Поняття та ознаки адміністративного правопорушення

Протиправність – внутрішня властивість адміністративного проступку. Протиправність є виразником специфічних соціальних зв’язків і означає винне посягання (умисне або необережне) на який-небудь об’єкт

Суспільна небезпека (суспільна шкідливість) – дія чи бездіяльність, що заподіює або створює загрозу заподіяння шкоди об’єктам адміністративно-правової охорони, які передбачені у ст. 9 КУпАП

ОБ’ЄКТИВНІ ОЗНАКИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

Л 15-2. ОБ’ЄКТИВНІ ОЗНАКИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

Осудність – передбачає спроможність особою нести встановлену законом адміністративну відповідальність за протиправні вчинки

Л 15-3. СУБ’ЄКТИВНІ ОЗНАКИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

Елементи складу адміністративного правопорушення

Суб’єкт

Об’єкт

Суб’єктивна сторона

Об’єктивна сторона

Л 15-4.СКЛАД АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

основні
мають місце в конкретному випадку вчинення проступку

кваліфіковані
доповнюють основні, за їх наявності діяння повинно бути кваліфіковане за статтею, що передбачає більш суворе покарання

однозначні
чітко і однозначно вказуються ознаки правопорушення

альтернативні
вказується декілька (два і більше) варіантів ознак (ст. 44 КУпАП).

бланкетні (відсильні)
вказують на те, що ознаки проступку містяться в окремо встановлених нормах і правилах (ст. 187 КУпАП).

описові
розкривають зміст і суть діяння, що визначається адміністративним правопо-рушенням (ст. 173 КУпАП);

За особливостями конструкції:

Залежно від характеру шкоди:

матеріальні
тягнуть настання шкідливих матеріальних наслідків

формальні
не мають ознак настання шкідливих матеріальних наслідків

Залежно від суб’єкта проступку:

службові (посадові)
вчиняються посадовою особою (ст. 14 КУпАП)

особисті
вчиняються особою

Л 15-5. КЛАСИФІКАЦІЯ СКЛАДУ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

Види об’єктів адміністративного правопорушення

Загальний

Родовий

Безпосередній

Л 15-6. ОБ’ЄКТ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

Обов’язкові ознаки об’єктивної сторони

Протиправність діяння (бездіяльність)

Шкідливі наслідки (матеріальні, формальні)

Факультативні ознаки об’єктивної сторони

Місце (громадське, заборонене, не встановлене)

Спосіб вчинення правопорушення

Знаряддя і засоби вчинення правопорушення

Л 15-7. ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

Час (порушення тиші в нічний час)

Спеціальний – має ознаки, що вказують на особливості правового статусу суб’єкта і дозволяють диференціювати відповідальність

Особливий – має ознаки, що характеризують суб’єкта, але до складу правопорушення не входять (вагітні жінки не піддаються адміністративному арешту ст. 32 КУпАП, відсутність громадянства ст. 16 КУпАП, перебування у стані сильного душевного хвилювання ст. 34 КУпАП, та ін.)

Л 15-8. ВИДИ СУБ’ЄКТІВ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

спеціальні – особливості спеціального, фізичного, професійного, службового статусу, родинні зв’язки і т.п.

ОЗНАКИ СУБ’ЄКТА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

За індивідуальними ознаками

За спеціальними ознаками

загальні – вік, осудність

військовослужбовці, працівники ОВС та ін.

громадяни України

іноземці, особи без громадянства

посадові особи

народні депутати

Л 15-9. СУБ’ЄКТ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

Основні

Ознаки суб’єктивної сторони

Факультативні

Вина – психічне ставлення особи до вчинюваного нею суспільно шкідливого діяння і його наслідків.

Форми вини

Умисна – коли особа усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП)

З необережності – коли особа передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала їх настання і повинна була і могла їх передбачити (ст. 11 КупАП)

Л 15-10. СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

Мета – це уявний образ результату, до якого прагне винний, його уявлення про ті бажання, наслідки, які повинні настати в результаті вчинення проступку

Мотив – усвідомлення особою внутрішнє спонукання, яким вона керувалася при вчиненні проступку

Принципи адміністративної відповідальності

Законність

Відповідальність за вину

Індивідуальна відповідальність

Незворотність відповідальності

Доцільність відповідальності

Гласність відповідальності

Л 15-11. ІНСТИТУТ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

В адміністративній відповідальності знаходять вияв обидва аспекти юридичної відповідальності: позитивна (абсолютна) та ретроспективна

Норми, що встановлюють адміністративну відповідальність мають допоміжне значення щодо багатьох інших галузей права

Значна кількість норм КУпАП містять дискреційні повноваження органам, уповноваженим розглядати справи про адміністративні правопорушення

Л 15-12. ОЗНАКИ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Малозначне правопорушення
(ст. 21 КУпАП)

Л 15-13. ВИКЛЮЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків, або усунення заподіяної шкоди

Вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких чи сімейних обставин

Вчинення правопорушення неповнолітнім

Вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року

Законами України можуть бути передбачені й інші обставини, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення

Органи (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом’якшуючими і обставини, не зазначені в законі

Л 15-14. ОБСТАВИНИ, ЩО ПОМ’ЯКШУЮТЬ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА
АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин

Втягнення неповнолітнього у правопорушення

Вчинення правопорушення групою осіб

Вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха, або за інших надзвичайних обставин

Вчинення правопорушення в стані сп’яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою

Л 15-15. ОБСТАВИНИ, ЩО ОБТЯЖУЮТЬ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА
АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених КУпАП та іншими законами України (ст. 27 КУпАП).

Штрафні бали є стягненням, що накладається на громадян за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, установлені цим Кодексом. Кожному громадянину, який має право керування транспортним засобом, щороку з початку року (з дня отримання права керування транспортним засобом) і до кінця року нараховується 150 балів (Стаття 27-1).

Л 15-16. ВИДИ АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ (ст. 24 КУпАП)

Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України (ст. 29 КУпАП).

За вчинення адміністративного правопорушення можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення:

Л 15-16. ВИДИ АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ (ст. 24 КУпАП) (продовження)

Виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до двадцяти процентів її заробітку в доход держави. Виправні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним (ст. 31 КУпАП)

Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) (ст. 32 КУпАП).

Л 15-17. ВИДИ АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ (продовження)

Громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування (Стаття 30-1).