Історія фетишизму

поклоніння предметам неживої природи — фетишам, які ніби-то наділені чудодійною силою. Яскравим прикладом фетишизму у сьогоденні є носіння різноманітних амулетів, оберегів, ідолів, тощо.

незвичної форми, шматок дерева, частини тіла (зуби, ікла, шматочки шкіри, висушені лапки, кістки і т. д.).

супроводжувала удача, значить, фетиш має магічну силу. В іншому випадку його замінювали іншим. У деяких народів існував звичай дякувати, а іноді і карати фетиші.

Згідно із західно-африканськими уявленнями, фетиші повинні висіти у вигляді амулетів на шиї , вони оберігають від хвороб або, навпаки, можуть завдати шкоди у випадку неповаги до них, вони приносять дощ, наповнюють море рибою, ловлять та наказують злодія, надають своєму володарю хоробрості і приводять в сум'яття недругів.

на те, з якою повагою у Західній Африці відносились до деяких предметів, наприклад дерев, рослин, каміння, кістяних залишків тварин і т.п., вони досить вдало порівняли ці предмети з добре відомими їм амулетами або талісманами, і назвали їх «fitico», або "чарами", словом, яке походить від латинського «factitius», тобто "магічно майстерний".
Відомий історик XVIII ст. Шарль де Бросс, будучи враженим описом поклоніння африканців різним буденним предметам, ввів у вживання слово «фетишизм» у вигляді загального описового терміна. Огюст Конт скористався ним у своїй теорії еволюції релігії, де фетишизм розглядається як перша (найбільш примітивна ) стадія, а за ним йдуть політеїзм та монотеїзм.

Історія