Будова основних зразків артилерійського озброєння. Противідкотні пристрої

будова та дія гальма відкоту, його тепловий режим.
3. Призначення, характеристика, будова та дія накатника.

та накаті, дії на ствол при наведенні гармати та розміщення механізмів та пристроїв підйомної частини гармати. Тип люльки – коробчаста, полозкова.
Будова люльки:

1-передня кришка; 2-короб; 3-цапфенна обойма; 4-кронштейни (а-прицілів; б-врівноважувального механізму; в-зубчастий сектор)
Люлька встановлена і закріплюється намітками в цапфенних гніздах верхнього станка.
Зверху люлька має контрольну площадку.

режим.
ПРОТИВІДКОТНІ ПРИСТРОЇ (ПВП) – це частина, яка призначена для з'єднання ствола з лафетом, гальмування відкотних частин, повернення їх у початкове положення та утримання у цьому положенні до здійснення пострілу.
ПРОТИВІДКОТНІ ПРИСТРОЇ ВКЛЮЧАЮТЬ:
• гідравлічне гальмо відкоту і накату веретенного типу;
• гідропневматичний накатник.
ГАЛЬМО ВІДКОТУ
Гальмо відкоту гідравлічне, веретенного типу з гальмом накату канавочного типу і компенсатором, призначене для поглинання кінетичної енергії відкотної частини під час відкоту та плавного її гальмування під час накату.
Будова гальма відкоту

1-циліндр; 2- веретено з модератором; 3- шток з поршнем; 4- задня кришка; 5-ущільнюючий пристрій; 6- пробка; 7- компенсатор.

клапаном.

Компенсатор гальма відкоту
Призначений для компенсації температурних змін об’єму рідини у гальмі відкоту в умовах інтенсивної стрільби.

ГАЛЬМО ВІДКОТУ заповнюється робочою рідиною ПОЖ-70 ("Стеол-М") через отвір, закритий пробкою.
Кількість рідини 10,3 л.
Циліндр закріплений в отворі казенника, шток - у люльці.

відкоту при накаті

відкотної частини гаубиці у початкове положення та утримання її в цьому положенні при будь-яких кутах підвищення ствола.

БУДОВА НАКАТНИКА

1-зовнішний циліндр; 2-середній циліндр; 3-робочий циліндр; 4-шток із поршнем; 5-ущільнювальні пристрої; 6-передня та задня кришки; 7-отвір для заливання рідини та закачування повітря.

Накатник заповнений рідиною ПОЖ-70 (або “ Стеол-М”),
Кількість рідини 9,77–9,97 л та повітрям з тиском 46–48 к Гс/см2.
Робоче тіло - повітря. Воно накопичує енергію, необхідну для накату та утримання відкотної частини у початковому положенні.

у робочому циліндрі зростає, і рідина перетікає у середній циліндр, а звідти, через патрубок в його нижній частині, – у зовнішній циліндр i стискає газ у зовнішньому циліндрі. Кінетична енергія відкотної частини при цьому перетворюється в потенціальну енергію тиску газу і накопичується для повернення відкотної частини у попереднє положення (накату);
б) під час накату:
рідина під дією тиску з боку газу перетікає в зворотному напрямку і тисне на поршень та передню стінку циліндра, примушуючи циліндр рухатись разом із всією відкотною частиною вперед.