Культура: спорт у 20-30-х роках

наприкінці ХІХ ст. було відновлено проведення Олімпійських ігор. Перші олімпійські ігри в новітній історії відбулись 1896 р. в Афінах. Перша світова війна перервала цю традицію. Після її завершення олімпійський рух відновився і дедалі став набирати популярності. За міжвоєнний період відбулось п`ять літніх ігор та чотири зимових.

ініціативою Кубертена змагання отримали назву Олімпійських ігор сучасності.
П'єр де Кубертен був президентом Міжнародного олімпійського комітету (МОК) з 1886 по 1925 рік і залишався почесним президентом до смерті.
На честь П'єра де Кубертена міжнародний олімпійський комітет запровадив медаль П'єра де Кубертена, яка вручається за прояви справжнього спортивного духу.

П'єр де Кубертен

(Бельгія).

1924 р.
VІІІ літні Олімпійські ігри – Париж (Франція).
І зимові Олімпійські ігри – Шамон (Франція).

1928 р.
ІХ літні Олімпійські ігри – Амстердам (Голландія).
ІІ зимові Олімпійські ігри – Сент-Моріц(Голландія).

1932 р.
Х літні Олімпійські ігри – Лос-Анджелес (США).
ІІІ зимові Олімпійські ігри – Лейк-плесид (США).

1936 р.
ХІ літні Олімпійські ігри – Берлін (Німеччина).
ІV зимові Олімпійські ігри – Гарміш-Паркенкірхен (Німеччина).

чемпіоном  в літніх (бокс) і зимніх (бобслей) іграх. Ним став американець Едвард Іген.     .
Найбільшого резонансу, зумовленого могутньою пропагандою, мали Олімпійськи ігри в Німеччині (1936 р.). Нацистський режим намагався використати їх як могутню пропаганду переваги арійської нації над іншими. Та перемога чорношкіроко американського бігуна Джессі Оуенса (він завоював 4 золоті медалі) перекреслила ці плани нацистів, незважаючи на загальнокомандну перемогу німецької збірної.

представлена (СРСР не брала участь в Олімпійському русі до 1952 р.) українські спортсмени приймали в них участь у складі команд Польщі, Румунії, Чехословаччини, Латвії, США, Канади. Серед українців, що здобули олімпійське золото були кіннотник Адам Круликевич, шабліст Тадей Фрідріх.
Олімпійські ігри дали могутній поштовх розвитку спорту. У 20-30-ті роки спорт став загальним захопленням. У тоталітарних державах (Італії, Німеччині, СРСР) він став своєрідним культом, формою вираження могутності нації, режиму.

З 1930 р. починають регулярно провводитися чемпіонати світу. Перший відбувся в Уругваї, де місцева команда і стала першим чемпіоном. Наступні чемпіонати (1934, 1938 рр.) кубок чемпіонів вибороли футболісти Італії.