ДНК. РНК. АТФ

Июль 23, 2022

Главная
Биология
ДНК. РНК. АТФ

Содержание

2. У 1869 році швейцарський біолог Ф. Мішер виділив з клітинних ядер речовину, яку назвав «нуклеїном».
3. Розалінд Франклін. Рентгеноструктурний аналіз будови молекули ДНК.
4. Про відкриття нуклеїнових кислот, а саме ДНК, її структури, вперше повідомили в о 1953 році біофізик
5. Нуклеїнові кислоти Рибонуклеїнова кислота РНК Дезоксирибонуклеїнова кислота ДНК ДНК — один із двох типів природних нуклеїнових
6. ДНК — це довга полімерна молекула, що складається з послідовності мономерів — нуклеотидів. Кожний нуклеотид складається
7. Нуклеотид ДНК має таку будову:
8. До складу ДНК входить дві пуринові (гуанін та аденін) та дві піримідинові (цитозин та тимін) азотисті
9. Нуклеотиди з'єднуються в ланцюг зв'язками між дезоксирибозою попереднього, та залишком ортофосфатної кислоти наступного нуклеотида:
10. Молекула ДНК складається з двох антипаралельних ланцюгів, які утворюють подвійну спіраль. Два ланцюги скріплені водневими зв’язками,
11. З'єднання азотистих основ високоспецифічне: аденін (А) пов'язується тільки з тиміном (Т), а гуанін (Г) – тільки
12. Реплікація ДНК Процес подвоєння молекул ДНК перед поділом клітини називають реплікацією ДНК. Подвійна спіраль ДНК перед
17. Центральна догма молекулярної біології — загальне правило передачі генетичної інформації живих організмах, сформульоване Френсісом Кріком в
18. Генети́чний код —відповідність між послідовністю нуклеотидів в молекулі ДНК (і-РНК) і послідовністю амінокислот в молекулі білка,
19. ВЛАСТИВОСТІ ГЕНЕТИЧНОГО КОДУ Триплетність — три послідовно розміщені нуклеотиди кодують одну з 20 амінокислот, які разом
20. Молекула АТФ складається із залишків нітратної основи (аденіну), вуглеводу (рибози) та трьох залишків фосфатної кислоти. АТФ
22. Скачать презентацию

Слайд 2

У 1869 році швейцарський біолог Ф. Мішер виділив з клітинних ядер

речовину, яку назвав «нуклеїном».

Слайд 3

Розалінд Франклін. Рентгеноструктурний аналіз будови молекули ДНК.

Слайд 4

Про відкриття нуклеїнових кислот, а саме ДНК, її структури, вперше повідомили

в о 1953 році біофізик Френсіс Крік та біохімік Джеймс Вотсон. Нобелевська премія за це відкриття була вручена Кріку, Вілкінсу, Вотсону.

Слайд 5

Нуклеїнові кислоти
Рибонуклеїнова кислота
РНК
Дезоксирибонуклеїнова кислота
ДНК
ДНК — один із двох типів природних нуклеїнових

кислот, який забезпечує зберігання, передачу з покоління в покоління і реалізацію генетичної програми розвитку і функціонування живих організмів. Основна роль ДНК в клітинах — довготривале зберігання інформації.

Слайд 6

ДНК — це довга полімерна молекула, що складається з послідовності мономерів

— нуклеотидів. Кожний нуклеотид складається з азотистої основи, дезоксирибози і фосфатної групи.

Цитозин

Дезокси- рибоза

Залишок Н3РО4

Аденін

Дезокси- рибоза

Залишок Н3РО4
Тимін

Дезокси- рибоза

Залишок Н3РО4
Гуанін

Дезокси- рибоза

Залишок Н3РО4

Слайд 7

Нуклеотид ДНК має таку будову:

Слайд 8

До складу ДНК входить дві пуринові (гуанін та аденін) та дві

піримідинові (цитозин та тимін) азотисті основи:

Слайд 9

Нуклеотиди з'єднуються в ланцюг зв'язками між дезоксирибозою попереднього, та залишком ортофосфатної

кислоти наступного нуклеотида:

Слайд 10

Молекула ДНК складається з двох антипаралельних ланцюгів, які утворюють подвійну спіраль.

Два ланцюги скріплені водневими зв’язками, що утворюються між азотистими основами, які належать різним ланцюгам.

Слайд 11

З'єднання азотистих основ високоспецифічне: аденін (А) пов'язується тільки з тиміном (Т),

а гуанін (Г) – тільки з цитозином. Такий принцип з’єднання називається принципом комплементарності.

Правило Чаргаффа: у ДНК будь-якого організму кількість аденінових нуклеотидів (А) дорівнює кількості тимінових (Т), а кількість цитозинових (Ц) кількості гуанінових (Г). Тобто: А=Т; Г=Ц.

Слайд 12

Реплікація ДНК
Процес подвоєння молекул ДНК перед поділом клітини називають реплікацією ДНК.

Подвійна спіраль ДНК перед поділом розплітається, і кожен окремий ланцюг служить основою (матрицею) для створення другого ланцюга. Синтез здійснюється за принципом комплементарності. У результаті синтезуються дві ідентичні за будовою молекули ДНК. Кожна дочірня молекула містить один ланцюг з матричної молекули і один заново синтезований.

Слайд 13

Слайд 14

Слайд 15

Слайд 16

Слайд 17

Центральна догма молекулярної біології — загальне правило передачі генетичної інформації живих організмах, сформульоване Френсісом

Кріком в 1958 році і переформульоване для приведення у відповідність з накопиченими на той час даними в 1970 році. Центральна догма молекулярної біології постулює, що потік інформації в живих організмах може відбуватися між нуклеїновими кислотами та від нуклеїнових кислот до білків, але не може проходити від білків до нуклеїнових кислот.

Слайд 18

Генети́чний код —відповідність між послідовністю нуклеотидів в молекулі ДНК (і-РНК) і послідовністю

амінокислот в молекулі білка, яка нею кодується. Ця система правил розташування нуклеотидів в молекулах нуклеїнових кислот (ДНКі РНК) надає всім живим організмам можливість кодування амінокислотної послідовності білків за допомогою послідовності нуклеотидів.

Слайд 19

ВЛАСТИВОСТІ ГЕНЕТИЧНОГО КОДУ
Триплетність — три послідовно розміщені нуклеотиди кодують одну з 20

амінокислот, які разом утворюють триплет, або кодон.
Безперервність — кодони не розділяються між собою, тобто інформація зчитується безперервно. Кожний з кодонів не залежить один від одного і під час біосинтезу зчитується повністю.
Дискретність — один і той же нуклеотид не може входити одночасно до складу двох або більш кодонів.
Специфічність — кожний кодон може кодувати лише одну амінокислоту.
Виродженість — одна і та ж амінокислота може кодуватися декількома різними кодонами.
Колінеарність — послідовність кодонів нуклеотидів точно відповідає послідовності амінокислотних залишків у поліпептиді
Наявність термінальних кодонів, або стоп-кодонів, які не здатні кодувати амінокислоти. Вони виконують функцію крапки. Це УАА, УГА,УАГ.
Наявність стартового кодону – він визначає початок гена. Це АУГ.
Універсальність — єдиний генетичний код, є однаковим в організмах різного рівня складності — від вірусів до людини.

Слайд 20

Молекула АТФ складається із залишків нітратної основи (аденіну), вуглеводу (рибози) та

трьох залишків фосфатної кислоти. АТФ - універсальна сполука. У її високоенергетичних (макроергічних) хімічних зв'язках запасається значна кількість енергії.

ДНК. РНК. АТФ

Содержание

У 1869 році швейцарський біолог Ф. Мішер виділив з клітинних ядер

Розалінд Франклін. Рентгеноструктурний аналіз будови молекули ДНК.

Про відкриття нуклеїнових кислот, а саме ДНК, її структури, вперше повідомили

Нуклеїнові кислотиРибонуклеїнова кислотаРНКДезоксирибонуклеїнова кислотаДНКДНК — один із двох типів природних нуклеїнових

ДНК — це довга полімерна молекула, що складається з послідовності мономерів

Нуклеотид ДНК має таку будову:

До складу ДНК входить дві пуринові (гуанін та аденін) та дві

Нуклеотиди з'єднуються в ланцюг зв'язками між дезоксирибозою попереднього, та залишком ортофосфатної

Молекула ДНК складається з двох антипаралельних ланцюгів, які утворюють подвійну спіраль.

З'єднання азотистих основ високоспецифічне: аденін (А) пов'язується тільки з тиміном (Т),

Реплікація ДНКПроцес подвоєння молекул ДНК перед поділом клітини називають реплікацією ДНК.

Центральна догма молекулярної біології — загальне правило передачі генетичної інформації живих організмах, сформульоване Френсісом

Генети́чний код —відповідність між послідовністю нуклеотидів в молекулі ДНК (і-РНК) і послідовністю

ВЛАСТИВОСТІ ГЕНЕТИЧНОГО КОДУТриплетність — три послідовно розміщені нуклеотиди кодують одну з 20

Молекула АТФ складається із залишків нітратної основи (аденіну), вуглеводу (рибози) та

Похожие презентации

Нуклеїнові кислоти
Рибонуклеїнова кислота
РНК
Дезоксирибонуклеїнова кислота
ДНК
ДНК — один із двох типів природних нуклеїнових

Реплікація ДНК
Процес подвоєння молекул ДНК перед поділом клітини називають реплікацією ДНК.

ВЛАСТИВОСТІ ГЕНЕТИЧНОГО КОДУ
Триплетність — три послідовно розміщені нуклеотиди кодують одну з 20