- Главная
- Юриспруденция
- Загальна харакетристика юридичної науки
Содержание
- 2. Поняття науки Наука - це процес творчої діяльності по отриманню нового знання, і результат цієї діяльності
- 3. Ознаки науки 1. наявність проаналізованого та систематизованого достовірного знання, узагальненого до ступеня вираження у ньому суттєвих
- 4. Поняття юридичної науки Юридична або правова наука, правознавство, юриспруденція — це словасиноніми, які відображають сукупність суспільних
- 5. Ознаки юридичної науки 1) має прикладний характер, тобто юридична наука покликана обслуговувати потреби громадського життя, юридичної
- 6. Державно-правова закономірність Закономірність — це об'єктивний, необхідний, суттєвий зв'язок між явищами суспільного життя Державно-правова закономірність —
- 7. Види закономірностей за змістом, типом зв'язку — генетичні (закономірності виникнення державно-правових явищ), структурні (закономірності побудови, формування,
- 8. Види закономірностей за історичними межами дії — всезагальні (які стосуються права і держави за будь-яких історичних
- 9. Елементи системи юридичної науки 1) за формою відображення державно-правових явищ — судження про минулі, теперішні і
- 11. Скачать презентацию
Поняття науки
Наука - це процес творчої діяльності по отриманню нового знання,
Поняття науки
Наука - це процес творчої діяльності по отриманню нового знання,
Наука є найвищим щаблем розумового розвитку людини, вершинним і найспецифічнішим досягненням людської культури. Вона може сформуватися тільки за певних умов.
Наука - сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення і систематизація об'єктивних знань про дійсність; одна з форм суспільної свідомості.
Ознаки науки
1. наявність проаналізованого та систематизованого достовірного знання, узагальненого до ступеня
Ознаки науки
1. наявність проаналізованого та систематизованого достовірного знання, узагальненого до ступеня
2. категоріальний каркас знання, що дає якісне окреслення предмету пізнання;
3. наявність особливої мови з точним закріпленням змісту за кожним терміном;
4. наявність методологічно-операційної складової частини, за допомогою якої можна як перевіряти наявні знання, так і отримувати нові;
5. єдність у цьому знанні функцій описування, пояснення та передбачення;
6. наявність вихідних принципів та аксіом, загальнофілософських припущень, що лежать в основі кожної науки, надаючи її змісту та викладу характеру системної єдності;
7. задоволення певної соціальної потреби.
Поняття юридичної науки
Юридична або правова наука, правознавство, юриспруденція — це словасиноніми,
Поняття юридичної науки
Юридична або правова наука, правознавство, юриспруденція — це словасиноніми,
Юридична наука спрямована на здобування, узагальнення, систематизацію і використання знань про державноправову дійсність, її особливістю є спільне дослідження держави і права в їх взаємоєдності, взаємозв'язку і взаємовпливі.
Юридична наука — це суспільна наука, що вивчає об'єктивні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права, їх місце та роль у суспільному житті, а також систему правових норм, які регулюють відносини у суспільстві.
Ознаки юридичної науки
1) має прикладний характер, тобто юридична наука покликана обслуговувати
Ознаки юридичної науки
1) має прикладний характер, тобто юридична наука покликана обслуговувати
2) має властивості точних наук, тобто юридична наука, як і природничі науки, включає в основному конкретні знання, вираженні у точних конструкціях і співвідношеннях;
3) втілює у собі позитивні якості наук про мислення, тобто досліджує питання, які пов'язані зі спроможністю відображати об'єктивну дійсність у правових судженнях і поняттях у процесі створення і застосування нормативноправових актів.
Державно-правова закономірність
Закономірність — це об'єктивний, необхідний, суттєвий зв'язок між явищами суспільного
Державно-правова закономірність
Закономірність — це об'єктивний, необхідний, суттєвий зв'язок між явищами суспільного
Державно-правова закономірність — це об'єктивний, необхідний, суттєвий, для певних умов загальний і сталий зв'язок державно-правових явищ між собою, а також з іншими соціальними феноменами, який безпосередньо обумовлює і впроваджує якісну визначеність цих явищ, що проявляється в їхніх юридичних властивостях.
Види закономірностей
за змістом, типом зв'язку — генетичні (закономірності виникнення державно-правових явищ),
Види закономірностей
за змістом, типом зв'язку — генетичні (закономірності виникнення державно-правових явищ),
за дією закономірностей у соціальному просторі — внутрішні (зв'язок державно-правових явищ між собою, наприклад, зв'язки між державою і об'єктивним юридичним правом) і зовнішні (зв'язки державно-правових явищ з іншими соціальними феноменами, наприклад, взаємозалежність політики і права);
за сферою дії закономірностей у державно-правовому просторі — загальні, дія котрих поширюється на всю державу в цілому і на всю її правову систему, і окремі, які діють лише на частині, на «фрагменті» державно-правової дійсності (скажімо, закономірності методу правового регулювання суб'єктів майнових відносин в умовах ринкової економіки);
Види закономірностей
за історичними межами дії — всезагальні (які стосуються права і
Види закономірностей
за історичними межами дії — всезагальні (які стосуються права і
за способом здійснення, формою прояву — так звані динамічні (їх дія проявляється однозначно у кожному конкретному, одиничному зв'язку державно-правових явищ — наприклад, залежність юридичної сили нормативно-правового акта від місця правотворчого органу, яким його прийнято, в апараті держави) і «статистичні», дія котрих проявляється лише на значному масиві, множині державно-правових явищ як багатозначг ний, так званий стохастичний зв'язок останніх (наприклад, залежність рівня, динаміки правопорушень, злочинності від стану й змін тих чи інших соціальних явищ).
Елементи системи юридичної науки
1) за формою відображення державно-правових явищ — судження
Елементи системи юридичної науки
1) за формою відображення державно-правових явищ — судження
2) залежно від безпосереднього предмета дослідження — науки теоретико-історичні, галузеві, міжгалузеві (наприклад, наука екологічного права), прикладні (наприклад, судова психіатрія), міжнародно-правові (науки міжнародного публічного і міжнародного приватного права);
3) залежно від конкретного елемента предмета дослідження — вчення про право, вчення про правове (юридичне) регулювання, вчення про державу, вчення про правосвідомість, вчення про юридичну науку (теорія правознавства);
4) залежно від аспекти вивчення державно-правових явищ — онтологія права і держави; філософія держави і права; аксіологія права та держави тощо.