Содержание
- 2. РОСЛИНИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ : Судинні рослини Гриби Водорості Мохоподібні Лишайники
- 3. СУДИННІ РОСЛИНИ Плауноподібні Папоротеподібні Голонасінні Покритонасінні
- 4. ПЛАУН РІЧНИЙ Природоохоронний статус виду: Вразливий вид на межі ареалу. Ареал виду та його поширення в
- 6. ТИС ЯГІДНИЙ (НЕГНІЙ-ДЕРЕВО) Тис ягідний (негній-дерево) Природоохоронний статус виду: Вразливий. Ареал виду та його поширення в
- 8. ГРИБИ FUNGI Аскоміцети Базидієві гриби
- 9. ТРЮФЕЛЬ ЛІТНІЙ Природоохоронний статус виду: Зникаючий Ареал виду та його поширення в Україні: Закарпаття, Правобережне Полісся,
- 11. ЛИСТОЧНЯ КУЧЕРЯВА Природоохоронний статус виду: Зникаючий Ареал виду та його поширення в Україні: трапляється спорадично в
- 13. Скачать презентацию
Слайд 2
РОСЛИНИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ :
Судинні рослини
Гриби
Водорості
Мохоподібні
Лишайники
РОСЛИНИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ :
Судинні рослини
Гриби
Водорості
Мохоподібні
Лишайники
Слайд 3
СУДИННІ РОСЛИНИ
Плауноподібні
Папоротеподібні
Голонасінні
Покритонасінні
СУДИННІ РОСЛИНИ
Плауноподібні
Папоротеподібні
Голонасінні
Покритонасінні
Слайд 4
ПЛАУН РІЧНИЙ
Природоохоронний статус виду: Вразливий вид на межі ареалу.
Ареал виду та
ПЛАУН РІЧНИЙ
Природоохоронний статус виду: Вразливий вид на межі ареалу.
Ареал виду та
його поширення в Україні: Карпати, Розточчя, Волинська височина, Полісся, Лісостеп (зрідка)
Чисельність та структура популяцій: Популяції чисельні. Завдяки сланкому стеблу формуються великі густі насадження. Інколи виступає як домінант у трав’яному покриві
Причини зміни чисельності: Заготівля як декоративної та лікарської рослини, вирубування лісів, рекреаційне навантаження.
Умови місцезростання: Хвойні та мішані, найчастіше ялинові, вологі ліси .
Багаторічна трав'яна рослина 10–30 см заввишки..
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Зрідка культивують у ботанічних садах, на присадибних ділянках.
Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське, жироолійне.
Чисельність та структура популяцій: Популяції чисельні. Завдяки сланкому стеблу формуються великі густі насадження. Інколи виступає як домінант у трав’яному покриві
Причини зміни чисельності: Заготівля як декоративної та лікарської рослини, вирубування лісів, рекреаційне навантаження.
Умови місцезростання: Хвойні та мішані, найчастіше ялинові, вологі ліси .
Багаторічна трав'яна рослина 10–30 см заввишки..
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Зрідка культивують у ботанічних садах, на присадибних ділянках.
Господарське та комерційне значення: Декоративне, лікарське, жироолійне.
Слайд 5
Слайд 6
ТИС ЯГІДНИЙ (НЕГНІЙ-ДЕРЕВО)
Тис ягідний (негній-дерево)
Природоохоронний статус виду: Вразливий.
Ареал виду та
ТИС ЯГІДНИЙ (НЕГНІЙ-ДЕРЕВО)
Тис ягідний (негній-дерево)
Природоохоронний статус виду: Вразливий.
Ареал виду та
його поширення в Україні: Карпати (Передкарпаття, Закарпаття), Гірський Крим.
Чисельність та структура популяцій: У Карпатах є значна кількість ізольованих популяцій, із яких найбільша у заказнику «Княж-Двір»
Причини зміни чисельності: Лімітує комплекс природних факторів: кліматичні, едафічні (наявність карбонатів), ценотичні та господарська діяльність (вирубування заради цінної деревини).
Хвойне дерево або кущ 3–16 м заввишки, з пластинчатою або гладкою корою. Тривалість життя до 1–3 тис. років. Деревина міцна, червоного кольору.
Чисельність та структура популяцій: У Карпатах є значна кількість ізольованих популяцій, із яких найбільша у заказнику «Княж-Двір»
Причини зміни чисельності: Лімітує комплекс природних факторів: кліматичні, едафічні (наявність карбонатів), ценотичні та господарська діяльність (вирубування заради цінної деревини).
Хвойне дерево або кущ 3–16 м заввишки, з пластинчатою або гладкою корою. Тривалість життя до 1–3 тис. років. Деревина міцна, червоного кольору.
Слайд 7
Слайд 8
ГРИБИ FUNGI
Аскоміцети
Базидієві гриби
ГРИБИ FUNGI
Аскоміцети
Базидієві гриби
Слайд 9
ТРЮФЕЛЬ ЛІТНІЙ
Природоохоронний статус виду: Зникаючий
Ареал виду та його поширення в Україні: Закарпаття, Правобережне
ТРЮФЕЛЬ ЛІТНІЙ
Природоохоронний статус виду: Зникаючий
Ареал виду та його поширення в Україні: Закарпаття, Правобережне
Полісся, Правобережний Лісостеп, Кримсь\кий Лісостеп.
Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодинці, інколи гніздами по декілька плодів.
Причини зміни чисельності: Збирання населенням та ущільнення ґрунтів унаслідок інтенсивних рекреаційних навантажень.
Умови місцезростання: Листяні, переважно дубові та букові ліси; на вапнякових ґрунтах.
Загальна біоморфологічна характеристика: Плодове тіло 3–10 см у діаметрі, кулясте, бульбоподібне, з великими пірамідальними бородавками (2–10 мм), до основи майже гладеньке, коричнюватооливкувато-чорне. М’якуш спочатку білий, згодом жовтувато-сірий до коричнюватого, з білими жилками, що надають йому мармурового вигляду, з сильним і приємним горіховим запахом, який у старих плодових тілах змінюється на часниковий.
Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодинці, інколи гніздами по декілька плодів.
Причини зміни чисельності: Збирання населенням та ущільнення ґрунтів унаслідок інтенсивних рекреаційних навантажень.
Умови місцезростання: Листяні, переважно дубові та букові ліси; на вапнякових ґрунтах.
Загальна біоморфологічна характеристика: Плодове тіло 3–10 см у діаметрі, кулясте, бульбоподібне, з великими пірамідальними бородавками (2–10 мм), до основи майже гладеньке, коричнюватооливкувато-чорне. М’якуш спочатку білий, згодом жовтувато-сірий до коричнюватого, з білими жилками, що надають йому мармурового вигляду, з сильним і приємним горіховим запахом, який у старих плодових тілах змінюється на часниковий.
Слайд 10
Слайд 11
ЛИСТОЧНЯ КУЧЕРЯВА
Природоохоронний статус виду: Зникаючий
Ареал виду та його поширення в Україні: трапляється спорадично
ЛИСТОЧНЯ КУЧЕРЯВА
Природоохоронний статус виду: Зникаючий
Ареал виду та його поширення в Україні: трапляється спорадично
в Карпатах, Західноукраїнських лісах, на Поліссі, в Лісостепу та Гірському Криму.
Чисельність та структура популяцій: Трапляється зрідка, поодинці.
Причини зміни чисельності: Збирання населенням, знищення вікових сосен.
Умови місцезростання: На корінні, біля основи стовбурів, зрідка на свіжих пеньках сосни, інколи ялини чи інших хвойних порід, у хвойних, переважно соснових лісах.
Загальна біоморфологічна характеристика: Плодові тіла неправильнокулясті, 10–40 см у діаметрі, інколи більші, 10–15 см заввишки, переважно до 6 кг за вагою, зрідка значно важчі (в Україні знайдено екземпляр вагою 16 кг
Чисельність та структура популяцій: Трапляється зрідка, поодинці.
Причини зміни чисельності: Збирання населенням, знищення вікових сосен.
Умови місцезростання: На корінні, біля основи стовбурів, зрідка на свіжих пеньках сосни, інколи ялини чи інших хвойних порід, у хвойних, переважно соснових лісах.
Загальна біоморфологічна характеристика: Плодові тіла неправильнокулясті, 10–40 см у діаметрі, інколи більші, 10–15 см заввишки, переважно до 6 кг за вагою, зрідка значно важчі (в Україні знайдено екземпляр вагою 16 кг
- Предыдущая
Виды и методы реставрации памятникаСледующая -
Бурятия в период перестройки