Клас ракоподібні. Загальна характеристика типу

Содержание

Слайд 2

Членистоногі

Членистоногі

Слайд 3

Всього приблизно 1 млн видів. Заселили всі чотири середовища існування: водне;

Всього приблизно 1 млн видів.
Заселили всі чотири середовища існування: водне;
наземно-повітряне;

грунт, живі організми.
Їхні розміри коливаються від часток міліметра( деякі кліщі й комахи) до десятків сантиметрів (великі марські раки- омари, лангусти – та деякі краби, наприклад японський, розмах ніг якого сягає 3 м)
Слайд 4

Слайд 5

Близько 45 тисяч видів. Більшість веде водний спосіб життя, деякі на

Близько 45 тисяч видів.
Більшість веде водний спосіб життя, деякі на суходолі.
Характерною

ознакою є дихання за допомогою зябер, що знаходяться біля основи ходильних ніг.

Клас Ракоподібні

Слайд 6

Мають відділи тіла: головогруди і черевце; Сегментовані вирости тіла- членисті кінцівки.

Мають відділи тіла: головогруди і черевце;
Сегментовані вирости тіла- членисті кінцівки.
Зовнішній скелет,

його основаю є речовина хітин.(твердість, міцність).
Велика кількість окремих спеціалізованих м’язів.
У наземних членистоногих для дихання виникають трахеї, а для виділення- мальпігієві судини.
Поведінка членистоногих базується як на інстинктах, так і умовних рефлексах.
Органи зору: складні (фасеткові ), прості очі.
Найпошириніші: річковий рак, довгопалий та широкопалий рак.
Широкопалий рак занесений до Червоної книги.

Загальна характеристика

Слайд 7

Тіло: голова груди і черевце, голова і груди зростаються утворюючи головогруди

Тіло: голова груди і черевце, голова і груди зростаються утворюючи головогруди

( карапакс).
На голові розташовані рот, ротові органи(перетворені кінцівки- щелепи та ногощелипи ) вони утримують та подрібнюють їжу та органи чуття- вусики, складны очі.
На головогрудях- 5 пар ходильних ніг, передня пара ніг не бере участі у пересуванні, вона збільшена і несе на собі клешні( хватання здобичі).
На черевці- черевні ніжки та хвостовий плавець.

Особливості будови

Слайд 8

Слайд 9

Внутрішня будова рака

Внутрішня будова рака

Слайд 10

ТРАВНА СИСТЕМА: рот, глотка та стравохід, шлунок 2 відділи–перетирання і проціджування

ТРАВНА СИСТЕМА: рот, глотка та стравохід, шлунок 2 відділи–перетирання і проціджування

їжі ( цідильний). У першому відділі, ”жувальному”, є камінці “ жорна” і зазубрені пластинки( хітинові, просочені солями кальцію). Шлунок скорочується і їжа подрібнюється. Другий відділ шлунка “цідильний”, через нього подрібнена їжа надходить до кишечника, куди відкриваються протоки печінки. Поживні речовини всмотуються через стінки кишечника, а неперетравлені виводяться через анальний отвір.
Живляться раки- дрібними безхребетними, рештками мертвих тварин.

Внутрішня будова

Слайд 11

Кровоносна система

Кровоносна система

Слайд 12

Кровоносна система- НЕЗАМКНЕНА (кров тече по судинах і порожнинах між внутрішніми

Кровоносна система- НЕЗАМКНЕНА (кров тече по судинах і порожнинах між внутрішніми

органами).
Кров безбарвна - ГЕМОЛІМФА.
Серце- судини з мускулистими стінками міститься біля зябер, на спинному боці тіла.
Крізь зябра кисень надходить у кров, а вуглекислий газ – у воду.
ФУНКЦІЯ КРОВОНОСНОЇ СИСТЕМИ: транспорт поживних речовин і кисню, забирає вуглекислий газ (газообмін) та продукти обміну речовин.

Кровоносна система

Слайд 13

Органи дихання рака- зябри розташовані в головогрудях, в особливих порожнинах. Їх

Органи дихання рака- зябри розташовані в головогрудях, в особливих порожнинах. Їх

постійно омиває вода, яка приносить кисень.

Дихальна система

Слайд 14

Слайд 15

Продукти обміну речовин виводяться з крові органами виділення - ЗЕЛЕНИМИ ЗАЛОЗАМИ,

Продукти обміну речовин виводяться з крові органами виділення - ЗЕЛЕНИМИ ЗАЛОЗАМИ,

які знаходяться біля основи довгих вусів.

Органи виділення

Слайд 16

НАВКОЛОГЛОТКОВЕ НЕРВОВЕ КІЛЬЦЕ-СКУПЧЕННЯ НЕРВОВИХ ВУЗЛІВ “ГОЛОВНИЙ МОЗОК”. ЧЕРЕВНИЙ БІК-НЕРВОВИЙ СТОВБУР З

НАВКОЛОГЛОТКОВЕ НЕРВОВЕ КІЛЬЦЕ-СКУПЧЕННЯ НЕРВОВИХ ВУЗЛІВ “ГОЛОВНИЙ МОЗОК”.
ЧЕРЕВНИЙ БІК-НЕРВОВИЙ СТОВБУР З НЕРВОВИМИ

ВУЗЛАМИ У КОЖНОМУ СИГМЕНТІ.

Нервова система

Слайд 17

Органи дотику- довгі вусики; Органи нюху- короткі роздвоєні вусики ; Органи

Органи дотику- довгі вусики;
Органи нюху- короткі роздвоєні вусики ;
Органи зору –

складні очі ( приблизно 3000 простих вічок) розташованих на стеблинках і здатні повертатися в різні боки.

Органи чуттів

Слайд 18

Органи розмноження

Органи розмноження

Слайд 19

РАКИ РОЗДІЛЬНОСТАТЕВІ. ЗОВНІШНЕ ЗАПЛІДНЕННЯ. ПРЯМИЙ РОЗВИТОК: з яйця виходи молода особина

РАКИ РОЗДІЛЬНОСТАТЕВІ.
ЗОВНІШНЕ ЗАПЛІДНЕННЯ.
ПРЯМИЙ РОЗВИТОК: з яйця виходи молода особина подібна

на дорослу особину. Певний час самка носить їх під
черевцем, а потім вони починають жити
самостійно.

Розмноження

Слайд 20

Ряд Десятиногі раки Різноманітність ракоподібних

Ряд Десятиногі раки

Різноманітність ракоподібних

Слайд 21

Понад 30 тис. ракоподібних; Важливі промислові види: креветки,омари, лангусти, краби(смачний і

Понад 30 тис. ракоподібних;
Важливі промислові види: креветки,омари, лангусти, краби(смачний і цінний

продукт, джерело мінеральних солей, вітамінів.
Є наземні види- КРАБ ПАЛЬМОВИЙ ЗЛОДІЙ, близько 30 см, живе на островах Індійського океану.

Ряд Десятиногі раки

Слайд 22

РАК-САМІТНИК

РАК-САМІТНИК

Слайд 23

РАК-САМІТНИК Один з найдивовижніших представників ряду Десятиногі ракоподібні - раки –самітники.

РАК-САМІТНИК

Один з найдивовижніших представників ряду Десятиногі ракоподібні - раки –самітники. Їхне

несиметричне черевце позбавлене міцних покривів. Тому воно зазвичай заховане в порожню черепашку молюска.
В міру росту рака- самітника черепашка стає для нього тісною. Тоді рак немовби “ линяє”- розшукує іншу порожню черепашку і оселяється в ній.
Для захисту та маскування раки - самітники можуть розміщувати на своїх черепашках губок або актиній. Таке співжиття вигідне обом сторонам. Рак - самітник перебуває під захистом актинії, яка має жалкі клітини, а вона живиться рештками його раціону.
Змінюючи черепашку, рак - самітник пересаджує актинію на своє нове житло.
Слайд 24

Ряди Гіллястовусі та Веслоногі

Ряди Гіллястовусі та Веслоногі

Слайд 25

ГІЛЛЯСТІ РАКИ Дафнії, їх розміри - близько 5мм Живуть у товщах

ГІЛЛЯСТІ РАКИ

Дафнії, їх розміри - близько 5мм
Живуть у товщах води, дафнії

– гіллястовусі, немов товчуться у воді, змахуючи гіллястими вусиками.
Живляться бактеріями , водоростями, найпростішими.
Є складовою частиною планктону, ланкою ланцюга живлення.
Слайд 26

ВЕСЛОНОГІ РАКИ. Циклопи-веслоногі, крихітні ракоподібні, пересуваються за допомогою першої пари вусиків

ВЕСЛОНОГІ РАКИ.

Циклопи-веслоногі, крихітні ракоподібні, пересуваються за допомогою першої пари вусиків

і грудних ніжок.
Дістали свою назву з давньогрецької міфології.
Циклопи - хижаки, живляться личинками комарів, найпростішими, дрібними червами.
Є цінним кормом для риб.
Слайд 27

РІЗНОМАНІТНІСТЬ РАКОПОДІБНИХ Ряди Різноногі та Рівноногі

РІЗНОМАНІТНІСТЬ РАКОПОДІБНИХ

Ряди Різноногі та Рівноногі

Слайд 28

РІВНОНОГІ І РІЗНОНОГІ Мокриці - єдині ракоподібні, які живуть і розмножуються

РІВНОНОГІ І РІЗНОНОГІ

Мокриці - єдині ракоподібні, які живуть і розмножуються тільки

на суходолі, обираючи для цього вологі місця.
Дуже поширені навіть в пустелях і напівпустелях Африки, Передньої та Середньої Азії.
Живляться переважно рослинами.
У наших прісноводних водоймах дуже поширений бокоплав , його тіло сплюснуте з боків і вигнуте на черевний бік, тому вони плавають на боці.
Грудні ніжки мають 6 пар зябер.
Є важливою кормовою базою для риб.
Слайд 29

ВУСОНОГІ РАКОПОДІБНІ Представники: Морські жолуді Морські качечки

ВУСОНОГІ РАКОПОДІБНІ

Представники:
Морські жолуді
Морські качечки

Слайд 30

ВУСОНОГІ РАКОПОДІБНІ. Морські жолуді (балянуси) і морські качечки ведуть сидячий спосіб

ВУСОНОГІ РАКОПОДІБНІ.

Морські жолуді (балянуси) і морські качечки ведуть сидячий спосіб життя.
Оселяються

на каменях і днищах кораблів, у вапняній хатці з кришечкою.
Є їжею багатьох риб і навіть вусатих китів.
Слайд 31

Слайд 32

РЯД КОРОПОЇДИ Паразитичні ракоподібні, що є паразитами риб, живуть на їх

РЯД КОРОПОЇДИ

Паразитичні ракоподібні, що є паразитами риб, живуть на їх поверхні

тіла та живляться їхніми соками. Живуть у прісній і солоній воді. Розміри - 0,5-30 см.
Коропоїди можуть спричинювати загибель риб у ставкових господарствах