Химерні та трансгенні організми

Июль 28, 2022

Главная
Биология
Химерні та трансгенні організми

Содержание

2. Химерні організми: Химера (від грец. chimaira) — особина, яка складається з ідіотипово різних клітин або клітинних
3. Химерні тварини — це генетичні мозаїки, що утворюються в результаті об’єднання бластомерів від ембріонів із різними
4. Розрізняють кілька типів химерних організмів: химери мозаїчні (гіперхимери) — у них генетично різні тканини утворюють тонку
5. Химери можуть виникати в результаті щеплень рослин і під впливом мутацій соматичних клітин. Компоненти химер можуть
6. Химери, отримані шляхом щеплення або тканинної трансплантації, називають штучними. Химерні організми можуть виникати внаслідок мутацій, порушення
7. Принцип одержання химер зводиться головним чином до виділення двох чи більшої кількості ранніх зародків та їхнього
8. У 1981 р. вперше отримали мишу з клітин, частина яких походила із стовбурових клітин тератокарциноми: ізольовані
10. Трансгенні організми: Трансгенними називають рослини і тварин, що містять у своїх клітинах ген чужого організму, включений
11. Перші генетично модифіковані організми, одержані з допомогою методів молекулярної біології, з’явилися на світ лише у 80-х
12. Перший трансгенний організм (миша) був одержаний Дж. Гордоном зі співробітниками 1980 р. На початку 90-х років
13. Широкомасштабне вивільнення в довкілля трансгенних організмів розпочалося 1996 р. Серед трансгенних організмів, що були створені, 98
14. Але, хоча такими продуктами нині харчується багато людей, минуло замало часу, аби наука повністю встановила їх
15. В Україні, незважаючи на заборони, вже вирощують трансгенну сою, трансгенну картоплю, трансгенний ріпак, кукурудзу, почали вирощувати
16. Негативний вплив трансгенних рослин, стійких до шкідників, на нецільові організми можливий завдяки наявності в організмі згаданих
17. Трансгенні організми можуть мати велике значення для підвищення ефективності сільського господарства та в дослідженнях у галузі
19. Скачать презентацию

Слайд 2

Химерні організми:
Химера (від грец. chimaira) — особина, яка складається з ідіотипово

різних клітин або клітинних систем.
Химери - організми або їх частини, що складаються з генетично різнорідних тканин.
У давньогрецькій міфології химера — це страховисько з головою лева, тулубом кози та хвостом змії.

Слайд 3

Химерні тварини — це генетичні мозаїки, що утворюються в результаті об’єднання

бластомерів від ембріонів із різними генотипами.
Уперше цей термін застосував німецький ботанік Г. Вінклер (1907) для форм рослин, отриманих у результаті зрощення пасльону й томату. Надалі (1909) Е. Баур, вивчаючи пеларгонію ряболисту, з’ясував природу химер.

Слайд 4

Розрізняють кілька типів химерних організмів:
химери мозаїчні (гіперхимери) — у них

генетично різні тканини утворюють тонку мозаїку;
химери секторіальні — у них різнорідні тканини розташовані великими ділянками;
химери периклінальні — тканини з різними генотипами лежать шарами один над одним;
химери мериклінальні — їх тканини складаються із суміші секторіальних і периклінальних ділянок.

Слайд 5

Химери можуть виникати в результаті щеплень рослин і під впливом мутацій

соматичних клітин. Компоненти химер можуть відрізнятися один від одного генами ядра, числом хромосом або генами пластид чи мітохондрій. Химерні організми досить часто використовуються в наукових дослідженнях.

Слайд 6

Химери, отримані шляхом щеплення або тканинної трансплантації, називають штучними. Химерні організми

можуть виникати внаслідок мутацій, порушення процесу мітозу, розщеплення пластид або перекомбінації плазмонів (аутогенні або природні химери).

Слайд 7

Принцип одержання химер зводиться головним чином до виділення двох чи більшої

кількості ранніх зародків та їхнього злиття. У тому випадку, коли в генотипі зародків, використаних для створення химери, є відмінності за рядом характеристик, удається простежити долю клітин обох видів.

Слайд 8

У 1981 р. вперше отримали мишу з клітин, частина яких походила

із стовбурових клітин тератокарциноми: ізольовані стовбурові клітини тератокарциноми ін’єктували в бластоцисти білих мишей, а потім переносили в матку іншої миші, яка народила живих мишенят-химер.
За допомогою химерних мишей було, наприклад, вирішене питання про спосіб виникнення в ході розвитку багатоядерних клітин поперечносмугастих м’язів. Вивчення химерних тварин дозволило вирішити чимало важливих питань, і в майбутньому завдяки застосуванню цього методу з’явиться можливість вирішувати складні питання генетики й ембріології.

Слайд 9

Слайд 10

Трансгенні організми:
Трансгенними називають рослини і тварин, що містять у своїх клітинах

ген чужого організму, включений у хромосоми.

Слайд 11

Перші генетично модифіковані організми, одержані з допомогою методів молекулярної біології, з’явилися

на світ лише у 80-х роках ХХ століття. Вчені зуміли змінити геном рослинних клітин, додаючи в них необхідні гени інших рослин, тварин, риби й навіть людини.

Слайд 12

Перший трансгенний організм (миша) був одержаний Дж. Гордоном зі співробітниками 1980

р. На початку 90-х років у Китаї було проведено перше комерційне випробування генетично модифікованих сортів тютюну й томатів, стійких до вірусів. А 1994 р. в США вперше надійшли в торговельну мережу продуктів харчування плоди генетично змінених томатів зі скороченим строком дозрівання.

Слайд 13

Широкомасштабне вивільнення в довкілля трансгенних організмів розпочалося 1996 р. Серед трансгенних

організмів, що були створені, 98 % складали генетично модифіковані сільськогосподарські рослини. На незначних площах вирощувалися генетично модифіковані сорти помідорів, гарбуза, тютюну, папайі, буряку, цикорію, льону. Вже створені й проходять випробування та процедуру реєстрації трансгенні сорти рису і пшениці. Генетична модифікація надає живим організмам нових властивостей.

Слайд 14

Але, хоча такими продуктами нині харчується багато людей, минуло замало часу,

аби наука повністю встановила їх вплив на наш організм. В Європі модифіковані рослини сої та кукурудзи для виготовлення харчових продуктів дозволено з 1997 р., а харчові ферменти, добавки, одержані в результаті генної інженерії, використовують понад двадцять років.

Слайд 15

В Україні, незважаючи на заборони, вже вирощують трансгенну сою, трансгенну картоплю,

трансгенний ріпак, кукурудзу, почали вирощувати генетично модифіковані буряки.

Слайд 16

Негативний вплив трансгенних рослин, стійких до шкідників, на нецільові організми можливий

завдяки наявності в організмі згаданих рослин біологічно активних речовин (інсектициди, фунгіциди та ін.). Вплив цих речовин може бути прямої або опосередкованої дії через трофічні ланцюги. Широкомасштабне вивільнення в довкілля генетично модифікованих сортів рослин різних таксономічних груп з різними генетичними конструкціями, що надають їм нових властивостей, поставило ряд питань, на які необхідно звернути увагу під час розбудови системи біобезпеки довкілля. Головними питаннями біобезпеки при цьому є можлива передача генів, убудованих у трансгенний організм, організмам навколишнього природного середовища, вплив трансгенних рослин, стійких до шкідників, на нецільові організми та порушення трофічних ланцюгів.

Слайд 17

Трансгенні організми можуть мати велике значення для підвищення ефективності сільського господарства

та в дослідженнях у галузі молекулярної біології.