих

людей 5,5 років, у старших – до 11 років.
Слайд 48

Клінічні ознаки отруєння (синдром хлоракне) У першу добу діоксини максимально накопичуються

Клінічні ознаки отруєння (синдром хлоракне)

У першу добу діоксини максимально накопичуються у

шкірі, в сальних залозах та викликають їх метаплазію і гіперпродукцію. Через 2-3 тижні на сальні протоки через гіперпродукції секрету обтуруються і формуються комедони (сально-рогові пробки). Переважне формування хлоракне на обличчі, вушних раковинах.
Слайд 49

Лікування використання мегадоз вітамінів А, В, Е засоби, що сприяють екскреції

Лікування

використання мегадоз вітамінів А, В, Е
засоби, що сприяють екскреції діоксинів і

ДПС (вуглецева ентеросорбція, холелітики, гемосорбція, плазмаферез і т.п.)
мембраностабілізатори і цитопротектори (кортикостероїди, тіотріазолін, мілдронат)
антиоксиданти (вітамін Е, С)
Слайд 50

протизапальні та розсмоктуючи препарати (іхтіол, борна, саліцилова кислоти, антибіотики, ензимотерапія) харчові

протизапальні та розсмоктуючи препарати (іхтіол, борна, саліцилова кислоти, антибіотики, ензимотерапія) харчові

продукти з антиоксидантними властивостями: (зелений чай, капуста кольорова, брокколі, морква, гарбуз, обліпиха і т. п.)