Засоби індивідуального та колективного захисту від сильнодіючих отруйних речовин

Август 2, 2022

Главная
Армия
Засоби індивідуального та колективного захисту від сильнодіючих отруйних речовин

Содержание

2. Тема №10:“ Засоби індивідуального та колективного захисту від сильнодіючих отруйних речовин.”
3. ЗАНЯТТЯ №1 “Засоби індивідуального та колективного захисту від сильнодіючих отруйних речовин”
4. Навчальна та виховна мета: 1. Вивчити характеристику фізико-хімічних властивостей сильнодіючих отруйних речовин та їх токсичні властивості.
5. Література: Аварії на радіаційно, хімічно та біологічно небезпечних об’єктах : Довідник / Грек А.М., Сакун О.В.,
6. Волков О.М., Проскуряков Г.А. Пожарная безопасность на предприятиях транспорта и хранения нефти и нефтепродуктов. — М.:
7. Розловский А.Н. Основы техники взрывоопасности при работе с горючими газами и парами. — М.: Химия, 1980.
8. 1 навчальне питання :
9. 2 навчальне питання : Фільтрувальні засоби індивідуального захисту органів дихання для формувань МНС (цивільної оборони) та
10. Призначення коробок великих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
12. Необхідно враховувати, що: 1. При використанні протигазом коробки марки Г необхідно вести облік часу роботи кожної
13. Призначення коробок малих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
15. Час захисної дії коробок великих розмірів промислових протигазів за контрольними шкідливими речовинами
17. 3 навчальне питання : Засоби індивідуального захисту шкіри. Деякі особливості застосування засобів індивідуального захисту від сильнодіючих
18. Вимоги до вибору і порядку використання ЗІЗ. В осередках хімічного ураження до отримання даних хімічної розвідки
19. Гранично допустимі терміни роботи в ЗІЗ, годин (при позитивній температурі навколишнього повітря, відносній вологості повітря 50
20. Примітка: 1. При хмарній похмурій погоді час роботи збільшується на 20 -30 %. 2. Час відновлення
21. Гранично допустимі терміни роботи на суші при використанні ізолюючих дихальних апаратів, хв.
22. Гранично допустимі терміни роботи в ЗІЗ при негативній температурі навколишнього повітря, швидкості вітру 2 м/с з
23. Примітка: 1. Табельне військове обмундирування включає: натільну сорочку і кальсони з байки, бавовняно-паперове обмундирування, шинель суконна,
24. Поправні коефіцієнти гранично допустимого часу роботи в засобах індивідуального захисту для осіб різного віку
25. 4 навчальне питання : Класифікація сильнодіючих отруйних речовин
26. Сховища – це захисні споруди герметичного типу, що забезпечують захист персоналу підприємств, установ, організацій та сил
27. Сховища, що призначенні для захисту людей, повинні відповідати наступним санітарним гігієнічним умовам: концентрація вуглекислого газу 1
28. Санітарні вузли: для чоловіків – 1 очко і 1 пісуар на 150 чоловік; для жінок –
29. В районах масових пожеж низький стан кисню і підвищений стан вуглекислого газу в атмосфері повітря не
30. Дякую за увагу!
37. Фізико-хімічні властивості найбільш розповсюджених СДОР
41. Коротка характеристика речовин, які можуть викликати хімічну аварію
43. Четверте навчальне питання:“ Токсичні властивості сильнодіючих отруйних речовин.
44. Значення середніх порогів токсичних доз найбільш поширених СДОР
45. Класифікація СДОР за ступенем дії на організм людини
46. Класифікація основних СДОР за ступенем небезпеки
48. Загальний характер дії і признаки ураження найбільш розповсюджених СДОР
54. Класифікація ступеня небезпеки об’єкта
55. Класифікація небезпеки хімічних речовин за ступенем впливу на організм
56. Класифікація небезпечних хімічних речовин за характером впливу на організм людини
57. Фізичні і токсичні властивості найбільш розповсюджених СДОР
63. Скачать презентацию

Слайд 2

Тема №10:“ Засоби індивідуального та колективного захисту від сильнодіючих отруйних речовин.”

Слайд 3

ЗАНЯТТЯ №1 “Засоби індивідуального та колективного захисту від сильнодіючих отруйних речовин”

Слайд 4

Навчальна та виховна мета:
1. Вивчити характеристику фізико-хімічних властивостей сильнодіючих отруйних

речовин та їх токсичні властивості.
2. Ознайомити тих, хто навчається з класифікацією сильнодіючих отруйних речовин.
3. Виховувати у тих, хто навчається психологічну стійкість, сміливість і рішучість під час оцінки наслідків надзвичайних ситуацій та формулюванні висновків.

Слайд 5

Література:
Аварії на радіаційно, хімічно та біологічно небезпечних об’єктах : Довідник /

Грек А.М., Сакун О.В., Григор’єв О.М., Каракуркчі Д.А., Марущенко В.В., Іксариця В.В. — Х. : ФВП НТУ «ХПІ», 2010. — 172 с.
Довідник офіцера військ РХБ захисту: Навчальний посібник. Під загальною редакцією А.І.Баталова. – Харків: ХІТВ, 2005р. – 270 с.
Посібник сержанта військ радіаційного, хімічного та біологічного зхисту. (Навчальний посібник) – Харків: ХІТВ, 2004. – 305 с.
Абрамов Ю.О., Грінченко Є.М., Кірочки О.Ю. і др. Моніторинг надзвичайних ситуацій: Підручник. — Х.: Вид-во АЗУ, 2005. — 530 с.
Бечастнов М.В. Аварии в химических производствах и меры предупреждения. — М.: Химия, 1976.
Водяник В.Н. Оценка опасности больших газовых облаков в открытом пространстве. — М.: НИНТЭХИМ, 1989. — 20 с.

Слайд 6

Волков О.М., Проскуряков Г.А. Пожарная безопасность на предприятиях транспорта и хранения нефти

и нефтепродуктов. — М.: Недра, 1981. — 256 с.
Губский Ю.Н. Химические катастрофы и экология, 1993. — 223 с.
Иванов Ю.А., Стрижевский Н.Н. Хранение и транспортировка жидкого аммиака. — М.: Химия, 1991. — 72 с.
Котляровский В.А., Забегаев А.В., Носач А.А. и др. Аварии и катастрофы. — М.: Из-во АСВ, 2003. — 406 с.
Маршалл Виктор. Основы опасности химических производств. — М.: Мир, 1989. — 671 с.

Слайд 7

Розловский А.Н. Основы техники взрывоопасности при работе с горючими газами и

парами. — М.: Химия, 1980. — 376 с.
Абузова Ф.Ф. и др. Техника и технология транспорта и хранения нефти и газа. — М.: Недра, 1992. — 319 с.
Ведерников М.Н. Техника безопасности при производстве аммиака. — М.: Химия, 1977. — 128 с.

Слайд 8

1 навчальне питання :

Слайд 9

2 навчальне питання :
Фільтрувальні засоби індивідуального захисту органів дихання для формувань

МНС (цивільної оборони) та населення (цивільні).

Слайд 10

Призначення коробок великих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів

Слайд 11

Слайд 12

Необхідно враховувати, що:
1. При використанні протигазом коробки марки Г необхідно вести

облік часу роботи кожної коробки. Після відпрацювання 100 і 80 годин відповідно для марок Г без ПАФ і з ПАФ вони рахуються відпрацьованими і замінюються на нові.
2. При використанні фільтруючих коробок марок М і СО визначаються за збільшенням ваги. При збільшені ваги коробок марок М на 35 г і СО на 50 г у порівнянні з початковою (на корпусах ця маса вказана) коробки рахуються відпрацьованими і заміняються на нові.
3. Горловини на дні і кришках коробок марок М і СО після використання протигазу необхідно закрити ковпачками з ґумовими прокладками.

Слайд 13

Призначення коробок малих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів

Слайд 14

Слайд 15

Час захисної дії коробок великих розмірів промислових протигазів за контрольними шкідливими

речовинами

Слайд 16

Слайд 17

3 навчальне питання :
Засоби індивідуального захисту шкіри. Деякі особливості застосування засобів

індивідуального захисту від сильнодіючих отруйних речовин.

Слайд 18

Вимоги до вибору і порядку використання ЗІЗ.
В осередках хімічного ураження до

отримання даних хімічної розвідки про вид отруйної хімічної речовини всі роботи проводяться в ізолюючих ЗІЗ органів дихання і шкіри.
При наявності даних оцінки хімічної обстановки вибір ЗІЗ визначають в залежності від типу і концентрації ОХР.
Всі види ЗІЗ видають рятівникам в індивідуальне користування. Передача іншим особам ЗІЗ, якими користувалися, дозволяється тільки після дегазації.
В час отримання ЗІЗ в користування проводять примірку і підготовку їх у відповідності з антропометричними даними і випробування на їх справність до роботи.
При високих концентраціях отруйних хімічних речовин (ОХР) і недостатньому вмісту кисню (менше 18 %) в осередку хімічного ураження використовують тільки ізолюючі ЗІЗ органів дихання.
Непридатні засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) повинні бути видалені з експлуатації і відправлені на ремонт або знищення.

Слайд 19

Гранично допустимі терміни роботи в ЗІЗ, годин (при позитивній температурі навколишнього

повітря, відносній вологості повітря 50 %, V = 2 м/с з урахуванням можливості загального перегріву організму людини)

Слайд 20

Примітка:
1. При хмарній похмурій погоді час роботи збільшується на 20 -30

%.
2. Час відновлення теплового стану до вихідного рівня складає не менше 1 години; кожний наступний цикл роботи зменшується на 1/3.
3. Захисний плащ ОЗК одягнений в положення “плащ в рукава”.
Для поліпшення умов праці в засобах індивідуального захисту шкіри ізолюючого типу одним із найбільш допустимих і простих способів є періодичне обливання їх водою при позитивній температурі повітря.

Слайд 21

Гранично допустимі терміни роботи на суші при використанні ізолюючих дихальних апаратів,

хв.

Слайд 22

Гранично допустимі терміни роботи в ЗІЗ при негативній температурі навколишнього повітря,

швидкості вітру 2 м/с з урахуванням можливості загального переохолодження організму людини, г (годин)

Слайд 23

Примітка:
1. Табельне військове обмундирування включає: натільну сорочку і кальсони з байки,

бавовняно-паперове обмундирування, шинель суконна, онучі байкові, чоботи кирзові, шапку-ушанку.
2. При температурі навколишнього повітря 0 °С і вказаних комбінаціях засобів захисту час роботи при всіх фізичних навантаженнях не обмежується.

Слайд 24

Поправні коефіцієнти гранично допустимого часу роботи в засобах індивідуального захисту для

осіб різного віку

Слайд 25

4 навчальне питання :
Класифікація сильнодіючих отруйних речовин

Слайд 26

Сховища – це захисні споруди герметичного типу, що забезпечують захист персоналу

підприємств, установ, організацій та сил і населення від факторів ураження надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру. Сховища класифікуються в залежності від захисних властивостей, за місткістю, за місцем розташування, за системами фільтровентиляції. За місцем розташування сховища можуть бути вбудовані і окремо розташовані. До вбудованих відносяться сховища, які розташовані в підвальних приміщеннях будинків, а до окремо розташованих – сховища, які розташовані за межами будинків і споруд. Сховища повинні відповідати основним вимогам: забезпечувати захист людей, що укриваються в них від СДОР, факторів ураження вибухів, радіоактивних речовин, біологічних аерозолів і теплової дії при пожежах; будуватися на ділянках місцевості, що не затоплюються; мати достатню герметичність (не пропускати СДОР, РР і БР); мати спеціальний обладнаний вхід, який не пропускає в сховище заражене зовнішнє повітря; має входи і виходи з такою ступеню захисту як і основні несучі конструкції, а також аварійні виходи; мати вільні підходи і основні приміщення висотою не менше 2,2 м і рівень полу, що лежить вище рівня грунтових вод на 20 см і більше.

Слайд 27

Сховища, що призначенні для захисту людей, повинні відповідати наступним санітарним гігієнічним

умовам:
концентрація вуглекислого газу 1 %, не більше (гранично допустима концентрація 3 %);
відносна вологість 70 %, не більше (гранично допустима 80%);
температура повітря 23 °C, не вище (гранично допустима 31 °C) .
Об’ємно-планувальне рішення. Приміщення сховища розділяються на основні (приміщення для укривання людей, тамбури-шлюзи, тамбури) і допоміжні (приміщення для розміщення обладнання систем фільтровентиляції, електрозабезпечення, водозабезпечення і каналізації). В сховищах передбачаються захисні входи і виходи.
Норма площі полу основних приміщень для одної людини складає не менше 0,4-0,5 м2, Об’єм приміщень на одну людину повинний бути не менш як 1,5 м3.
Приміщення для укриття людей обладнуються нарами (для сидіння розміром 0,45х0,45 м, для лежання 0,55х1,8 м - на одну людину), ширина проходу між нарами повинна бути 0,7-0,85 м, а ширина прохідного проходу в сховищі повинна мати наступні розміри 0,9-1,2 м.
Дизельна електростанція розташовується у зовнішньої стіни сховища і відділяється від інших приміщень не горючою стіною з величиною вогнестійкості, яка дорівнює 1 часу. Вхід в ДЕС з сховища обладнується тамбуром з двома герметичними дверима, що відкриваються в сторону сховища.

Слайд 28

Санітарні вузли: для чоловіків – 1 очко і 1 пісуар на

150 чоловік; для жінок – 1 очко на 75 чоловік; один умивальник на кожні 200 чоловік, але не менше одного на санітарний вузол. Герметизація і гідроізоляція. Герметизація сховищ виконується для виключення проникнення всередину сховищ отруйних речовин, радіоактивної пилі, біологічних аерозолів, газоподібних продуктів горіння при пожежах і затікання повітряної ударної хвилі, а гідроізоляція - для виключення проникнення ґрунтових і поверхневих вод. Приміщення, які пристосовуються під сховища, повинні мати герметичність, при якій величина підпору p в залежності від кратності повітрообміну К в них при герметичних отворах і закритих клапанах вентиляційної системи повинна бути не нижче показників:

Слайд 29

В районах масових пожеж низький стан кисню і підвищений стан вуглекислого

газу в атмосфері повітря не дозволяє використовувати це повітря для використання в режимі фільтровентиляції. В цьому випадку виникає необхідність переводу сховища на режим повної ізоляції з регенерацією внутрішнього повітря.
На режим повної ізоляції сховище переводиться також при невідому складі СДОР, при наявності в зовнішньому повітрі низько киплячих і у яких погана сорбція органічних речовин (метану, етану і інших), при високих концентраціях багатьох СДОР.
В таких сховищах приміщення для укриття людей повинні мати підвищену герметичність при режимі повної ізоляції, щоби повністю виключити доступ в сховище зовнішнього повітря.
Регенерація внутрішнього повітря в сховище може проводитися за допомогою регенеративних патронів РП-100 або регенеративних установок конвекційного типу. Принцип роботи регенеративного патрону заключається в тому, що повітря, яке проходить через патрон, очищується від вуглекислого газу, який вступає в реакцію з хімічним вбирачем, наприклад, який має гідрат окислу кальцію. Реакція протікає з виділенням водяного пару і тепла.
Регенеративні патрони, з таким вбирачем тільки поглинають вуглекислий газ, а нестача кисню поповнюється за рахунок кисню, що зберігається в кисневих балонах. Кисень із балонів подається в вентиляційну систему через редуктор.

Слайд 30

Дякую за увагу!

Слайд 31

Слайд 32

Слайд 33

Слайд 34

Слайд 35

Слайд 36

Слайд 37

Фізико-хімічні властивості найбільш розповсюджених СДОР

Слайд 38

Слайд 39

Слайд 40

Слайд 41

Коротка характеристика речовин, які можуть викликати хімічну аварію

Слайд 42

Слайд 43

Четверте навчальне питання:“ Токсичні властивості сильнодіючих отруйних речовин.

Слайд 44

Значення середніх порогів токсичних доз найбільш поширених СДОР

Слайд 45

Класифікація СДОР за ступенем дії на організм людини

Слайд 46

Класифікація основних СДОР за ступенем небезпеки

Слайд 47

Слайд 48

Загальний характер дії і признаки ураження найбільш розповсюджених СДОР

Слайд 49

Слайд 50

Слайд 51

Слайд 52

Слайд 53

Слайд 54

Класифікація ступеня небезпеки об’єкта

Слайд 55

Класифікація небезпеки хімічних речовин за ступенем впливу на організм

Слайд 56

Класифікація небезпечних хімічних речовин за характером впливу на організм людини

Слайд 57

Фізичні і токсичні властивості найбільш розповсюджених СДОР

Слайд 58

Слайд 59

Слайд 60

Слайд 61