М'язові тканини

Содержание

Слайд 2

Функція: переміщення тіла, або його частин у просторі. Будова: - Клітини

Функція: переміщення тіла, або його частин у просторі.
Будова:
- Клітини (

гладка і серцева м'язові тканини)
Неклітинні структури –симпласти (поперечно-посмугована м’язова тканина)
Класифікації:
А. Морфофункціональна
а) гладка м'язова тканина
б) поперечно-посмугована скелетна
В) поперечно-посмугована серцева
Слайд 3

Б. Гістогенетична а) соматична (поперечно-посмугована скелетна) б) целомічна (поперечно-посмугована серцева) в)

Б. Гістогенетична
а) соматична (поперечно-посмугована скелетна)
б) целомічна (поперечно-посмугована серцева)
в) мезенхімна ( гладка)
г)

нейроектодермальна (м’язи райдужини)
д) ектодермальна ( міоепітеліальні клітини)
Слайд 4

Слайд 5

Поперечно-посмугована скелетна м’язова тканина Структурно-функціональна одиниця- м’язове волокно (300 млн). Скелетний

Поперечно-посмугована скелетна м’язова тканина
Структурно-функціональна одиниця- м’язове волокно (300 млн).
Скелетний м’яз як

орган
А. М’язові волокна
Б. Сполучнотканинні компоненгти:
а) епімізій (ЩВСТ)
б) перимізій (ЩВСТ, оточує 10-100 м.в)
в) ендомізій (ПВСТ)
Функції с/т компонентів: опорно-інтегруюча, трофічна, нейротрофічна.
Слайд 6

Слайд 7

Слайд 8

М’язове волокно Світлова мікроскопія: А. Розміри і форма ( циліндричні діаметром

М’язове волокно
Світлова мікроскопія:
А. Розміри і форма ( циліндричні діаметром 50 мкм,

варіабельної довжини від 10 до 30 см).
Б. Поперечна посмугованість ( темні –А і світлі – І диски).
В. Ядра (на периферії).
Г. Ядра міосаттелітоцитів.
Д. Базальна мембрана.
Слайд 9

Електронна мікроскопія: А. Енергетичний апарат ( мітохондрії, включення глікогену, ліпідні краплі,

Електронна мікроскопія:
А. Енергетичний апарат ( мітохондрії, включення глікогену, ліпідні краплі, міоглобін).
Б.

Скорочувальний апарат представлений міофібрилами – спеціальні органели діаметром 1-2 мкм.
Компонети міофібрили:
Товсті нитки (міофіламенти, міозинові)
Рівні молекулярно-структурної організації:
А. Нитка (легкий мероміозин) і 2 головки (важкий мероміозин)
Б. Пучок молекул (150)
В. Два пучки молекул, з’єднані дзеркально.
Слайд 10

Слайд 11

Головка товстого міофіламента має 2 активні центри: А. Для зв’язку із

Головка товстого міофіламента має 2 активні центри:
А. Для зв’язку із АТФ

( гідроліз АТФ до АДФ із виділенням енергії)
Б. Для зв’язку із актиновими міофіламентами
Тонкі міофіламенти (актинові)
Види молекул: актин(структурний білок), тропонін і тропоміозин (регуляторні білки).
Субодиниці тропоніну: ТпС –зв'язує іони Са, ТпТ –прикріплюється до тропоміозину, ТпІ – інгібує зв’язок актину із міозином.
Слайд 12

Слайд 13

Слайд 14

Структурна організація міофібрили Міофібрила- це впорядкована система тонких і товстих міофіламентів.

Структурна організація міофібрили
Міофібрила- це впорядкована система тонких і товстих міофіламентів.
Опорні структури

міофібрили:
А. Z-лінія (телофрагма)-з'єднує актинові філаменти
Б. М-лінія (мезофрагма) – з‘єднує міозинові філаменти
Саркомер – структурно-функціональна одиниця міофібрили , ділянка між двома телофрагмами.
Слайд 15

Слайд 16

Апарат передачі збудження (саркотубулярна система) Включає: Саркоплазматичну сітку Поперечні (Т-) трубочки

Апарат передачі збудження
(саркотубулярна система)
Включає:
Саркоплазматичну сітку
Поперечні (Т-) трубочки
Саркоплазматична сітка
Будова:
Система плоских і анастомозуючих

мембранних трубочок
- термінальні плоскі цистерни ( на саркомер 2 пари)
Функції:
Депонуванння Са (Са-залежні АТФ-ази)
Виділення Са
Слайд 17

Слайд 18

Слайд 19

Слайд 20

Механізм м'язового скорочення (теорія ковзаючих ниток) Етапи: А. Зв’язування іонів Са

Механізм м'язового скорочення
(теорія ковзаючих ниток)
Етапи:
А. Зв’язування іонів Са із тропоніном і

звільнення активних центрів на молекулі актину.
Б. Зв’язування міозину і актину, гідроліз АТФ і відщеплення його продуктів і нахил головки ( до 40°), “робочий хід”.
В. Розмикання містка. Зв’язування нової молекули АТФ, головки повертаються у вихідне положення.
Слайд 21

Слайд 22

Слайд 23

Слайд 24

Типи м'язових волокон Тип 1 – червоні, повільні, тонічні, стійкі до

Типи м'язових волокон
Тип 1 – червоні, повільні, тонічні, стійкі до втоми,

із невеликою силою скорочення, окисні
(малий діаметр, високий вміст міоглобіну, крупні мітохондрії, багато міосаттелітів).
Тип 2 – білі, швидкі, тетанічні, легко втомлюються, із великою силою скорочення, гліколітичні.
Тип 3 – проміжні, швидкі, стійкі до втоми, окисно-гліколітичні
Слайд 25

Слайд 26

Регенерація скелетної м’язової тканини .Фізіологічна регенерація – на ультраструктурному рівні. Репаративна

Регенерація скелетної м’язової тканини
.Фізіологічна регенерація – на ультраструктурному рівні.
Репаративна регенерація:
Інфільтрація фагоцитами
Фагоцитоз

некротизованих м'язових волокон
Проліферація міосаттелітоцитів
Злиття міобластів у трубки (міотубули)
Диференціація міотубул
Відновлення іннервації
Слайд 27

Слайд 28

Гладка м’язова тканина Компоненти: гладкий міоцит (ГМК), покритий базальною мембраною. Скоротливий

Гладка м’язова тканина
Компоненти: гладкий міоцит (ГМК), покритий базальною мембраною.
Скоротливий апарат ГМК
Тонкі

міофіламенти (сітка пучків)
Товсті міофіламенти
Механізм скорочення
Виділення іонів Са і зв’язування його із кальмодуліном
Активація фермента кінази Са-кальмодуліном
Фосфорилювання легкого мероміозину кіназою і зв’язування його із актином
Дефосфорилювання міозину (фосфатаза), відщеплення актину від міозину, розслаблення
Слайд 29

Слайд 30

Слайд 31

Слайд 32

Апарат передачі збудження Компоненти: Саркоплазматична сітка ( дрібні цистерни і пухирці) Кавеоли ( колбоподібні вп'ячування сарколеми)

Апарат передачі збудження
Компоненти:
Саркоплазматична сітка ( дрібні цистерни і пухирці)
Кавеоли ( колбоподібні

вп'ячування сарколеми)
Слайд 33

Слайд 34

Слайд 35

Слайд 36