Оптимізації технологічних систем в рослинництві

Август 7, 2022

Главная
Разное
Оптимізації технологічних систем в рослинництві

Содержание

2. література Паливо-мастильні матеріали, технічні рідини та системи їх забезпечен- ня./ Упор. В.Я.Чабанний. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво,
3. Лекція 9. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАШИН НАФТОПРОДУКТАМИ 9.1. Призначення, загальна організація нафтогосподарства Нафтогосподаство – спеціалізований підрозділ, що представляє
4. Функції нафтогосподарства Отримання ПММ з нафтобази Доставка ПММ в господарство Зберігання на центральному складі або на
5. Структура нафтогосподарства: складські приміщення для зберігання нафтопродуктів, стаціонарне обладнання, заправні колонки, пересувні засоби, транспорт. Вибір схем
6. Типова схема організації нафтозабезпечення сільськогосподарського підприємства (централізований варіант)
7. Схема централізованого (пересувного) способу забезпечення машин ПММ БНС- база нафтозабезпечення ЦНС – центральний нафтосклад АЦ –
8. Схема автономного способу забезпечення машин ПММ БНС- база нафтозабезпечення ЦНС – центральний нафтосклад АЦ – цистерна
9. Схема комбінованого способу забезпечення машин ПММ
10. Номограма для вибору способу забезпечення машин ПММ
11. Заправка, облік відпущених нафтопродуктів Зміна експлуатаційних витрат залежно від відстані до об'єкта при використанні: 1 –
12. Зміна сумарних експлуатаційних витрат на заправку тракторів та комбайнів від радіусу обслуговування та виду заправлювальних засобів
13. Визначення загальної та календарної потреби господарств в нафтопродуктах Норма витрати нафтопродуктів – показник витрат нафтопродуктів, необхідних
14. Річна (сезонна або місячна) потреба в основному паливі де G1 – потреба в паливі на виконання
15. Норма витрат ДП та мастила на ремонт і обкатку
16. Усередненні норми витрати змащувальних матеріалів та пускового бензину
17. Визначення виробничого запасу нафтопродуктів Задовільні умови Умови бездоріжжя Стаціонарний пост заправки
18. Страховий запас палива на нафтоскладі - коефіцієнт нерівномірності добової витрати палива (відношення макс до серед.) -
19. Місткість резервуарного парку нафтоскладу Для основного палива ρ - щільність палива, т/м3 (для ДП 0,8т/м3) k3-
20. 8.2. Нафтосховища, вибір місткостей для зберігання та облік паливно-мастильних матеріалів Нафтосховища – сукупність споруд, що оснащені
21. При централізованій доставці нафтопродуктів і задовільному стані шляхів у господарстві достатньо мати виробничий запас нафтопродуктів 8...10
22. Основні технічні показники типових проектів нафтоскладів
23. Схема планування нафтоскладу ємністю 150м3 1- операторська 2 – допоміжні приміщення 3- пожежний сарай 4 –
24. Склад нафтопродуктів підприємства 1 – огородження; 2 – земляний вал; 3 і 4 – резервуари для
25. Склад мастильних матеріалів 1 - рампа; 2 – прийомний стояк з електрогрілкою для масла; 3 –
28. Розмір резервуарів для зберігання масла (за нормами витрат у відсотках відносно палива) При виборі ділянки для
29. 8.2.1.Вибір місткостей для нафтосховищ і постів заправки Резервуари: 1- для відстоювання, 2 - відпускається на заправку,
30. Типи місткостей: для зберігання дизпалива, бензину, мастильних матеріалів Найпоширеніші типи місткостей: - для палива – горизонтальні
32. Будова фундаменту під горизонтальний резервуар Резервуари незалежно від їх місткості встановлюють на двох-трьох опорах. Ширина кожної
33. Вертикальний циліндричний резервуар 1 – драбина; 2 – канава для стоку води; 3 – фундамент; 4
34. Схема пристрою підземного горизонтального резервуара для ТЗП 1 – резервуар; 2 – прийомний трубопровід з швикорозйомною
36. 8.3. Транспортні і заправні засоби для нафтопродуктів Для транспортування нафтопродуктів використовують автоцистерни на базі автомобілів ГАЗ-53А,
37. Схема механізованого заправного агрегату МЗ-3904 модифікації ОЗ-4795 ГОСНИТИ 1- вогнегасник; 2 – цистерна для дизпалива; 3
38. Механізовані заправні агрегати МЗ-3904 виготовлений на базі автомобілів (ГАЗ-52) у трьох модифікаціях: 03-1926, 03-4795 і 03-3607
39. Залежність продуктивності транспортних засобів при перевезенні нафтопродуктів від відстані перевезень і вантажопідємності
40. Рекомендовані заправні засоби для різних виробничих умов
41. 8.4. Обладнання для зберігання, видачі палива і мастильних матеріалів Модифікації резервуарів: наземного зберігання нафтопродуктів підземного зберігання
42. Приймально-роздавальні стояки ОЗ-2462Л, ОЗ-9721; Мотопомпи МПГ-103, МПГ-10; Насоси СВН-80, СЦП-00; Насос-дозатор ОЗ-1559 з ручним приводом; насос
43. Паливозаправочна установка 03-9936 ГОСНИТИ 1- економайзер 2- електрична шафа 3- ходовий пристрій 4- рахунковий пристрій 5-
44. Контрольно-вимірювальні прилади нафтогосподарств ручна лабораторія (РЛ) для контролю якості нафтопродуктів; нафтоденсиметри для визначення об'ємної ваги і
45. 8.5. Технічне обслуговування обладнання нафтосховищ ЩТО: зовнішній огляд обладнання підготовка обладнання до роботи Контроль герметичності всіх
46. 8.5. Технічне обслуговування обладнання нафтосховищ ТО-1 - після відпуску 200 тис.л. але не більше ніж 1
47. 8.5. Технічне обслуговування обладнання нафтосховищ ТО-2 – в 2 рази довше ніж ТО-1 ТО-1; Перевірка роботи
48. Періодичність технічного обслуговування обладнання нафтогосподарства Для паливороздавальних колонок: ТО-1 - після видачі 200 000 л, ТО-2
49. 8.6. Шляхи скорочення втрат нафтопродуктів Втрати нафтопродуктів Явно виражені - втрати через підтікання, розливання і залишкові,
50. Витрати нафтопродуктів Кількісні – витіки через нещільні з'єднання та розливи (переливи) палива, витрати через технічні несправності
51. Особливості витрат Кількісні - Нещільність – 1 краплина в сек. – 4 кг палива за добу,
53. Основні джерела і причини забрудненості нафтопродуктів попадання домішок з атмосфери; утворення нерозчинних продуктів у результаті окислення
54. 8.6.1.Транспортування і зливання Встановлено, що втрати випаровуванням за один рік строку зберігання палива в залежності від
55. Залежність втрат бензину від ступеня заповнення і наявності пофарбування 1 - герметичний резервуар, пофарбований у сріблястий
57. ОРГАНІЗАЦІЯ І ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ НАФТОПРОДУКТІВ Контроль якості нафтопродуктів полягає у визначенні значень фізико-хімічних показників їхніх
58. Завдання нафтохімічної лабораторії контроль якості нафтопродуктів при прийманні, зберіганні, видаванні і інвентаризації шляхом аналізу їхніх проб
59. -оформлення претензій нафтозабезпечуючим організаціям на невідповідність нафтопродуктів, що поступили, стандартам і технічним умовам; визначення причин, які
60. Аналізи які виконуються за допомогою лабораторій ПЛ-2М, РЛ, ЕЛАН, ЛАОН-2
63. Стандарти якості ПММ ДСТУ 7688-2015 «Паливо дизельне Євро. Технічні умови». EN590 «Automotive fuels. Diesel. Requirements and
64. Показники якості ДП Всього 20 показників 4 основних: - гранична температура фільтрування (температура замерзання); вміст води
65. гранична температура фільтрування Показник, що визначає можливості експлуатації ТЗ при низьких температурах ГОСТ 22254, ДСТУ EN116,
66. Вміст води ГОСТ 2477, ASTдина-СM D95, EN ISO 12937, IP74 за методом Погіршує прокачуваність палива при
67. Вміст сірки Перевищення рівня сірки призводить до збільшення корозійної агресивності палива і продуктов його згорання, зносу
68. Корозійні властивості ГОСТ 6321, ASTM D130, EN ISO 2160 на мідній пластині в термостаті Утворення в
69. Контроль якості олив Портативний комплексний аналізатор оливи Pyreos (Велікобританія) Лабораторний комплексний аналвзатор оливи Eraspec Oil (Австрія)
70. Приклад звіту аналізатора MicroLab
71. Відновлення якості нафтопродуктів 1. Відстоювання. 2. Центрифугування. 3. Фільтрація. 4. Змішування та добавлення недостатніх матеріалів. 5.
72. Відстоювання – найбільш простий спосіб відновлення якості нафтопродуктів. Відстоюванням можна видалити з палива та масел значну
73. Відстійники періодичної дії: 1 – корпус відстійника; 2 – лійка із сіткою; 3 – кран для
74. Швидкість осадження часток природних забруднень сильно залежить від властивостей палив і розмірів часток. Частки розміром 30...40
75. Осадження часток механічних домішок з масла при 80ºС
76. Вплив температури на швидкість відстоювання забруднень в паливі
77. Центрифуги для очищення нафтопродуктів Барабан сепаратора СЦС-3: 1 – корпус барабана; 2 – затвор; 3 –
78. Ефективність очищення нафтопродуктів центрифугуванням: а – АИ-93; б – ДЛ; в – МК-8; 1 – вихідне
79. Види фільтрації а – з повним закупорюванням пор; б - з поступовим закупорюванням кожної пори багатьма
80. Фільтрувальні матеріали повинні задовольняти наступним вимогам надійно затримувати можливо більшу кількість твердих часток і диспергированої води
81. Класифікація фільтрувальних матеріалів
82. Паперовий фільтрувальний пакет Фільтр з елементом ФЕП: 1 – корпус; 2 – фільтрувальний пакет; 3 –
83. Паливний фільтр з двома ступенями фільтрування: 1 – фільтр грубої очистки; 2 – канал для очищеного
85. Скачать презентацию

Слайд 2

література
Паливо-мастильні матеріали, технічні рідини та системи їх забезпечен- ня./ Упор. В.Я.Чабанний.

– Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2008. – 500с.
Антипенко А.М., Сорокін С.П., Поляков С.О. Властивості та якість паливо-мастильних матеріалів – Харків: ЧП Червяк, 2006. – 213 с.

Слайд 3

Лекція 9. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАШИН НАФТОПРОДУКТАМИ
9.1. Призначення, загальна організація нафтогосподарства
Нафтогосподаство – спеціалізований

підрозділ, що представляє собою комплекс споруд та обладнання, технічних засобів та виконавців що призначені для приймання, зберігання і відпуску нафтопродуктів всіх видів

Основне завдання робітників нафтосклада – своечасне забезпечення машино-тракторного парку нафтопродуктами, доставка та заправлення машин без витрат та зниження якості паливо-мастильних матеріалів.

Завдання нафтогосподарства – своєчасно забезпечувати машинно-тракторний парк нафтопродуктами при мінімальних затратах на доставку, зберігання та заправку машин.

Слайд 4

Функції нафтогосподарства
Отримання ПММ з нафтобази
Доставка ПММ в господарство
Зберігання на центральному складі

або на стаціонарному посту заправки
Заправляти МТА ПММ
Облік витрати та якості нафтопродуктів
Збір відпрацьованих мастил і здавання їх на регенерацію
ТО нафтоскладського обладнання
Розробка та виконання заходів щодо зниження витрат ПММ

Слайд 5

Структура нафтогосподарства:
складські приміщення для зберігання нафтопродуктів,
стаціонарне обладнання,
заправні колонки,

пересувні засоби,
транспорт.
Вибір схем організації нафтогосподарства визначається
відстанню від бази постачання,
наявністю і станом шляхів,
засобів доставки і заправки

Слайд 6

Типова схема організації нафтозабезпечення сільськогосподарського підприємства (централізований варіант)

Слайд 7

Схема централізованого (пересувного) способу забезпечення машин ПММ
БНС- база нафтозабезпечення
ЦНС – центральний

нафтосклад
АЦ – цистерна
ЦСПЗ – центральний пост заправки
МЗ – пересувні заправочні агрегати
Т, К, А – відповідно трактори, комбайни, автомобілі

Відстань від центральної садиби до підрозділів не більше 10…15 км, стан доріг задовільний

Слайд 8

Схема автономного способу забезпечення машин ПММ
БНС- база нафтозабезпечення
ЦНС – центральний нафтосклад
АЦ

– цистерна
ЦСПЗ – центральний пост заправки
СПЗ – стаціонарний пост заправки
МЗ – пересувні заправочні агрегати
Т, К, А – відповідно трактори, комбайни, автомобілі

Слайд 9

Схема комбінованого способу забезпечення машин ПММ

Слайд 10

Номограма для вибору способу забезпечення машин ПММ

Слайд 11

Заправка, облік відпущених нафтопродуктів
Зміна експлуатаційних витрат залежно від відстані до об'єкта

при використанні:
1 – стаціонарного поста заправки;
2 – агрегату МЗ-3905Т;
3 – агрегату МЗ-3904

Слайд 12

Зміна сумарних експлуатаційних витрат на заправку тракторів та комбайнів від радіусу

обслуговування та виду заправлювальних засобів

Слайд 13

Визначення загальної та календарної потреби господарств в нафтопродуктах
Норма витрати нафтопродуктів –

показник витрат нафтопродуктів, необхідних для виконання одиниці роботи (продукції) для умов експлуатації МТА
Норматив витрати – показник максимально допустимої кількості нафтопродуктів на виробництво одиниці продукції у відповідних умовах
Норма витрати нафтопродуктів на роботу машин визначають окремо по бензину, ДП та газу.
Норма витрати мастил встановлюється у відсотковому відношенні до основного палива

Слайд 14

Річна (сезонна або місячна) потреба в основному паливі
де G1 – потреба

в паливі на виконання механізованих робіт (з технологічних карт), т
G2 – потреба в паливі на переїзди та підготовку агрегатів G2=(7,7 G1)/100, т
G3 – потреба в паливі на ТО (приблизно 0,2…0,25% G1), т
G4 – витрата палива на обкатку, т
G5 – потреба в паливі на роботу самохідних машин (з технологічних карт), т
G6 – потреба в паливі на роботу стаціонарних двигунів або установок, т

Слайд 15

Норма витрат ДП та мастила на ремонт і обкатку

Слайд 16

Усередненні норми витрати змащувальних матеріалів та пускового бензину

Слайд 17

Визначення виробничого запасу нафтопродуктів
Задовільні умови
Умови бездоріжжя
Стаціонарний пост заправки

Слайд 18

Страховий запас палива на нафтоскладі
- коефіцієнт нерівномірності добової витрати палива

(відношення макс до серед.)
- середня добова витрата палива, т
- час затримки заказу, діб.
- емпіричний показник ступеню.

Слайд 19

Місткість резервуарного парку нафтоскладу
Для основного палива
ρ - щільність палива, т/м3 (для

ДП 0,8т/м3)
k3- коефіцієнт заповнення (0,95)
Для мастила
k м - коефіцієнт витрати відповідного мастильного матеріалу у відношенні до основного палива (див. табл.)

Слайд 20

8.2. Нафтосховища, вибір місткостей для зберігання та облік паливно-мастильних матеріалів
Нафтосховища –

сукупність споруд, що оснащені обладнанням для приймання, зберігання і відпуску ПММ.
Технологічні процеси нафтосховища:
закритий злив палива і масла з автоцистерн, автозаправників, механізованих заправних засобів (для нафтосховищ місткістю 600 і 1200 м3 передбачено приймання нафтопродуктів із залізничних цистерн);
видача дизельного і рідинного котельного палива, бензину, газу, масла в автоцистерни і механізовані пересувні заправні агрегати;
механізовану заправку автомобілів, тракторів, комбайнів й інших самохідних машин;
зберігання нафтопродуктів при відсутності втрати їх більше встановленої норми

Слайд 21

При централізованій доставці нафтопродуктів і задовільному стані шляхів у господарстві достатньо

мати виробничий запас нафтопродуктів 8...10 % річної потреби, при незадовільному - 15... 20 % річної потреби.
Типові проекти нафтосховищ :
для 15...20 тракторів рекомендується нафтосховище місткістю 40 м3;
для 21...90 – нафтосховище на 80 м3;
для 41... 60 – нафтосховище на 150 м3;
для 61. ..100 – нафтосховище на 300 м3 ;
для 101...200 тракторів - нафтосховище місткістю 600 і 1200 м3.

Слайд 22

Основні технічні показники типових проектів нафтоскладів

Слайд 23

Схема планування нафтоскладу ємністю 150м3
1- операторська
2 – допоміжні приміщення
3- пожежний сарай
4

– грязевідстійник
5- пожежний резервуар
6 - пожежний щит
7- резервуари наземні
8 – дощєприймальний колодязь
9 – колодязь для зливу відстою
10 – резервуари підземні
11 – площадка з паливо та мастило-роздавальними колонками

Слайд 24

Склад нафтопродуктів підприємства
1 – огородження; 2 – земляний вал; 3 і

4 – резервуари для дизельного палива; 5, 6 і 7 – резервуари для бензину; 8 – збірний колодязь; 9 – приймально- роздавальна площадка для бензину; 10 – роздавально-приймально- роздавальний стояк для бензину; 11– шухляда з піском: 12 – щит з пожежним інвентарем; 13 – розливна; 14 – роздавально-приймально-роздавальний стояк для дизельного палива; 15 – приймально-роздавальна площадка для дизельного палива; 16 –пересувна естакада або бочкопідйомник; 17 – навіс для тари; 18 – стенд для зливу олії; 19 – резервуари для масла; 20 – тара для масла; 21 – контора-сторожка і комора (пожежний сарай); 22 – пожежний резервуар; 23 – підземний резервуар для бензину; 24 – палив-роздавальний колонка для бензину; 25 – площадка для заправки автомобілів; 26 – дорога

Слайд 25

Склад мастильних матеріалів
1 - рампа; 2 – прийомний стояк з електрогрілкою

для масла; 3 – резервуари для масла; 4 – стояк для світлих нафтопродуктів; 5 – резервуари для бензину і гасу; 6 – контора; 7 – лабораторія; 8 – роздавальна для світлих нафтопродуктів; 9 – роздавальна для масел; 10 – комора для рідких і пластичних масел у тарі; 11 – пункт регенерації масел; 12 – насосна для перекачування світлих нафтопродуктів; 13 – насосна для перекачування масел; І - VII – позначення осей

Слайд 26

Слайд 27

Слайд 28

Розмір резервуарів для зберігання масла (за нормами витрат у відсотках відносно

палива)

При виборі ділянки для забудови нафтосховища і стаціонарних постів заправки необхідно враховувати:
зручність розташування обладнання і споруд поста заправки;
наявність під'їздних шляхів;
можливість захисту від сильних вітрів, снігових і піщаних заносів;
міцність грунту;
забезпеченість електроенергією;
наявність схилів для стікання води;
рівень ґрунтових вод;
відповідність ділянок санітарним нормам і вимогам пожежної безпеки.

Слайд 29

8.2.1.Вибір місткостей для нафтосховищ і постів заправки
Резервуари:
1- для відстоювання,

2 - відпускається на заправку,
3- зливають паливо, що завозять.
Обставини вибору кількості місткостей :
дизельного палива для всього тракторного парку необхідно на період двох тижнів напруженої його роботи;
палива для комбайнів потрібно на всю площу комбайнового збирання;
автомобільного бензину потрібно всім автомобілям для роботи протягом одного місяця і для пуску тракторів

Слайд 30

Типи місткостей:

для зберігання дизпалива,
бензину,
мастильних матеріалів
Найпоширеніші типи місткостей:
- для палива –

горизонтальні резервуари місткістю 5, 10, 25, 50 і 75 м3,
- для масла – бочкотара від 100 до 200 л.
На посту заправки виконують:
приймання нафтопродуктів,
операції по зберіганню, заправці, контролю якості і обліку виданих нафтопродуктів.
Стаціонарні пости за призначенням поділяють на:
пости заправки при центральному нафтосховищі,
пости заправки машин бригад,
пости заправки машин на ПТО.

Слайд 31

Слайд 32

Будова фундаменту під горизонтальний резервуар
Резервуари незалежно від їх місткості встановлюють на

двох-трьох опорах. Ширина кожної опори становить не менше як 300 мм з кутом обхвату резервуарів не менше 900мм
Резервуари необхідно встановлювати в точно горизонтальному положенні. Паливо з горизонтальних резервуарів, встановлених на фундаментах, відпускають самопливом.
Висота фундаменту залежить від рельєфу місцевості і умов відпуску палива.
Зовні резервуари ґрунтують і покривають світлою фарбою.
Під резервуар на фундамент укладають два шари толі, з метою запобігання корозії резервуара.

Слайд 33

Вертикальний циліндричний резервуар
1 – драбина; 2 – канава для стоку

води; 3 – фундамент; 4 – укіс, замощений булижником або покритий дерниною; 5 – брівка, замощена булижником; 6 – резервуар

Слайд 34

Схема пристрою підземного горизонтального резервуара для ТЗП
1 – резервуар; 2 –

прийомний трубопровід з швикорозйомною муфтою; 3 – фільтруючий елемент із гідравлічним затвором; 4 – пилегазозахистна кришка; 5 – вогневий запобіжник; 6 – дихальний клапан (пристрій); 7 – люк; 8 – люк резервуара; 9 – всмоктувальний трубопровід; 10 – замірна труба (пристрій); 11 – зливальний трубопровід; 12 – струмоприймач зі зворотним клапаном і фільтром попереднього очищення; S1 – відстань (не менш 2000 мм) від поверхні землі; S2 – відстань (не менш 50 мм) до внутрішньої стінки резервуара

Слайд 35

Слайд 36

8.3. Транспортні і заправні засоби для нафтопродуктів
Для транспортування нафтопродуктів використовують

автоцистерни на базі автомобілів
ГАЗ-53А,
ЗИЛ-130,
МАЗ-500А
Цистерни комплектуються
дихальним клапаном,
відстійником-водовідділювачем,
двома напірно-всмоктуючими рукавами,
самовсмоктуючим насосом,
вуглекислотним вогнегасником

Слайд 37

Схема механізованого заправного агрегату МЗ-3904 модифікації ОЗ-4795 ГОСНИТИ
1- вогнегасник; 2 – цистерна

для дизпалива; 3 - щит керування; 4- лічильник дизпалива; 5,6,7,8,9,10- барабани з роздавальними рукавами та кранами для дизпалива, дизельного мастила, бензину, трансмісійного мастила, води та зжатого повітря;11- ліва облицівка; 12 – бак для дизельного мастила; 13- задня облицівка; 14- бункер пневматичного солідоло-нагнітача; 15- ланцюг заземлення; 16 – насос для дизпалива; 17- всмоктуючий трубопровід насоса; 18 – нагнітальний трубопровід насоса; 19 – візуально - запобіжний прибор; 20- карданий вал насоса

Слайд 38

Механізовані заправні агрегати
МЗ-3904 виготовлений на базі автомобілів (ГАЗ-52) у трьох

модифікаціях: 03-1926, 03-4795 і 03-3607
МЗ-3905Т виготовлений на базі тракторних причіпів 2ПТС-4М і 2ПТС-4МЗ-793 в двох модифікаціях: 03-136211 і 03-1401К.
Місткість заправних агрегатів 1770... 1970 л, для бензину – 75...80 л.
Місткість для моторних масел 60...160 л,
Місткість для води – 80...100 л.
Маса мастил у бункері 18,5 кг.

Слайд 39

Залежність продуктивності транспортних засобів при перевезенні нафтопродуктів від відстані перевезень і

вантажопідємності

Слайд 40

8.4. Обладнання для зберігання, видачі палива і мастильних матеріалів
Модифікації резервуарів:
наземного

зберігання нафтопродуктів
підземного зберігання нафтопродуктів
Паливороздавальні колонки:
для бензину КЄР-40-0,5; КЄД-40-0,5
для дизельного палива КЄР-40-1,0; 03-1763,
Маслороздавальні колонки:
спеціальні 367М (4...8 л/хв), 367МЗ (4...10 л/хв),
3155 (4...12 л/хв).

Слайд 42

Приймально-роздавальні стояки ОЗ-2462Л, ОЗ-9721;
Мотопомпи МПГ-103, МПГ-10;
Насоси СВН-80, СЦП-00;
Насос-дозатор ОЗ-1559

з ручним приводом;
насос для рідких масел ОЗ-4826 стаціонарного типу;
паливо-роздавальні крани для роздавальних рукавів;
крани ОЗ-1576 і ОЗ-4382, обладнані автоматичним пристроєм, що припиняє видачу палива при заповненні баків;
гвинтовий кран-лічильник КС-1 для заправки машин автотрансмісійними маслами з одночасним обліком (за об'ємом) їх видачі;
плаваючий паливоприймач для встановлення в резервуари з метою забору палива із верхніх шарів;
солідолонагнітачі НИИАТ-390, ОЗ-1153, ОЗ-1279 для змащування підшипникових деталей консистентними мастилами та інше обладнання

Слайд 43

Паливозаправочна установка 03-9936 ГОСНИТИ
1- економайзер
2- електрична шафа
3- ходовий пристрій
4- рахунковий пристрій
5-

стійка
6- опора навісу
7- криша
8 – полумуфта
9 – кран шаровий
10 – труба заповнення
11 – вентиляційний патрубок
12- пристрій для підіймання
паливоприймача
14 – пристрій заміру рівня палива
15 – площадка
16 – резервуар
17 – протипожежений щіт
18 – підставка
19 - заземлюючий пристрій
20 - трійник з краном
21 – роздавальна труба
22 – основа
23- колонка

Слайд 44

Контрольно-вимірювальні прилади нафтогосподарств
ручна лабораторія (РЛ) для контролю якості нафтопродуктів;
нафтоденсиметри для

визначення об'ємної ваги і температури нафтопродуктів при перерахунку їх об'єму в одиниці маси;
метршток та рулетка для вимірів висоти заповнення резервуарів з наступним визначенням об'єму нафтопродуктів

Слайд 45

8.5. Технічне обслуговування обладнання нафтосховищ
ЩТО:
зовнішній огляд обладнання
підготовка обладнання до роботи
Контроль

герметичності всіх зєднань
перевірка технічного стану та роботоздатності заправних засобів;
Контроль роботоздатності вимірювальних пристроїв: разового і сумарного лічильників.
Виконується робітниками нафтоскладу

Слайд 46

8.5. Технічне обслуговування обладнання нафтосховищ
ТО-1 - після відпуску 200 тис.л.

але не більше ніж 1 раз на 3 місяці
ЩТО
перевіряють, чистять від механічних домішок та замінюють фільтрувальні елементи палива та мастило-фільтрувальних стояків, колонок, мотопомп (при перепаді тиску більше 0,12 МПа);
перевіряють продуктивність та тиск, що розвивають насоси колонок і стояків;
виконують мащення підшипників, перевіряють роботу клапанів, герметичність гідравлічної системи;
перевіряють роботу газовідділювача, дихального клапану і роздавального клапану, лічильника;
Визначають похибку вимірювання об'єму;
Надійність контактних зажимів і кріплення агрегатів

Слайд 47

8.5. Технічне обслуговування обладнання нафтосховищ
ТО-2 – в 2 рази довше

ніж ТО-1
ТО-1;
Перевірка роботи насоса і електродвигуна, заміняють при необхідності лопаті ротора насоса і змащування підшипників;
Перевіряють роботу лічильного пристрою, звертаючи увагу на роботоздатність механізму повертання стрілок або роликів у нульове положення.
очищають та змінюють мастила в усіх механізмах агрегатів і обладнання;
Зливають з резервуарів нафтопродукти, очищують та промивають їх від забруднення, перевіряють на герметичність у відповідності з вимогами ТУ на даний тип резервуара.
пред'являють представникам метрологічних служб мірні пристрої для перевірки і пломбування;
ревізують засоби гасіння пожеж, техніки безпеки;
фарбують обладнання

Слайд 48

Періодичність технічного обслуговування обладнання нафтогосподарства
Для паливороздавальних колонок:
ТО-1 - після видачі

200 000 л,
ТО-2 - після видачі 400 000 л.
Для маслороздавальних колонок
ТО-1 - один раз в 3 міс,
ТО-2 – один раз в 6 міс.
Для резервуарів дизельного палива
ТО-1 – один раз в 6 місяців,
ТО-2 – раз на рік (ДП) та раз в 2 роки (бензин, мастило),

Слайд 49

8.6. Шляхи скорочення втрат нафтопродуктів
Втрати нафтопродуктів
Явно виражені - втрати через

підтікання, розливання і залишкові,
Приховані - якісно-кількісні втрати,
Експлуатаційні - ті, що виникають через порушення технічного стану машин, неповного навантаження або простоювання с.г. машини, нераціональних переїздів тощо

Слайд 50

Витрати нафтопродуктів
Кількісні – витіки через нещільні з'єднання та розливи (переливи) палива,

витрати через технічні несправності обладнання
Якісні – обводнення, окислення, засмічування нафтопродуктів. Змішування різних марок палива і мастильних матеріалів
Змішані - випаровування

Слайд 51

Особливості витрат
Кількісні - Нещільність – 1 краплина в сек. – 4

кг палива за добу, 1,5т за рік.
Змішані – 75% всіх витрат
Мале дихання- визване температурними змінами навколишнього середовища і газового простору резервуара.
Велике дихання відбувається внаслідок витиснення пароповітряної суміші в процесі заповнення або зливу резервуарів
Обладнання дихальними клапанами

Слайд 52

Слайд 53

Основні джерела і причини забрудненості нафтопродуктів
попадання домішок з атмосфери;
утворення

нерозчинних продуктів у результаті окислення паливо-мастильних матеріалів, корозії металів і руйнування ущільнюючих матеріалів;
зберігання нафтопродуктів у погано очищених ємностях і перекачування їх по забруднених трубопроводах;
накопичення бруду у відстійниках і на дні резервуарів.

Слайд 54

8.6.1.Транспортування і зливання
Встановлено, що втрати випаровуванням за один рік строку зберігання

палива в залежності від кольору резервуара, ( %)

8.6.2. Втрати нафтопродуктів при зберіганні

Слайд 55

Залежність втрат бензину від ступеня заповнення і наявності пофарбування
1 - герметичний

резервуар, пофарбований у сріблястий колір;
2 — відкритий, непофарбований

Слайд 56

Слайд 57

ОРГАНІЗАЦІЯ І ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ НАФТОПРОДУКТІВ
Контроль якості нафтопродуктів полягає у визначенні

значень фізико-хімічних показників їхніх властивостей для встановлення відповідності вимогам стандартів, або технічних умов на даний продукт.
визначення відповідності фізико-хімічних показників якості нафтопродуктів вимогам діючої нормативно-технічної документації;
визначення сорту та виключення застосування неконди- ційних паливо-мастильних матеріалів;
попередження погіршення властивостей нафтопродуктів при їхньому транспортуванні, зберіганні, заправленні і застосуванні;
своєчасне відновлення якості і властивостей нафто- продуктів;
встановлення необхідності проведення технічного обслуговування і ремонту техніки;
пред’явлення претензій нафтозбитовим організаціям, які не відповідають вимогам стандартів або технічним умовам.

Слайд 58

Завдання нафтохімічної лабораторії
контроль якості нафтопродуктів при прийманні, зберіганні, видаванні і інвентаризації

шляхом аналізу їхніх проб з цистерн, резервуарів й іншої тари;
своєчасна метрологічна перевірка лабораторних і вимірювальних приладів;
відбір проб, оформлення і зберігання контрольних проб нафтопродуктів;
виписування паспортів якості на нафтопродукти про відповідність їх стандартам або технічним умовам (на ті, які зберігалися без паспортів);
перевірка і зберігання паспортів якості на одержувані нафтопродукти;
періодичний контроль за чистотою тари (автоцистерни, бочки та ін.) при відпусканні в неї нафтопродуктів;

Слайд 59

-оформлення претензій нафтозабезпечуючим організаціям на невідповідність нафтопродуктів, що поступили, стандартам і

технічним умовам;
визначення причин, які викликали погіршення якості наф- топродуктів, розробка рекомендацій щодо виправлення якості; - перевірка чистоти внутрішньої порожнини резервуара після ремонту і зачищення, а також участь в оформленні від- повідного акту;
складання заявок на лабораторне устаткування, вимірю- вальні прилади, матеріали і реактиви, необхідні для проведення аналізів нафтопродуктів;
своєчасне інформування інженерно-технічного персоналу сільськогосподарського підприємства про нові сорти палив і змащувальних матеріалів, про зміни у стандартах і технічних умовах на нафтопродукти і методи їхнього дослідження.

Слайд 60

Аналізи які виконуються за допомогою лабораторій ПЛ-2М, РЛ, ЕЛАН, ЛАОН-2

Слайд 61

Слайд 62

Слайд 63

Стандарти якості ПММ
ДСТУ 7688-2015 «Паливо дизельне Євро. Технічні умови».
EN590 «Automotive fuels.

Diesel. Requirements and test methods»

Слайд 64

Показники якості ДП
Всього 20 показників
4 основних:
- гранична температура фільтрування (температура

замерзання);
вміст води ;
вміст сірки;
- корозійні властивості.

Слайд 65

гранична температура фільтрування
Показник, що визначає можливості експлуатації ТЗ при низьких

температурах
ГОСТ 22254, ДСТУ EN116, ASTM D6371, IP 309, EN116
або

NEWLAB-200-SA (Швейцария)

УТФ-70 (Украина)

Слайд 66

Вміст води
ГОСТ 2477, ASTдина-СM D95, EN ISO 12937, IP74 за методом

Погіршує прокачуваність палива при його подачі, порушує роботи двигуна, викликає корозію та знос його вузлів
тітратори Фишера

Слайд 67

Вміст сірки
Перевищення рівня сірки призводить до збільшення корозійної агресивності палива і

продуктов його згорання, зносу деталей, утворенню нагару та відкладень, збільшенню токсичних викидів
ДСТУ 7688:2015, EN590 на базі рентген-флуоресцентних методів за допомогою рентгенівського випромінення
Спектроскан (аналіз 3 хв.)

Слайд 68

Корозійні властивості
ГОСТ 6321, ASTM D130, EN ISO 2160 на мідній пластині

в термостаті
Утворення в плаві корозійноактивних речовин внаслідок тривалого зберігання, трансопотування при впливі факторів навколишнього середовища

Апарат визначення корозії мідної пластинки LT/CS-144000/M (Швейцарія)

Апарат визначення корозії мідної пластинки ТМП (Росія)

Слайд 69

Контроль якості олив
Портативний комплексний аналізатор оливи Pyreos (Велікобританія)
Лабораторний комплексний аналвзатор оливи Eraspec Oil

(Австрія)

Комплексний аналізатор оливи MicroLab (США)

воды;
гликоля (антифриза);
топлива;
сажи;
присутствие другого масла.
степень окисления;
степень азотирования;
степень сульфатизации;
общее кислотное число;
общее щелочное число;
истощения антизадирных
присадок.

наличие сажи;
воды;
гликоля (антифриза);
дизельного топлива;
бензина;
степень окисления;
степень азотирования;
степень сульфатации;
фосфорные антизадирные
присадки;
общее кислотное число;
общее щелочное число;
индекс вязкости.

елементный состав (Fe, Cr, Sn, Al, Ni, Cu, Pb, Mo, Ti, Mn, V, Ca, Mg, B, Zn, P, Ba, Si, K, Na);
содержание воды;
сажи;
топлива;
уровень окисления;
уровень нитрования;
вязкость при 40°С и 100°С;
индекс вязкости;
количество частиц, индекс по ISO;
диагностика узлов и рекомендации.

Слайд 70

Приклад звіту аналізатора MicroLab

Слайд 71

Відновлення якості нафтопродуктів
1. Відстоювання.
2. Центрифугування.
3. Фільтрація.
4. Змішування та

добавлення недостатніх матеріалів.
5. Фізико-хімічні.

Слайд 72

Відстоювання – найбільш простий спосіб відновлення якості нафтопродуктів.
Відстоюванням можна видалити

з палива та масел значну частину механічних домішок та води.
Ефективність процесу збільшується зі зростанням різниці в щільності забруднень та нафтопродуктів, а також розмірів часток забруднень.

Слайд 73

Відстійники періодичної дії: 1 – корпус відстійника; 2 – лійка із

сіткою; 3 – кран для зливу масла, що відстоялося; 4 – кран для видалення відстою; 5 – датчик температури; 6 – електрообігрів; 7 – паровий змійовик; 8, 9 – парові крани
Відстійники напівбезперервної дії: а – горизонтальний; б – з проміжними ярусами; в – з похилими перегородками; г – вертикальний з конічними тарілками

Слайд 74

Швидкість осадження часток природних забруднень сильно залежить від властивостей палив і

розмірів часток.
Частки розміром 30...40 мкм осідають досить швидко. У бензині А-76 вони осідають повністю майже за 1 год., і в паливі ДЛ – через 8 год. Частки меншого розміру осідають зі значно меншою швидкістю.
Наприклад, в бензині А-76 частки розміром 8...10 мкм осідають наполовину через 4...5 год. і повністю – лише через 18...20 год. Відстоювання таких же часток у дизельному паливі протікає багато десятків годин. Через 4 діб вони осідають лише на 25...30%. Частки розміром 5...7 мкм у дизельному паливі відстоюються протягом ще більшого часу. Їхня концентрація в паливі зменшується вдвічі лише через 25 діб.

Слайд 75

Осадження часток механічних домішок з масла при 80ºС

Слайд 76

Вплив температури на швидкість відстоювання забруднень в
паливі

Слайд 77

Центрифуги для очищення нафтопродуктів
Барабан сепаратора СЦС-3: 1 – корпус барабана; 2

– затвор; 3 – тарілкотримач; 4 – кільце ущільнююче; 5 – кришка барабана; 6 – гайка корпусу; 7 – гайка кришки; 8 – кільце регулююче; 9 – горловина водяна; 10 горловина грязьова; 11 – пакет тарілок; 12 – тарілка захисна; 13 – кільце. А, Б – кільцеві порожнини; а, б, в, г, д – канали.

Слайд 78

Ефективність очищення нафтопродуктів центрифугуванням:
а – АИ-93; б – ДЛ; в –

МК-8; 1 – вихідне паливо; паливо після очищення при частоті обертання ротора, об/хв: 2 – 3000; 3, 5 – 12000; 4 – 16000. Температура, ˚С: 2 – 4 – 20...25; 5 – 72.

Слайд 79

Види фільтрації
а – з повним закупорюванням пор;
б - з

поступовим закупорюванням кожної пори багатьма твердими частками;
в - з утворенням осаду;
г – проміжний.

Слайд 80

Фільтрувальні матеріали повинні задовольняти наступним вимогам
надійно затримувати можливо більшу кількість

твердих часток і диспергированої води
мати невеликий гідравлічний опір при максимальній питомій пропускній здатності;
легко і багаторазово регенеруватися від забруднень;
не змінювати фізико-хімічних, механічних властивостей і геометричних розмірів при контакті з продуктами, які очищують, та при впливі ударних, теплових і вібраційних навантажень;
мати високий ресурс роботи;
не електризувати продукт, який очищається;
після використання легко утилізуватися без забруднення зовнішнього середовища;
мати добрі технологічні і конструктивні властивості: легко гофруватися, склеюватися та ін ;
бути дешевими, з доступною сировинною базою.

Слайд 81

Класифікація фільтрувальних матеріалів

Слайд 82

Паперовий фільтрувальний пакет
Фільтр з елементом ФЕП:
1 – корпус; 2 – фільтрувальний

пакет; 3 – шток; 4 – коромисло; 5 – відкидний
болт; 6 – натискний фланець; 7 – кришка; 8 – гвинт; 9 – приєднувальний
фланець; 10 - штуцер

Слайд 83

Паливний фільтр з двома ступенями фільтрування:
1 – фільтр грубої очистки;

2 – канал для очищеного палива; 3 – фільтр тонкої
очистки

Фільтр з фільтруючим елементом, який переміщується:
1 – корпус фільтра; 2 – стопор; 3 – фільтрувальний патрон; 4, 5 – котушки;
6 – фільтруючий елемент

Оптимізації технологічних систем в рослинництві

Содержание

літератураПаливо-мастильні матеріали, технічні рідини та системи їх забезпечен- ня./ Упор. В.Я.Чабанний.

Лекція 9. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАШИН НАФТОПРОДУКТАМИ9.1. Призначення, загальна організація нафтогосподарстваНафтогосподаство – спеціалізований

Функції нафтогосподарстваОтримання ПММ з нафтобазиДоставка ПММ в господарствоЗберігання на центральному складі

Структура нафтогосподарства: складські приміщення для зберігання нафтопродуктів, стаціонарне обладнання, заправні колонки,

Типова схема організації нафтозабезпечення сільськогосподарського підприємства (централізований варіант)

Схема централізованого (пересувного) способу забезпечення машин ПММБНС- база нафтозабезпеченняЦНС – центральний

Схема автономного способу забезпечення машин ПММБНС- база нафтозабезпеченняЦНС – центральний нафтоскладАЦ

Схема комбінованого способу забезпечення машин ПММ

Номограма для вибору способу забезпечення машин ПММ

Заправка, облік відпущених нафтопродуктівЗміна експлуатаційних витрат залежно від відстані до об'єкта

Зміна сумарних експлуатаційних витрат на заправку тракторів та комбайнів від радіусу

Визначення загальної та календарної потреби господарств в нафтопродуктахНорма витрати нафтопродуктів –

Річна (сезонна або місячна) потреба в основному паливіде G1 – потреба

Норма витрат ДП та мастила на ремонт і обкатку

Усередненні норми витрати змащувальних матеріалів та пускового бензину

Визначення виробничого запасу нафтопродуктівЗадовільні умовиУмови бездоріжжяСтаціонарний пост заправки

Страховий запас палива на нафтоскладі - коефіцієнт нерівномірності добової витрати палива

Місткість резервуарного парку нафтоскладуДля основного паливаρ - щільність палива, т/м3 (для

8.2. Нафтосховища, вибір місткостей для зберігання та облік паливно-мастильних матеріалів Нафтосховища –

При централізованій доставці нафтопродуктів і задовільному стані шляхів у господарстві достатньо

Основні технічні показники типових проектів нафтоскладів

Схема планування нафтоскладу ємністю 150м31- операторська2 – допоміжні приміщення3- пожежний сарай4

Склад нафтопродуктів підприємства1 – огородження; 2 – земляний вал; 3 і

Склад мастильних матеріалів1 - рампа; 2 – прийомний стояк з електрогрілкою

Розмір резервуарів для зберігання масла (за нормами витрат у відсотках відносно

8.2.1.Вибір місткостей для нафтосховищ і постів заправки Резервуари: 1- для відстоювання,

Типи місткостей: для зберігання дизпалива,бензину,мастильних матеріалів Найпоширеніші типи місткостей: - для палива –

Будова фундаменту під горизонтальний резервуарРезервуари незалежно від їх місткості встановлюють на

Вертикальний циліндричний резервуар 1 – драбина; 2 – канава для стоку

Схема пристрою підземного горизонтального резервуара для ТЗП1 – резервуар; 2 –

8.3. Транспортні і заправні засоби для нафтопродуктів Для транспортування нафтопродуктів використовують

Схема механізованого заправного агрегату МЗ-3904 модифікації ОЗ-4795 ГОСНИТИ 1- вогнегасник; 2 – цистерна

Механізовані заправні агрегати МЗ-3904 виготовлений на базі автомобілів (ГАЗ-52) у трьох

Залежність продуктивності транспортних засобів при перевезенні нафтопродуктів від відстані перевезень і

Рекомендовані заправні засоби для різних виробничих умов

8.4. Обладнання для зберігання, видачі палива і мастильних матеріалів Модифікації резервуарів: наземного

Приймально-роздавальні стояки ОЗ-2462Л, ОЗ-9721; Мотопомпи МПГ-103, МПГ-10; Насоси СВН-80, СЦП-00;Насос-дозатор ОЗ-1559

Паливозаправочна установка 03-9936 ГОСНИТИ1- економайзер2- електрична шафа3- ходовий пристрій4- рахунковий пристрій5-

Контрольно-вимірювальні прилади нафтогосподарствручна лабораторія (РЛ) для контролю якості нафтопродуктів; нафтоденсиметри для

8.5. Технічне обслуговування обладнання нафтосховищ ЩТО:зовнішній огляд обладнанняпідготовка обладнання до роботиКонтроль

8.5. Технічне обслуговування обладнання нафтосховищ ТО-1 - після відпуску 200 тис.л.

8.5. Технічне обслуговування обладнання нафтосховищ ТО-2 – в 2 рази довше

Періодичність технічного обслуговування обладнання нафтогосподарства Для паливороздавальних колонок: ТО-1 - після видачі

8.6. Шляхи скорочення втрат нафтопродуктів Втрати нафтопродуктів Явно виражені - втрати через

Витрати нафтопродуктівКількісні – витіки через нещільні з'єднання та розливи (переливи) палива,

Особливості витратКількісні - Нещільність – 1 краплина в сек. – 4

Основні джерела і причини забрудненості нафтопродуктів попадання домішок з атмосфери; утворення

8.6.1.Транспортування і зливання Встановлено, що втрати випаровуванням за один рік строку зберігання

Залежність втрат бензину від ступеня заповнення і наявності пофарбування1 - герметичний

ОРГАНІЗАЦІЯ І ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ НАФТОПРОДУКТІВКонтроль якості нафтопродуктів полягає у визначенні

Завдання нафтохімічної лабораторіїконтроль якості нафтопродуктів при прийманні, зберіганні, видаванні і інвентаризації