Содержание
- 2. СНІЖИНКИ Сніжинка — це одиничний кристал льоду або агрегація кристалів, яка падає крізь атмосферу Землі —
- 3. СНІГ Сніг — це тверді опади — це тверді опади у вигляді шестикутних пластинок чи призм
- 4. ГРАД Град — опади — опади у вигляді льодяних ядер сферичної форми чи частоккриги — опади
- 5. Українські народні прикмети та повір'я зими Багато снігу — багато хліба. Був уночі іній — вдень
- 7. 19-ГРУДНЯ СВЯТО МИКОЛИ ЧУДОТВОРЦЯ День святого Миколая (також Свято святого Миколая, у народі — День Миколи,
- 8. 1СІЧНЯ-НОВИЙ РІК Нови́й рік — свято — свято, яке святкують багато народів — свято, яке святкують
- 9. 7 СІЧНЯ-РІЗДВО ХРИСТОВЕ Різдво́ Христо́ве — велике християнське — велике християнське свято, згідно з християнським віросповіданням
- 10. 19 СІЧНЯ-СВЯТО ВОДОХРЕЩІ Хрещення Господнє — хрещення — хрещення Іваном Хрестителем — хрещення Іваном Хрестителем Ісуса
- 11. МАСЛЯНА
- 12. Ма́сниця[1] Ма́сляниця[2], Пу́щення[1], Сиропу́ст[1], Колодій,Сиропу́сний тиждень, Си́рна неділя, Ба́бське свято,Зага́льниця; (рос. Масленица, Масляница, біл. Масленіца, Масленка,
- 14. Скачать презентацию
СНІЖИНКИ
Сніжинка — це одиничний кристал льоду або агрегація кристалів, яка падає крізь атмосферу
СНІЖИНКИ
Сніжинка — це одиничний кристал льоду або агрегація кристалів, яка падає крізь атмосферу
СНІГ
Сніг — це тверді опади — це тверді опади у вигляді шестикутних пластинок чи призм з кристаликів —
СНІГ
Сніг — це тверді опади — це тверді опади у вигляді шестикутних пластинок чи призм з кристаликів —
ГРАД
Град — опади — опади у вигляді льодяних ядер сферичної форми чи частоккриги — опади у вигляді льодяних ядер
ГРАД
Град — опади — опади у вигляді льодяних ядер сферичної форми чи частоккриги — опади у вигляді льодяних ядер
Опади у вигляді граду спостерігаються, як правило, при сильнихгрозахОпади у вигляді граду спостерігаються, як правило, при сильнихгрозах вліткуОпади у вигляді граду спостерігаються, як правило, при сильнихгрозах влітку, коли температура біля поверхні земліОпади у вигляді граду спостерігаються, як правило, при сильнихгрозах влітку, коли температура біля поверхні землі не нижче 20 °C. Частіше за все він проходить вузькою (не більше 10 км), проте довгою (інколи на сотні кілометрів) смугою.
Українські народні прикмети та повір'я зими
Багато снігу — багато хліба.
Був уночі іній —
Українські народні прикмети та повір'я зими
Багато снігу — багато хліба.
Був уночі іній —
Вітер у січні зі сходу несе добру погоду.
Вітер узимку повіяв з півночі — на великий холод.
Ворона сидить уранці на верховітті і каркає — на завірюху.
Горобці ховаються у хмиз — на мороз або перед завірюхою.
Грім узимку — на сильні морози, блискавка — на бурю.
Зима з снігами — літо з хлібами.
Зима засніжена — літо дощове.
Кільця довкола місяця — на сніг.
Лютий сухий і холодний — серпень спекотний.
Туман узимку опускається до землі — на відлигу.
Хмари йдуть проти вітру — на сніг.
Якщо взимку сухо і холодно, влітку сухо і спекотно.
19-ГРУДНЯ СВЯТО МИКОЛИ ЧУДОТВОРЦЯ
День святого Миколая (також Свято святого Миколая, у народі — День Миколи,
19-ГРУДНЯ СВЯТО МИКОЛИ ЧУДОТВОРЦЯ
День святого Миколая (також Свято святого Миколая, у народі — День Миколи,
За традицією, цього дня батьки вночі кладуть дітям подарункиЗа традицією, цього дня батьки вночі кладуть дітям подарунки під подушкиЗа традицією, цього дня батьки вночі кладуть дітям подарунки під подушки, зберігаючи у таємниці свою причетність до подарунків, для того, щоб діти вірили у чудо, звершуване святим Миколаєм і вчилися милосердя в святого.
В пам'ять про милосердя святого Миколая, цього дня відзначається Міжнародний день допомоги бідним.
1СІЧНЯ-НОВИЙ РІК
Нови́й рік — свято — свято, яке святкують багато народів — свято, яке святкують багато народів відповідно до прийнятого календаря.
1СІЧНЯ-НОВИЙ РІК
Нови́й рік — свято — свято, яке святкують багато народів — свято, яке святкують багато народів відповідно до прийнятого календаря.
7 СІЧНЯ-РІЗДВО ХРИСТОВЕ
Різдво́ Христо́ве — велике християнське — велике християнське свято, згідно з християнським віросповіданням — велике християнське свято, згідно
7 СІЧНЯ-РІЗДВО ХРИСТОВЕ
Різдво́ Христо́ве — велике християнське — велике християнське свято, згідно з християнським віросповіданням — велике християнське свято, згідно
19 СІЧНЯ-СВЯТО ВОДОХРЕЩІ
Хрещення Господнє — хрещення — хрещення Іваном Хрестителем — хрещення Іваном Хрестителем Ісуса Христа — хрещення Іваном Хрестителем Ісуса Христа на річці Йордані — хрещення Іваном Хрестителем Ісуса
19 СІЧНЯ-СВЯТО ВОДОХРЕЩІ
Хрещення Господнє — хрещення — хрещення Іваном Хрестителем — хрещення Іваном Хрестителем Ісуса Христа — хрещення Іваном Хрестителем Ісуса Христа на річці Йордані — хрещення Іваном Хрестителем Ісуса
МАСЛЯНА
МАСЛЯНА
Ма́сниця[1] Ма́сляниця[2], Пу́щення[1], Сиропу́ст[1], Колодій,Сиропу́сний тиждень, Си́рна неділя, Ба́бське свято,Зага́льниця; (рос. Масленица, Масляница, біл. Масленіца, Масленка, пол. Zapusty, словац. Fašiangy, чеськ. Masopust, сіл.Kozelek, морав. Voračky, Voráčí, Končiny, словен. Pustni teden,серб. Покладе, болг. Сирна седмица/Сирни
Ма́сниця[1] Ма́сляниця[2], Пу́щення[1], Сиропу́ст[1], Колодій,Сиропу́сний тиждень, Си́рна неділя, Ба́бське свято,Зага́льниця; (рос. Масленица, Масляница, біл. Масленіца, Масленка, пол. Zapusty, словац. Fašiangy, чеськ. Masopust, сіл.Kozelek, морав. Voračky, Voráčí, Končiny, словен. Pustni teden,серб. Покладе, болг. Сирна седмица/Сирни
Колодій збігався в часі із Сиропусним тижнем, останнім тижнемМ'ясниць. Це останній, напередодні Великого посту, тиждень, коли можна було справляти весілля. Цей тиждень також називали Бабським тижнем або попросту Бабським, а Колодій, відповідно, Бабським святом. Протягом цього тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування.
Християнська церква додала Масниці у свій календар у свій календар, проте свято так і не набуло християнського змісту. Але оскільки православ'я достатній час є панівною релігією в Україні, то, з часом, автентична дата святкування Масниць була забута. Н. Дубровський[3] у свій календар, проте свято так і не набуло християнського змісту. Але оскільки православ'я достатній час є панівною релігією в Україні, то, з часом, автентична дата святкування Масниць була забута. Н. Дубровський[3], зауважує, що багато масничні обряди є чисто зимовими і не можуть відзначатися навесні. Він вважає, що масничні обряди перейшли з Власія у свій календар, проте свято так і не набуло християнського змісту. Але оскільки православ'я достатній час є панівною релігією в Україні, то, з часом, автентична дата святкування Масниць була забута. Н. Дубровський[3], зауважує, що багато масничні обряди є чисто зимовими і не можуть відзначатися навесні. Він вважає, що масничні обряди перейшли з Власія, у якого «і борода в маслі». У Білорусі збереглася приказка: «На Аўласа бяри каўшом масла»[4] у свій календар, проте свято так і не набуло християнського змісту. Але оскільки православ'я достатній час є панівною релігією в Україні, то, з часом, автентична дата святкування Масниць була забута. Н. Дубровський[3], зауважує, що багато масничні обряди є чисто зимовими і не можуть відзначатися навесні. Він вважає, що масничні обряди перейшли з Власія, у якого «і борода в маслі». У Білорусі збереглася приказка: «На Аўласа бяри каўшом масла»[4] (белорус.) — На Власа бери ковшем масла. У Поліссі досі Широкий четвер називають «Власов» або «Волосся»[5].