3 Ой на горi та женцi жнуть_

подією.

та відваги
Дорошенка, Сагайдачного,
козацького війська.

ЖАНР:
КОЗАЦЬКА ПІСНЯ

 Пісня бадьора, сповнена оптимізму й тонкого гумору.

АВТОР
КОЛЕКТИВНИЙ

женці жнуть, А попід горою,…козаки йдуть», «…Візьми свою жінку, Оддай мою люльку,…»

ХУДОЖНІ
ЗАСОБИ

РИТОРИЧНІ ОКЛИКИ: «Веде своє військо, веде запорозьке хорошенько!», «…Сильне-дужий!»,
« ... Необачний! », «Гей, хто в лісі, озовися!»,
«…Не журися!».

ЗВЕРТАННЯ: «Гей, вернися, Сагайдачний», «Гей, хто в лісі, озовися»

війну та
загинув на чужині.
ОСНОВНА ДУМКА:
уславлення вірності
козака військовому
обов’язку,
захоплення патріотизмом
та засудження війни.

ЖАНР:
КОЗАЦЬКА ПІСНЯ

 Образи: молодий козак, зелененький явір, червона калинонька, висока могила, пташки, кінь вороненький.

АВТОР
КОЛЕКТИВНИЙ

«вода корінь миє», «пташки…приносити вісті».

ХУДОЖНІ
ЗАСОБИ

РИТОРИЧНІ ОКЛИКИ: «Не хилися, явороньку, Ще ти зелененький!», «Не журися, козаченьку, Ще ти молоденький!» «Не рад козак журитися — Так серденько ниє!» «Будуть мені приносити З України вісті!»

ЗВЕРТАННЯ: «Не хилися, явороньку…», «Не журися, козаченьку…».

МЕТАФОРА: «явір… в воду похилився», «…серденько ниє».

ЗМЕНШЕНО-ПЕСТЛИВІ СЛОВА:«пригодонька», «явороньку», «зелененький», «козаченьку», «молоденький», «серденько», «вороненький», «калиноньку».