Презентація на тему

Август 7, 2022

Главная
Разное
Презентація на тему

Содержание

2. Наша Україна багата унікальними місцями, які порадують око як місцевих жителів, так і приїжджих туристів. Одним
3. Заказник «Базальтові стовпи» – одне зі 100 чудес природи України. Це унікальне природне диво. В 1972
6. Базальтові стовпи – різновид базальтів, що має в поперечному перерізі – форму від чотирьохгранних до семигранних.
7. Цікаво знати, що такий камінь, як базальт, дивує не лише своєю правильною геометричною формою, а й
8. Пам’ятка має велике наукове значення і цікава для дослідників стратиграфії, петрографії, мінералогії, палеовулканізму. Крім базальту в
9. Значні поклади базальту були виявлені в навколишній місцевості ще у ХVІІІ ст. З тих пір і
11. Кам’яні стовпи, які місцями височіють до кількадесят метрів, каскадом спускаються до чаші, заповненої прозорою водою. Мільйони
13. Івано-Долинське родовище базальтів
15. Скачать презентацию

Слайд 2

Наша Україна багата унікальними місцями, які порадують око як місцевих жителів,

так і приїжджих туристів. Одним з таких чудес є заказник «Базальтові стовпи». Ця пам'ятка здобула призове місце у всеукраїнському конкурсі «7 природних чудес України». «Базальтові стовпи» - це відоме курортне місце, де можна помилуватися як місцевими краєвидами, так і чарівною красою базальтових відкладень багатогранної геометричної форми. Розташувався заказник в селі Берестовець Костопільського району Рівненської області.

Слайд 3

Заказник «Базальтові стовпи» – одне зі 100 чудес природи України. Це

унікальне природне диво. В 1972 р. є пам’яткою природи місцевого значення з площею в 0,8 га. Це єдине на території України яскраво виражене стовпчасте залягання найпоширенішої гірської породи – базальтів.

Слайд 4

Слайд 5

Слайд 6

Базальтові стовпи – різновид базальтів, що має в поперечному перерізі –

форму від чотирьохгранних до семигранних. Товщина стовпів коливається в межах від 0,6 до 1,2м. Переважають із товщиною 0,8-1,0м. Висота – від 3-х до 30м. Мають властивість давати прямий рівний розкіл.

Слайд 7

Цікаво знати, що такий камінь, як базальт, дивує не лише своєю

правильною геометричною формою, а й властивостями. Він є незамінним теплоізоляційним матеріалом, тобто вогнетривким. Цей камінь використовують при виготовленні космічних кораблів, пам’ятників, камінів. Більше того — з нього навіть нитки роблять за допомогою спеціальної технології. Одяг з таких ниток носять пожежники за кордоном. Скловату, до речі, теж виготовляють з базальту.
Базальт з Іванової Долини використовували для мощення мостових в столицях європейських держав, зокрема в Парижі і Лондоні. Цим базальтом викладена і Червона площа в Москві.

Слайд 8

Пам’ятка має велике наукове значення і цікава для дослідників стратиграфії, петрографії,

мінералогії, палеовулканізму. Крім базальту в заказнику представлені такі мінерали як адуляр, азурит, барит, борніт, гематит, кальцит, кварц, марказит, мідь самородна, пірит, хлорит, халцедон тощо.

Адуляр

Халцедон

Слайд 9

Значні поклади базальту були виявлені в навколишній місцевості ще у ХVІІІ

ст. З тих пір і по нині не припиняється масовий промисловий видобуток базальту відкритим способом. Сам же заказник «Базальтові стовпи» створили на базі Івано-Долинського родовища базальтів, яке складається з п’яти кар’єрів. Частина кар’єрів вже підтоплені. Зокрема таким є кар’єр № 3 – основний в заказнику. Відомий цей кар’єр своєю мальовничістю: базальтові стовпи та вода посеред якої виділяється у формі серця острівець, названий місцевими «Островом кохання». Кар’єр № 5 також має базальтові стовпи.

Слайд 10

Слайд 11

Кам’яні стовпи, які місцями височіють до кількадесят метрів, каскадом спускаються до

чаші, заповненої прозорою водою. Мільйони років тому на цьому місці були діючі вулкани. А потім пісок і крейда поховали застиглі базальти на купу років. Кажуть, що відкрив їх випадково місцевий селянин. Приблизно в 30-х роках 17 століття він копав щось на городі і зламав лопату об камінь. А потім придумав з відкопаного каміння зробити в хаті фундамент. Існує легенда, що копав він не просто так. Ніби неподалік Костополя згубив колись свого дорогоцінного персня король Ян Казимир. І, шукаючи каблучку, відкопали оцих кам’яних монстрів.

Слайд 12