Просте речення

підмета в англ. мові. 3) Зіставна характеристика присудка в порівняних мовах. 4) Особливості узгодження підмета з присудком у числі. 5) Види додатка в англійській та укр. мовах 6) Порівняльна характеристика означення в англ. та укр. мовах 7)Структурні і функціональні особливості обставини в англ. мові.

— або підмет, або присудок.
Осінній день! Осінній день! Осінній! (Л. Костенко)

яких є особова форма дієслова, що вказує на виконавця дії, носія ознаки чи стану (Хочу плакати, але замість того завжди сміюся)

2) Неозначено-особові — речення з головним членом-присудком, який відноситься до всіх осіб взагалі або до неозначеної кількості осіб (У школі готуються до свята рідної мови).

3) Узагальнено-особові — речення з головним членом-присудком, що вказує на дію, ознаку чи стан, які можуть стосуватися будь-якої особи в будь-який момент часу. Такі речення вживаються переважно в прислів’ях та приказках (Не брудни криниці, бо схочеш водиці (Нар. тв.)).

стан, що не мають виконавця або носія, і може бути виражений безособовим дієсловом, дієслівними формами на -но, -то, неозначеною формою дієслова, прислівником, словами нема, не було, не буде, при яких стоїть додаток у родовому відмінку (Так тихо, тихо скрізь (П. Тичина)).

5) Називні — речення з головним членом-підметом, який стверджує наявність, існування предметів чи явищ (Сонячні чудесні міста. )

аналітичною побудовою речення, що склалася у новий період розвитку англійської мови, із властивим йому твердим порядком слів і обов’язковою наявністю підмета, хоча б і формального.
Так, наприклад, односкладні речення в українській мові: сутеніє, морозить, важко, важливо, мені весело та ін.
в англійській мові відповідають двоскладні речення; пор.: it is getting dark, it freezes, it is difficult, it is important із вираженим формальним підметом it.

займенника. Інші частини мови можуть вживатися у функції підмета, лише субстантивуючись.
Підмет може виражатися і нерозкладними словосполученнями.

іменника в називному відмінку (П’ять учнів відмовилися їхати на екскурсію. «Запорожці пишуть листа турецькому султану» — найвідоміша картина І. Рєпіна).

Українська мова

або герундієм, ставляться після присудка. складається з двох частин, між якими стоїть присудок. Не is expected to come today (складний підмет, виражений комплексом «Називний відмінок з інфінітивом»). It would be very easy for you to help him (складний підмет, виражений «for-комплексом з інфінітивом»). Your trying to do that alone won't be of any use (складний підмет, виражений комплексом з герундієм).

Англійська мова

предмета, названого підметом.
Найтиповіша форма присудка — дієслово в особовій формі, що означає дію чи стан суб'єкта, названого підметом.
Присудок — головний член двоскладного речення, що характеризує підмет за дією чи ознакою. Присудок відповідає на питання що робить (підмет)? що зробить ? що з ним робиться? що він таке?

граматичне й лексичне значення: (Петро відчинив двері).
До простих належать також присудки, що виступають у складеній формі майбутнього часу (буду робити), у формі наказового (хай знає) або умовного способів (робив би).
Простим вважається також присудок, виражений фразеологічним сполученням (Він був на сьомому небі).

Українська мова

Англійська мова

В англійській мові є три типи присудка :
А) простий дієслівний ( the simple verbal predicate) ;
Б) складений іменний ( the compound nominal predicate);
В) складений дієслівний ( the compound verbal predicate) .
Простий дієслівний присудок (the Simple Verbal Predicate) виражається смисловим дієсловом в особовій формі, яка може бути простою або складною формою будь-якого часу, стану або способу.

coming too.

the Simple Verbal Predicate

В українській мові складений присудок має дві частини: головну і допоміжну (зв'язка). Основне лексичне значення такого присудка закладене у головній частині, а граматичне — в допоміжній.
Дієслівний складений присудок виражається поєднанням дієслова-зв'язки, яке стоїть в особовій формі, і інфінітива (Він бажав піти разом з нею).

На відміну від української мови простий дієслівний присудок, виражений дієсловом to be, ніколи не опускається (так само як і дієслово-зв'язка to be):
Is Pete at home? — No, he is at school.
Петро вдома? — Hi, він у школі.
Присудок, виражений дієсловом to have або to have got, на українську мову звичайно перекладається дієсловом є (був, було):
I have (have got) a nice bag..

Can you swim?
Не ought to be more polite.

the Modal Verbal Predicate

John is my friend.
You are very kind, thank you.

the Compound Verbal Predicate

:
there is (there are; there has been; there have been; there was, there were; there will be) — є, буде, був і т. п.
Різновидом присудка є Фразовий присудок (the Group Verb Predicate) складається з дієслова з ослабленим значенням в особовій формі (найчастіше з дієслів to have і to take) та іменника. Це сполучення утворює єдине смислове і граматичне ціле. Воно часто буває рівнозначне простому дієслівному присудку.
I have dinner. = I dine.

В українській
Складений присудок має дві частини: головну і допоміжну (зв'язка). Основне лексичне значення такого присудка закладене у головній частині, а граматичне — в допоміжній.
Дієслівний складений присудок виражається поєднанням дієслова-зв'язки, яке стоїть в особовій формі, і інфінітива (Він бажав піти разом з нею).
Іменний складений присудок утворюється поєднанням дієслова-зв'язки з іменником, прикметником, дієприкметником (Сьогодні наша група була першою в естафеті).

підметом в особі та числі настільки, наскільки особа виражена у формах дієслова-присудка.
What are you doing? — I'm preparing for my lessons. Якщо підмет виражений збірними іменниками people—люди, police — поліція, cattle— худоба та ін., то дієслово-присудок стоїть у множині.
There were few people at the booking-office. Якщо підметом є Іменник news—новини або назви наук arithmetics — арифметика, , physics — фізика і тд., дієслово-присудок стоїть в однині.
Is there any news about him?

Узгодження підмета з простим присудком
1)  якщо підмет, виражений числівником, спри- ймається як єдине ціле:
Один розповідає, десятеро слухає,
2)   якщо підмет виражений збірно-кількісним іменником більшість, меншість, решта тощо:
Більшість була проти.
якщо підмет, виражений числівником, спри- ймається як певна кількість предметів, осіб: Підійшли четверо дівчаток.

відповідної української в зв'язку з особливостями утворення множини:
His clothes are quite clean. (його одяг зовсім чистий.)
У реченні з однорідними підметами, з'єднаними сполучниками and, both... and або безсполучниковим способом, присудок стоїть у множині.
John and Tom are brothers. Якщо два однорідні підмети з'єднані сполучниками either ... or, neither ... nor, not only ... but also, то дієслово-зв'язка узгоджується з другим з них.
Either you or your friend is wrong.

Узгодження щодо роду (в укр мові)
Присудок у минулому якщо підмет — іменник чоловічого часі,      роду на позначення професії (і жіноча чоловічий рід особа теж):
Професор сказав; А також
жіночий рід,  якщо з іменником на позначення про­
фесії вживається жіноче ім’я:Лікар Синицина повідомила мені про швидке одужання.
Присудок у минулому якщо підмет є абревіатурою, котра не часі узгоджується набула ознак самостійного слова:
з формою основного слова абревіатури у уроді
УНР святкувала перемогу (Українська Народна Республіка).

речення, що означає предмет, на який переходить або щодо якого здійснюється дія або виявляється ознака.
Відповідає на питання непрямих відмінків:кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на чому?.
Додатки найчастіше виражаються іменниками в непрямих відмінках як з прийменниками, так і без них і відповідають на питання непрямих відмінків.

непрямі.
Прямий додаток виражається:
1) іменником, займенником, субстантивованими словами у З.в. без прийменника: Робоча бджола (що?) мед носить.
2) іменником, займенником, субстантивованими словами у Р.в. без прийменника:
а) якщо при присудку є заперечення: Соняшники чомусь не повертали (чого?) голів до сонця.
б)коли дія переходить на частину предмета: Вийшла дівчина із хати набрати (чого?) води з криниці.

зошит.
г)якщо іменник позначає неістоту і залежить від предикативного слова (можна, шкода, жаль) у безособовому реченні:Шкода стало (чого?) дерева.
Непрямий додаток- це іменник, вжитий у формах інших (А більше за все Микола боявся спокуси).

чи без нього:
Хлібові шану віддаймо. На столі стояв сніданок. Малому захотілося пити.
2)іменником, займенником, субстантивованим словом у знахідному відмінку з прийменником: Дмитро надіявся на добру звістку.

сфотографував групу туристів.

прийменника додаток в англійській мові може бути трьох типів:
1)прямий додаток (the Direct Object) без прийменника:
I saw a fine film yesterday.
2)непрямий додаток (the Indirect Object) без прийменника:
Will you show me the way to the station?

мати одночасно кілька додатків (прямий, непрямий і прийменниковий), причому непрямий додаток без прямого або прийменникового не вживається.

другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? (у всіх родових, числових і відмінкових формах) скільки? (лише в непрямих відмінках).
Означення відноситься до іменника або до іншої частини мови, вжитої у значенні іменника.
Означення бувають узгоджені та неузгоджені.

й відмінку
(Теплий краплистий дощ застав птахів і людей серед поля (В. Земляк)).
Узгоджені означення виражаються прикметниками, дієприкметниками, займенниками, порядковими числівниками.

числа, відмінка або виражене невідмінюваним словом
(Стала наближатися година рушати в дорогу (С. Васильченко)).
Неузгоджені означення виражаються іменниками в непрямих відмінках; займенниками його, її, їх, якщо вони відносяться до іменника і вживаються у присвійному значенні;
неозначеною формою дієслова;
прислівниками, а також цілими словосполученнями, зокрема фразеологізмами (У селі знайшовся такий майстер на всі руки).

означення (кілька означень) ставиться між артиклем та іменником.
a lovely white flower
the nice summer dress
the World Peace Congress
Винятками є неозначені займенники all і both, які ставляться перед означеним артиклем, і займенники such і what, а також прикметник half, які ставляться перед неозначеним артиклем.

виражене:
-прикметником, займенником-прикметником, дієприкметником або числівником:
It was a cold rainy day.
What time does your train leave?
Кількісні числівники можуть виступати в ролі постпозитивних означень.
- іменником у присвійному відмінку:
Nick's marks are always excellent.

тип означення дуже характерний для англійської мови:
Is this a library book? — No, it's my own.
I like summer sports.
-будь-яким словосполученням:
The Trade Union conference opened at 6 o'clock.
It was a never-to-be-forgotten day.

виражене:
іменником або герундієм з прийменником; означальні сполучення з іменниками утворюють такі прийменники:
of: The works of B.Y. Paton have been translated into many languages.
about: I like books about great travellers.
for: Many thanks for the book. The struggle for peace is developing throughout the world.
from: The distance from Earth to Venus is about 40 million kilometres.

is the key to the door.
with: Do you like coffee with milk?
without: My little brother Taras doesn't like books without pictures.
in: Do you like the pictures in this book?
-дієприкметниковим зворотом:
The high peak lighted by the morning sun was very beautiful.
-інфінітивом:
You have no need to worry.

now?
-означальним підрядним реченням:
That's all I have to say.
Крім іменників, означення можуть приймати також деякі неозначені займенники. У цьому випадку означення ставиться після означуваного слова.
Tell me something interesting.
Обливим видом означення є прикладка (the Apposition). Прикладка звичайно виражена іменником з словами, що його визначають: вона дає характеристику того слова, до якого відноситься.

a university student.
Постпозитивна прикладка складається з кількох слів і на письмі відокремлюється кома ми.
London, the capital of Great Britain, has a population of about 9 million.
Jack London, the famous American writer, was born in 1876.

як і в українській,— це другорядний член речення, який означає різні характеристики дії (час, місце, причину, мету і т. п.), а також ступінь якості.
За значенням обставини поділяються на обставини місця, часу, частоти та повторюваності, способу дії, причини, мети, результату і ступеня.
Обставини найчастіше виражаються іменниками з прийменниками.

в середині речення. Проте місце обставини залежить від її значення і способу вираження, і певні види обставин мають свої місця в реченні.
Загальним правилом є те, що обставина не може відокремлювати додаток від дієслова (тобто стояти між дієсловом і його додатком).
Нижче наведено основні види обставин з вказівкою на їх звичайне місце в реченні.

означеного часу звичайно стоять в кінці речення.
Не left a few weeks ago.
Вони можуть також стояти і на початку речення, особливо при наявності кількох обставин у реченні або при бажанні виділити обставини часу.
This morning the train arrived late.
Якщо в реченні є дві обставини часу, точніша ставиться звичайно першою.
Let's meet at two o'clock tomorrow.

обставини виражені прислівником, то вони звичайно стоять перед смисловим дієсловом, але після допоміжного дієслова, модального дієслова або дієслова to be.
I often meet Jack on his way to school.
Обставини місця (Adverbial of Place) означають місце або напрям дії.
Обставини місця звичайно стоять в кінці речення, але передують обставинам часу.
Hang up the map on the wall, please.

вказують на супровідні дії факти.
Якщо обставину способу дії виражено прислівником, то вона стоїть звичайно після смислового дієслова і його додатка (якщо він є).
Don't speak so fast, I can hardly understand you
Обставини ступеня (Adverbials of Degree) означають ступінь дії або якості.
Обставини ступеня, що визначають дієслово, стоять перед смисловим дієсловом і після допоміжного, модального дієслова або дієслова to be.
I quite understand you.