Содержание
- 2. Національний костюм Національний костюм— комплекс (набір) традиційного одягу конкретного народу, що склався в період завершення феодальної
- 4. Натільний одяг Єдиним видом натільного жіночого та чоловічого народного одягу в Україні в кінці XIX —
- 5. Чоловіча та жіноча сорочки
- 6. Нагрудний одяг Безпосередньо на сорочку українці напинали верхній одяг, який прикривав верхню частину фігури і виразно
- 7. Верхній одяг Кептар — хутряна безрукавка населення Карпат та Прикарпаття. Мав значну локальну варіативність щодо довжини
- 8. Лейбик (бруслик, катанка, горсет) — сукняна безрукавка жителів передгір'я Карпат, рівнинної частини Західної України та Полісся.
- 10. Жіночий стегновий одяг Узагалі стегновий (поясний) одяг прикривав нижню частину фігури та одягався безпосередньо на сорочку.
- 11. Жіночо-стегновий одяг Андарак — спідниця з вовняної або напіввовняної саморобної тканини червоного кольору з закладеними ззаду
- 13. Чоловічо-стегновий одяг Ще у середині XIX ст. на Україні носіння штанів вважалося ознакою соціально-вікової зрілості: їх
- 14. Гачі— найдавніші загальнослов'янські назви чоловічих штанів. За часів Київської Русі складалися з двох окремих частин: нижньої,
- 16. Верхній одяг Верхній одяг українців кінця XIX — початку XX ст. був надзвичайно різноманітний. Його типи
- 17. Види верхнього одягу Щодо зимового одягу, то його виготовляли з овечих шкір — вівчарство на Україні
- 18. Види верхнього одягу Кожух — зимовий одяг з овечих шкір хутром усередину. В різних місцевостях України
- 20. Доповнення Пояси здавна слугували обов'язковими елементами і водночас прикрасами одягу. У народному костюмі кінця XIX —
- 22. Скачать презентацию
Національний костюм
Національний костюм— комплекс (набір) традиційного одягу конкретного народу, що
Національний костюм
Національний костюм— комплекс (набір) традиційного одягу конкретного народу, що
Натільний одяг
Єдиним видом натільного жіночого та чоловічого народного одягу в Україні
Натільний одяг
Єдиним видом натільного жіночого та чоловічого народного одягу в Україні
Чоловіча та жіноча сорочки
Чоловіча та жіноча сорочки
Нагрудний одяг
Безпосередньо на сорочку українці напинали верхній одяг, який прикривав верхню
Нагрудний одяг
Безпосередньо на сорочку українці напинали верхній одяг, який прикривав верхню
Верхній одяг
Кептар — хутряна безрукавка населення Карпат та Прикарпаття. Мав значну
Верхній одяг
Кептар — хутряна безрукавка населення Карпат та Прикарпаття. Мав значну
Лейбик (бруслик, катанка, горсет) — сукняна безрукавка жителів передгір'я Карпат, рівнинної
Лейбик (бруслик, катанка, горсет) — сукняна безрукавка жителів передгір'я Карпат, рівнинної
Жіночий стегновий одяг
Узагалі стегновий (поясний) одяг прикривав нижню частину фігури та
Жіночий стегновий одяг
Узагалі стегновий (поясний) одяг прикривав нижню частину фігури та
Жіночо-стегновий одяг
Андарак — спідниця з вовняної або напіввовняної саморобної тканини червоного
Жіночо-стегновий одяг
Андарак — спідниця з вовняної або напіввовняної саморобної тканини червоного
Чоловічо-стегновий одяг
Ще у середині XIX ст. на Україні носіння штанів вважалося
Чоловічо-стегновий одяг
Ще у середині XIX ст. на Україні носіння штанів вважалося
Основною ознакою крою штанів є спосіб поєднання двох холошів —ромбоподібний, прямокутний, трикутний або безклинний.
Різновид крою визначався також кількістю швів та способом утримання на талії — за допомогою очкура, ременя, вшитого пояса тощо. Локальною ознакою є і спосіб носіння штанів і сорочок. Там, де побутували широкі штани, у них заправляли сорочку, а з вузькими штанами сорочку носили навипуск
Гачі— найдавніші загальнослов'янські назви чоловічих штанів. За часів Київської Русі складалися
Гачі— найдавніші загальнослов'янські назви чоловічих штанів. За часів Київської Русі складалися
Шаровари — термін перського походження. Старовинні широкі штани складали обов'язкову частину одягу запорізького козацтва. Широкий крій штанів у Східній та Центральній Україні зберігся до кінця XIX ст., поки на зміну їм не прийшли брюки міського крою.
Верхній одяг
Верхній одяг українців кінця XIX — початку XX ст. був
Верхній одяг
Верхній одяг українців кінця XIX — початку XX ст. був
Традиційний верхній одяг поділяється на осінньо-весняний, зимовий та плащовий. Найбільшого поширення в українців набув осінньо-весняний вид багатий на матеріали, форми, конструктивно-художні прийоми.
Види верхнього одягу
Щодо зимового одягу, то його виготовляли з овечих шкір
Види верхнього одягу
Щодо зимового одягу, то його виготовляли з овечих шкір
Відлога— капюшон, який пришивався до невеликого коміра або горловини плащоподібного одягу і прикрашався вишивкою або обшивками. Ним у негоду покривали голову
Гуня — гуцульський прямий верхній одяг із довговорсого саморобного сукна з "фальшивими" рукавами, що накидався на плечі.
Жупан — давній тип слов'янського верхнього одягу. У XVII—XVIII ст. був частиною святкового чоловічого або жіночого костюма заможної козацької старшини, шляхти та міщан, а пізніше набув поширення у селянському побуті. Шили його з дорогих тканин — штофу, парчі або з тонкого фабричного сукна, частіше синього або зеленого кольору. Жупан був досить довгий, приталений, із призбираною спинкою і полами, що ледве сходилися, з відкладним або стоячим коміром, манжетами і кишенями, на полотняній підкладці. Поли, відлоги, манжети та кишені обшивалися кольоровою тканиною, прикрашалися тасьмою, шнурами, гарусом; уздовж пілок у два ряди і на кишенях пришивалися гудзики.
Види верхнього одягу
Кожух — зимовий одяг з овечих шкір хутром усередину.
Види верхнього одягу
Кожух — зимовий одяг з овечих шкір хутром усередину.
Доповнення
Пояси здавна слугували обов'язковими елементами і водночас прикрасами одягу. У народному
Доповнення
Пояси здавна слугували обов'язковими елементами і водночас прикрасами одягу. У народному