Становлення Української Православної Церкви

Содержание

Слайд 2

План 1. Поширення хрестиянства. 2. Участь князя Св.Володимира. 3. Побудови храмів,

План

1. Поширення хрестиянства.
2. Участь князя Св.Володимира.
3. Побудови храмів, учаники цього дійства.
4.

Берестейська церковна унія.
5. Оборона православної віри.
6. Українська православна церква (УПЦ).
Слайд 3

Утворення Київської держави в IX ст. допомагає зміцненню зв'язків з греками.

Утворення Київської держави в IX ст. допомагає зміцненню зв'язків з греками.

Військові походи, дипломатичні зносини й особливо торговельні зв'язки Київської Русі з Візантією утворюють сприятливі обставини для поширення християнства серед наших предків.
Слайд 4

Слайд 5

В першій половині 10 ст. в Києві вже була церква Святого пророка Ілії.

В першій половині 10 ст. в Києві вже була церква Святого

пророка Ілії.
Слайд 6

Великий князь Святий Володимир (980-1015) з мотивів державно-політичного характеру, оцінивши значення

Великий князь Святий Володимир (980-1015) з мотивів державно-політичного характеру, оцінивши значення

міцної організації християнської церкви для державного будівництва, рішуче стає на бік християнства і близько .
Слайд 7

Князь в 988 р. охрестився сам зі своєю родиною й почав

Князь в 988 р. охрестився сам зі своєю родиною й

почав поширювати християнство скрізь по своїй державі.
Слайд 8

Пізніше: Князь повелів винищувати ідолів. Після винищування ідолів духовенство і князь

Пізніше:

Князь повелів винищувати ідолів.
Після винищування ідолів духовенство і князь ходили по

місту з проповіддю. 
Багато киян хрестилися з радістю; другі не хотіли і слухати проповіді; треті коливалися, як коливався колись і сам князь.
Тоді Володимир видав повеління, щоб в наступний день усі нехрещені явилися до ріки, а хто не явиться, буде супротивником князю.
Слайд 9

Після водохрещення князя, княжого війська та всього стольного Києва християнство зробилося на Русі пануючою вірою.

Після водохрещення князя, княжого війська та всього стольного Києва християнство зробилося

на Русі пануючою вірою.
Слайд 10

Чим ближче до Києва лежала місцевість, тим легше прищеплювалося тут християнство,

Чим ближче до Києва лежала місцевість, тим легше прищеплювалося тут християнство,

в далеких же північних краях (як в Новгороді) не обходилося без зовнішнього примусу. 
Слайд 11

Наступники Святого Володимира, особливо Ярослав І (1019-1054), продовжували розпочату справу.

Наступники Святого Володимира, особливо Ярослав І (1019-1054), продовжували розпочату справу.

Слайд 12

Поганство остаточно уступило своє місце християнству в 11 ст. і, таким

Поганство остаточно уступило своє місце християнству в 11 ст. і, таким

чином, почалося історичне життя Православної церкви.
Слайд 13

Першим будівельником храмів був перший російський князь-християнин, Святий Володимир У Києві

Першим будівельником храмів був перший російський князь-християнин, Святий Володимир

 У Києві він

особисто поставив церкву в ім'я святого Василія на пагорбі, де стояв ідол Перуна.
Іншу церкву, кам'яну, в ім'я Успіння Богородиці, він побудував на місці вбивства варягів Феодора та Іоанна
Слайд 14

Після Володимира старанними будівельниками церков стали його діти – Мстислав і

Після Володимира старанними будівельниками церков стали його діти – Мстислав і

Ярослав.
Мстислав Ярослав
збудував Собор Спасу в церкву Благовіщення на
Чернігові Золотих Воротах Києва
Слайд 15

Церква: Була не тільки місцем богослужіння,а й осередком громадського, економічного й

Церква:

Була не тільки місцем богослужіння,а й осередком громадського, економічного й освітнього

життя, бо коло церкви відбувалися зібрання для вирішення громадських справ, виникали ринки (ярмарки), засновувалася школа та шпиталь, а через те парафіяльні церкви мали особливо важливе значення.
Слайд 16

В кінці 16 ст. сталася подія, що внесла розкол і довголітню

В кінці 16 ст. сталася подія, що внесла розкол і довголітню

запеклу боротьбу в лоно православної церкви й українського та білоруського народів…
Слайд 17

Це – Берестейська церковна унія

Це – Берестейська церковна унія

Слайд 18

Слайд 19

За умовами унії, Українська Православна Церква визнавала верховну владу Папи Римського,

За умовами унії, Українська Православна Церква визнавала верховну владу Папи Римського,

натомість зберігала особливості віровчення, культу й богослужіння; католицьке й уніатське духівництво урі внювал ися в правах.
Слайд 20

У таких драматичних умовах 6 жовтня 1596 р. виникла Українська Греко-Католицька

У таких драматичних умовах 6 жовтня 1596 р. виникла Українська Греко-Католицька

Церква, що діє на українських земля дотепер.
Слайд 21

Оборона православної віри. Верстви світського православного населення особливо енергіно боронили свою

Оборона православної віри.

Верстви світського православного населення особливо енергіно боронили свою віру.
Виразником

настроїв мас у цьому відношенні було козацтво.
Слайд 22

Козацтво Воно завжди відстоювало інтереси православної церкви, і там, де впливи

Козацтво

Воно завжди відстоювало інтереси православної церкви, і там, де впливи козацтва

були сильні, себто на Україні, унія не мала успіху.
Слайд 23

В кінці 19 – на початку 20 ст. українські землі поділено

В кінці 19 – на початку 20 ст. українські землі поділено

на єпархії.
В десяти українських єпархіях налічувалося в 1900 р. православного населення 19 мільйонів.
Слайд 24

Українська православна церква. УПЦ – Церква-мучениця: сотні тисяч християн постраждали в

Українська православна церква.

УПЦ – Церква-мучениця: сотні тисяч християн постраждали в результаті

репресій із боку богоборчої влади в СРСР, тисяча священнослужителів, що є ченцями, і мирян було розстріляно та заслано в сибірські табори.
Слайд 25

Третій етап – період становлення самобутньої Української Православної Церкви Характерною особливістю

Третій етап – період становлення самобутньої Української Православної Церкви

Характерною особливістю Української

Православної Церкви була соборноправність — участь мирян у церковних справах.
В останню чверть XVI ст. помітну роль у церковному житті стали відігравати братства, релігійні, суспільно-політичні і культурно-освітні організації українських міщан, деякі з них мали право ставропігії.