Державна кадрова політика в системі державної служби

кадрової політики
2. Мета, цілі, завдання та принципи державної кадрової політики.
3. Напрями кадрової політики в системі державної служби.

акад. держ. упр. при Президентові України; редкол.: Ю. В. Ковбасюк (голова), О. Ю. Оболенський (заст. голови), С. М. Серьогін (заст. голови) [та ін.]. - К.; Одеса: НАДУ, 2012. - Т. 1. - 372 с.
2. Енциклопедія державного управління: у 8 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України; наук.-ред. колегія: Ю. В. Ковбасюк (голова) та ін. - К.: НАДУ, 2011.
3. Оболенський О. Ю. Державна служба: підручник / О. Ю. Оболенський. - К.: КНЕУ, 2006. - 472 с.
3. Баскаков А. Я. Методология научного исследования: учеб. пособие / А. Я. Баскаков, Н. В. Туленков. - К.: МАУП, 2004. - 216 с.
4. Публічна служба. Зарубіжний досвід та пропозиції для України / за заг. ред. В. П. Тимощука, А. М. Школика. - К.: Конус-Ю, 2007. - 735 с.
5. Про Стратегію державної кадрової політики на 2012-2020 роки: Указ Президента України від 1 лют. 2012 р. № 45. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua
6. Питання управління державною службою в Україні: Указ Президента України від 18 лип. 2011 р. № 769/2011. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/13815.html
7. Державна кадрова політика в Україні: стан, проблеми та перспективи розвитку: наук. доп. / авт. кол.: Ю. В. Ковбасюк, К. О. Ващенко, Ю. П. Сурмін та ін.; за заг. ред. д-ра наук з держ. упр., проф. Ю. В. Ковбасюка, д-ра політ. наук, проф. К.О. Ващенка, д-ра соц. наук, проф. Ю. П. Сурміна (кер. проек- ту). - К.: НАДУ, 2012. - 72 с.
8. Стратегія державної кадрової політики - основа модернізації країни: матеріали Всеукр. наук.- практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 трав. 2012 р.: до 15-річчя галузі науки "Державне управління". - К.: НАДУ, 2012. - 572 с.
9. Концепція сучасної державної кадрової політики України. - К.: Вид-во НАДУ, 2006. - 56 с.
10. Запобігання та протидія корупції: навч. посіб. / А. М. Михненко (кер. авт. кол.), Р. П. Марчук, А. М. Мудров та ін.; за ред. А. М. Михненка. - К.: НАДУ, 2010. - 360 с.

якщо погані управлінці – не допоможуть самі прекрасні закони»
Бісмарк

формування і використання трудових ресурсів країни для забезпечення інтересів держави та потреб в економічній, соціальній, гуманітарній сферах, галузях регіонального розвитку, реалізації конституційних прав громадян на працю, освіту, відпочинок, соціальний захист.

які здійснюють стратегічну діяльність з цілевизначення і програмного забезпечення формування й розвитку людських, трудових, кадрових ресурсів

діяльність суб'єкта: кадри, трудові ресурси, кадрові відносини, кадрові процеси та механізми управління ними.

ПОНЯТТЯ "ТРУДОВІ РЕСУРСИ"
включає економічно активне населення, трудовий резерв, представлений випускниками ЗОШ, ПТУ, ВНЗ, а також частиною зайнятих у домашньому господарстві населення

суб'єктами та об'єктами кадрової політики.

КАДРОВИЙ ПРОЦЕС – це просування, зміна стану кадрових відносин, зв'язків, кількісних і якісних параметрів кадрового корпусу.

управління впливає на стан об'єкта управління.

реалізації національних інтересів у контексті побудови демократичної, правової, соціальної держави з ринковою економікою.

суспільних потреб, розвиток кадрового потенціалу економіки, промисловості, сільського господарства, освіти, науки, культури;
розроблення національної стратегії управління персоналом;
підвищення престижності посад, пов'язаних із здійсненням функцій держави;
створення умов для розвитку соціального партнерства, сприяння соціальному діалогу всіх суб'єктів державної кадрової політики;
сприяння створенню професійних груп, інфраструктури для соціальної адаптації, всебічного розвитку особистості;
розбудова національної системи управління персоналом та кадрової роботи;
розвиток національної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу;

запровадження в систему кадрової роботи сучасних технологій відбору персоналу для заміщення вакантних посад;
інформаційне забезпечення та автоматизація управління персоналом;
створення національної системи оцінки ефективності роботи персоналу;
посилення відповідальності за вчинення корупційних діянь, запобігання проявам корупції, запровадження доброчесної поведінки;

характеру, відображені у вигляді певних наукових вимог та нормативних положень стосовно особистісних якостей кадрів і організації роботи з ними, що застосовуються в теоретичній та практичній діяльності людей у сфері формування й реалізації кадрової політики держави на всіх рівнях соціального управління.

з метою досягнення найвищого рівня формування і використання трудових ресурсів країни для забезпечення інтересів держави та потреб у сферах економіки, соціальній, гуманітарній, регіонального розвитку.

і процеси у державному управлінні, в якій «самореалізацію» особистості в п'яти сферах життєдіяльності (трудова діяльність, родина, місця проживання та відпочинку, система освіти і вся держава, де здійснюється життєдіяльність) визначено як стрижень наскрізного цілепокладання і обґрунтовано показник «якість життя громадян» як кінцевий результат діяльності органів державної влади.

Реалізація державної кадрової політики в сучасних умовах спирається на переорієнтацію державного управління із системоцентричної парадигми на людиноцентричну.

з молодими лідерами;

забезпечення професіоналізації державної служби, комплектування органів влади висококваліфікованими фахівцями;

розроблення критеріїв та вироблення інноваційних технологій і методик моніторингу ефективності та результативності управлінської праці;

розвиток законодавчої бази;

прогнозування і планування потреби в кадрах на різних управлінських рівнях;
формування управлінської ланки за професійно-ціннісними та компетентнісними ознаками;

створення правових, соціальних, організаційних передумов для успішної реалізації професійного потенціалу державних службовців;

упровадження ефективної системи мотивації праці державних службовців, їх оцінювання, просування й переміщення по службі;

забезпечення прозорості кадрової політики у сфері державної служби

удосконалення національної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців

вивчення та запровадження світового досвіду роботи з кадрами державної служби