Содержание
- 2. Біологічні особливості овець Господарське значення вівчарства полягає в тому, що його продукція значно різноманітніша, ніж та,
- 3. У живленні овець багато спільного з великою рогатою худобою. Але за темпами розвитку функції живлення в
- 4. Отже, якість вовни найбільш залежна від умов годівлі тварин. Особливо ця залежність проявляється у вівцематок протягом
- 5. Годівля вівцематок Годівля вівцематок повинна забезпечувати їхню високу плодючість і молочність, а також вовнову продуктивність. Потреба
- 6. Норми годівлі вівцематок у підсисний період (на голову за добу)
- 8. Після окоту маток переводять на повний раціон поступово. В перші 2—3 дні їм згодовують високоякісне сіно,
- 11. Підготовку до осіменіння розпочинають за 1,5-2,0 міс до нього. Під час осіменіння вівцематки повинні мати заводську
- 12. У першу половину кітності вівцематкам згодовують солому, менш поживне сіно, силос і невелику кількість концентрованих кормів.
- 13. Влітку основний корм вівцематок - це трава, їх випасають на природних або культурних пасовищах чи згодовують
- 14. В період кітності потреба маток в енергії, протеїні, мінеральних речовинах та вітамінах поступово збільшується і в
- 15. Норми годівлі холостих та кітних вівцематок (на голову за добу)
- 19. Високопродуктивним елітним маткам з настригом 3—3,5 кг вовни в митому волокні поживність раціону слід збільшувати на
- 20. У підсисних маток порівняно з холостими потреба в поживних речовинах збільшується майже вдвічі. Для забезпечення повноцінної
- 21. Примірні добові раціони годівлі суягних тонкорунних вовнових і вовно-м'ясних овець
- 22. Примірні добові раціони годівлі підсисних тонкорунних вовнових і вовно-м'ясних овець
- 23. Склад розсипних кормосумішей для вівцематок, % за масою (за даними Інституту тваринництва НААН України)
- 24. Склад гранульованих кормосумішей для вівцематок, % за масою
- 25. Річна потреба овець у поживних речовинах
- 27. Поєднання в зимових раціонах гранульованих кормосумішей з кукурудзяним силосом у співвідношенні 2 : 1 (60—70 %
- 28. Норми годівлі для пухових і вовнових козематок, на голову за добу
- 29. Примірні раціони для кіз
- 30. Фактори, якими впливають при організації повноцінної годівлі овець і кіз Правильний вибір системи нормування, а саме
- 32. Скачать презентацию
Біологічні особливості овець
Господарське значення вівчарства полягає в тому, що його продукція
Біологічні особливості овець
Господарське значення вівчарства полягає в тому, що його продукція
Найціннішою продукцією є вовна. За оптимальних умов утримання і годівлі досить ефективне поєднання вовнової і м'ясної продуктивності овець. За м'ясними якостями вівці не поступаються перед великою рогатою худобою. Молочна продуктивність овець суттєво різниться залежно від породи. Так, середні надої вівцематок остфризландської породи за 100 днів лактації можуть досягати 250 кг. Характерна ознака овець - це висока плодючість. Так, вівцематки романівської породи зазвичай народжують за одне котіння двійні, близько 30% їх поголів'я за нормальних умов годівлі народжують по три, чотири і навіть п'ять ягнят за окіт.
Вівці — жуйні тварини зі складним шлунком. У перших трьох його відділах (рубець, сітка, книжка) шлунковий сік і ферменти, що перетравлюють корми, відсутні. Рубець, місткість якого досягає 10-12 л, заселений бактеріями і найпростішими, які беруть активну участь у травленні. Шлунковий сік, що містить соляну кислоту й пепсин, виділяється у сичузі.
У живленні овець багато спільного з великою рогатою худобою. Але за
У живленні овець багато спільного з великою рогатою худобою. Але за
Вівці поїдають у 1,5-2,0 раза більше видів рослин, ніж інші травоїдні тварини, що важливо для господарств з великими площами природних кормових угідь. Але вівці вибагливі до якості кормів і чутливі до різноманітності та повноцінності раціонів. Цю залежність слід брати до уваги у тому разі, коли кормова база створюється за рахунок польового кормовиробництва.
Вівці гірше, ніж велика рогата худоба, перетравлюють корми, багаті на клітковину, але з розрахунку на 1 кг приросту живої маси споживають порівняно менше поживних речовин, оскільки мають краще розвинений і більший за відносним об'ємом травний канал.
Цим тваринам характерна саморегуляція черговості використання поживних речовин на забезпечення діяльності головних систем організму (центральна нервова, кровообіг, розмноження та ін.). В останню чергу поживні речовини використовуються на ріст вовни. Вони розподіляються за органами і тканинами відповідно до ступеня інтенсивності обмінних процесів, які у них відбуваються. Якщо рівень живлення упродовж тривалого часу нижче підтримуючого, нормальна діяльність найважливіших органів забезпечується шляхом використання енергії і білка життєво менш важливих тканин: спочатку жирової, м'язової, кісткової, а потім - вовни (особливо за нестачі протеїну). І навпаки — за оптимальних умов годівлі поживні речовини надходять у вовну лише у разі повного забезпечення потреб усіх життєво важливих систем, органів і тканин.
Отже, якість вовни найбільш залежна від умов годівлі тварин. Особливо ця
Отже, якість вовни найбільш залежна від умов годівлі тварин. Особливо ця
За нестачі сірки у раціонах погіршується перетравлювання поживних речовин, особливо клітковини, знижується рівень використання азотистих речовин. У цьому разі знижується швидкість росту вовни й живої маси молодняку. Тому годівлю овець слід контролювати за сіркою в цілому та за сірковмісними амінокислотами (метіоніном і цистином) зокрема.
Недостатня за рівнем і неповноцінна годівля пригнічує розвиток тварин, погіршує їхню життєздатність та стійкість проте захворювань, знижує продуктивність (м'ясна, молочна, вовнова).
Для овець характерні висока плодючість і скороспілість. Від 100 вівцематок за оптимальних умов утримання й годівлі одержують 120-130 ягнят. У овець чітко виражена сезонність статевої активності, Вони мають відносно короткий період кітності - 140-155 днів. Живуть ці тварини 15-18 років, а період їх господарського використання -7-8 років. Для овець характерні добрі нюх і слух, але вони погано бачать.
Вівчарство в Україні розвивається за такими виробничими напрямами: вовново-м'ясний, м'ясо-вовновий, смушковий, вовново-м'ясо-молочний.
Годівля вівцематок
Годівля вівцематок повинна забезпечувати їхню високу плодючість і молочність, а
Годівля вівцематок
Годівля вівцематок повинна забезпечувати їхню високу плодючість і молочність, а
Потреба вівцематок у поживних речовинах залежить від живої маси та фізіологічного стану у періоди: від відлучення ягнят до кінця парувальної компанії, кітності, підсисний.
Норми годівлі наведені в таблицях.
Норми годівлі вівцематок у підсисний період (на голову за добу)
Норми годівлі вівцематок у підсисний період (на голову за добу)
Після окоту маток переводять на повний раціон поступово. В перші 2—3
Після окоту маток переводять на повний раціон поступово. В перші 2—3
Раціони із значною кількістю силосу необхідно ретельно балансувати не тільки за загальною поживністю і перетравним протеїном, а й за сухою речовиною та деякими складовими частинами її, особливо легкоперетравними вуглеводами.
У перші 1,5—2 міс лактації для м'ясо-вовнових овець оптимальною є наявність 14 % протеїну в сухій речовині раціону, а в кінці лактації близько 10,5 %. Оптимальне співвідношення цукру і перетравного протеїну в раціоні підсисних маток становить 1 : 1. Найефективніше використовують вівці раціони, в яких з розрахунку на 1 г цукру припадає 1,5—1,8 г крохмалю.
Підготовку до осіменіння розпочинають за 1,5-2,0 міс до нього. Під час
Підготовку до осіменіння розпочинають за 1,5-2,0 міс до нього. Під час
Вівцематки, що не запліднилися, приходять в охоту через 16-21 днів і їх осіменяють повторно.
Починати осіменяти овець у господарствах півдня України рекомендується в першій половині вересня, а в зонах Лісостепу і Полісся - в серпні-вересні. Це дає можливість при розведенні овець м'ясо-вовнового напряму відгодовувати і здавати на м'ясо молодняк у рік його народження й одержувати додаткову кількість вовни.
Повноцінна годівля кітних вівцематок - важлива умова одержання життєздатного приплоду та його збереження. При незадовільній годівлі ягнята народжуються слабкими, а вівцематки стають маломолочними. Потреба кітних вівцематок у поживних речовинах неоднакова у різні періоди кітності. Найінтенсивніше плід розвивається у другий період вагітності, тому потреба тварин в енергії і перетравному протеїні збільшується відповідно на 30-40 і 40-50%. Потреба у фосфорі й кальції зростає у 2 рази.
У першу половину кітності вівцематкам згодовують солому, менш поживне сіно, силос
У першу половину кітності вівцематкам згодовують солому, менш поживне сіно, силос
Проведення окоту потребує поєднання повноцінної годівлі вівцематок з правильним утриманням і дбайливим доглядом. Для окоту відводять найтеплішу, без протягів, добре освітлену -східну або південнозахідну частину кошари. У ній із переносних дерев'яних щитів завдовжки 15 і завширшки 1 м обладнують клітки для утримання вівцематки з приплодом у перші один-три дні після окоту. На великих вівчарських фермах обладнують оцарки на 40 вівцематок, перегороджуючи їх щитами на чотири відділення (по 10 вівцематок). У них вони народжують ягнят і перебувають з ними 5-7 днів. За 1-2 дні до окоту вим'я у вівцематок значно збільшується. Перед окотом тварина непокоїться, підгрібає підстилку, часто лягає. Окіт триває до 30 хв.
Потреба підсисних вівцематок у кормах зумовлена молочністю й кількістю ягнят у приплоді. Чим вища молочність, тим інтенсивніший обмін енергії і речовин. Рівень годівлі повинен бути достатнім для збереження їхньої вгодованості та нормального росту вовни.
Основним кормом для підсисних вівцематок у перші дні після окоту є доброякісне сіно бобових, пшеничні висівки та вівсянка. На повний раціон їх переводять поступово (протягом першого тижня) із метою запобігання маститам і розладам травлення. У зимовий (стійловий) період їм згодовують, кг: сіна - 1,0-1,5 соломи - 0,3-0,5, силосу 3-4, концентрованих кормів - 0,3-0,5 на одну голову за добу.
Влітку основний корм вівцематок - це трава, їх випасають на природних
Влітку основний корм вівцематок - це трава, їх випасають на природних
Добрі плодючість, молочність та вовнова продуктивність маток і висока якість вовни в основному визначаються умовами годівлі.
Залежно від потреби в поживних і біологічно активних речовинах можна виділити три періоди різного фізіологічного стану вівцематок: від відлучення ягнят до кінця парувального сезону, кітність, особливо друга її половина і період підсосу.
Численні дослідження і практика ведення вівчарства показують, що у маток, які в період парування мали добру вгодованість, спостерігається менше випадків прохолосту і більша кількість окотів з двійнятами порівняно з тими, що мали низьку вгодованість. Отже, підготовка маток до парування і зокрема поліпшена годівля повинні бути обов'язковими. Таку підготовку слід починати за 1,5—2 міс до початку парувальної кампанії, відлучивши перед цим ягнят від маток.
Для забезпечення дружного настання в маток охоти, високої заплідненості, збільшення виходу ягнят їх необхідно випасати на пасовищах з молодою зеленою травою, яка багата на поживні і біологічно активні речовини.
В період підготовки і проведення парування маток велике значення має не тільки різноманітна їх годівля, а й забезпечення потреби в енергії і перетравному протеїні. Тому в цей період рекомендується збільшити поживність раціону на 0,2—0,3 корм. од. проти норм. Кількість перетравного протеїну в сухій речовині раціону повинна бути не меншою 9,6 %.
В період кітності потреба маток в енергії, протеїні, мінеральних речовинах та
В період кітності потреба маток в енергії, протеїні, мінеральних речовинах та
У другій половині кітності значно зростає потреба маток у перетравному протеїні. Кількість його в сухій речовині раціону в цей період повинна становити 13 %.
При повноцінній годівлі в період кітності матки народжують розвинених здорових ягнят, які при вирощуванні добре оплачують корм і мають високу потенційну вовнову продуктивність.
Для матки живою масою 60 кг у першій половині кітності орієнтовний добовий раціон може бути такий, кг: сіно--0,7, солома ярих культур —0,5, силос кукурудзяний — 2—2,5, буряки кормові — 0,5—1, концкорми — 0,2—0,3.
Норми годівлі холостих та кітних вівцематок (на голову за добу)
Норми годівлі холостих та кітних вівцематок (на голову за добу)
Високопродуктивним елітним маткам з настригом 3—3,5 кг вовни в митому волокні
Високопродуктивним елітним маткам з настригом 3—3,5 кг вовни в митому волокні
В останній місяць кітності необхідно зменшити об'єм раціону маток, зберігаючи його загальну поживність та вміст перетравного протешу, мінеральних речовин і каротину. Для цього в раціоні солому замінюють сіном, зменшують кількість силосу і вводять високоякісні корми: гранульовані кормосуміші, трав'яну січку, комбікорм.
Норми годівлі холостих і кітних маток наведено в таблиці.
Головним завданням раціональної годівлі маток у підсисний період є забезпечення високої молочної продуктивності, інтенсивного росту вовни і збереження вгодованості тварин.
Організація нормованої годівлі маток у цей період має передбачати задоволення потреби тварин у енергії і необхідних речовинах живлення залежно від маси тіла, вовнової продуктивності, молочності і кількості ягнят. Слід також враховувати вгодованість маточного поголів'я і стан народжених ягнят.
У середньому тонкорунні матки з одним ягням в перші 2 міс лактації дають 1,2—1,9 кг молока за добу, а в наступні — 0,7—1 кг. Матки з ягнятами-двійнями мають більшу молочність на 20—25%.
Овече молоко в середньому містить 5,5 % протеїну, 6,7 жиру, 5,7 молочного цукру і 1 % мінеральних речовин. Для виробництва 1 кг молока потрібно витратити 0,75—1,06 корм. од. залежно від періоду лактації.
У підсисних маток порівняно з холостими потреба в поживних речовинах збільшується
У підсисних маток порівняно з холостими потреба в поживних речовинах збільшується
Орієнтовний добовий раціон силосного типу для підсисної матки, такий, кг: сіно бобове — 0,6—0,8, сіно злакове — 0,6—0,8, силос високої якості — 3,5, буряки кормові — 1,5 і комбікорм — 0,4—0,6. Поживність такого раціону становить 1,9—2 корм, од., вміст перетравного протеїну 220—230 г, цукру—197, клітковини — 704, сірки —9,5 г.
Раціони сінажного типу можуть містити до 75 % сінажу високої якості. В такі раціони необхідно вводити високопоживні комбікорми з білково-мінеральними та вітамінними добавками.
Численними дослідженнями і практикою доказано високу ефективність використання кормів вівцями при згодовуванні їх в складі повнораціонних розсипних гранульованих чи брикетованих кормосумішей.
Інститут тваринництва НААН України рекомендує для вівцематок склад розсипних кормосумішей, який наведено у таблиці.
Як показали наукові дослідження та передовий досвід, використання вівцями гранульованих кормосумішей протягом 3—4 міс не викликає ніяких фізіологічних та гістологічних порушень, а більше 7— міс. призводить до небажаних процесів в організмі. Дослідами, проведеними в Інституті тваринництва НААН України, доведена доцільність згодовування гранульованих та брикетованих кормосумішей вівцям різних статево-вікових груп в поєднанні з соковитими та зеленими кормами.
Примірні добові раціони годівлі суягних тонкорунних
вовнових і вовно-м'ясних овець
Примірні добові раціони годівлі суягних тонкорунних
вовнових і вовно-м'ясних овець
Примірні добові раціони годівлі підсисних тонкорунних
вовнових і вовно-м'ясних овець
Примірні добові раціони годівлі підсисних тонкорунних
вовнових і вовно-м'ясних овець
Склад розсипних кормосумішей для вівцематок, % за масою
(за даними Інституту
Склад розсипних кормосумішей для вівцематок, % за масою (за даними Інституту
Склад гранульованих кормосумішей для вівцематок, % за масою
Склад гранульованих кормосумішей для вівцематок, % за масою
Річна потреба овець у поживних речовинах
Річна потреба овець у поживних речовинах
Поєднання в зимових раціонах гранульованих кормосумішей з кукурудзяним силосом у співвідношенні
Поєднання в зимових раціонах гранульованих кормосумішей з кукурудзяним силосом у співвідношенні
В складі кормосумішей згодовували 20—60 % соломи злаків, 15— 25 трав'яного борошна, 15—20 % концкормів.
Науково-дослідним Інститутом тваринництва НААН України розроблено ф практично апробовано рецепти гранульованих кормосумішей для вівцематок у різні фізіологічні періоди (табл.).
При годівлі овець гранульованими чи брикетованими кормами потреба у воді значно збільшується. Тому підсисних маток треба напувати не менше трьох разів на добу.
Найкращий спосіб забезпечення овець водою — використання автонапувалок. У зимовий період доцільно застосовувати автонапувалки типу АГК.-4, що не замерзають, встановлюють їх в базах. Одна така напувалка може забезпечити водою до 250 маток.
Влітку основним кормом для маток є зелена трава. Зелені корми вівцям згодовують з годівниць або випасають їх на природних чи культурних пасовищах. Норма трави на матку становить 7—10 кг на добу.
Балансують літні раціони маток за сухими і мінеральними речовинами, підгодовуючи тварин гранульованими чи брикетованими кормосумішами або грубими кормами.
Норми годівлі для пухових і вовнових козематок, на голову за добу
Норми годівлі для пухових і вовнових козематок, на голову за добу
Примірні раціони для кіз
Примірні раціони для кіз
Фактори, якими впливають при організації
повноцінної годівлі овець і кіз
Правильний вибір
Фактори, якими впливають при організації
повноцінної годівлі овець і кіз
Правильний вибір
Якість кормів і технологія їх згодовування
Врахування стандартівякості основних кормів (сіно, сінаж, силос, концентрати)
Контроль споживання кормів
Контроль за кормовими стресами