Найбільш поширені в Україні породи овець

Содержание

Слайд 2

Опис Свійська вівця — парнокопитна жуйна тварина, яка легко впізнається за

Опис

Свійська вівця — парнокопитна жуйна тварина, яка легко впізнається за спірально-розгалуженими рогами самців і

кучерявою шерстю. У диких інших видів баранів, а також у предків самої вівці, шерсть не скручується кільцями, а хвіст значно коротший. У деяких примітивних порід овець хвіст також може бути невеликого розміру, проте довгі хвости, так само як і білий колір шерсті, з'явилися у тварин тільки на ранній стадії приручення.
Слайд 3

План 1.Асканійська порода 2.Порода Прекос 3.Цигайська порода 4.Українська Гірсько-Карпатська порода 5.Сокілька порода 6.Романівська порода

План

1.Асканійська порода
2.Порода Прекос
3.Цигайська порода
4.Українська Гірсько-Карпатська порода
5.Сокілька порода
6.Романівська порода

Слайд 4

Асканійська Асканійська У степових областях України серед основних районованих порід є

Асканійська

Асканійська У степових областях України серед основних районованих порід є асканійська

тонкорунна, яка належить до комбінованого вовново-м’ясного напряму продуктивності. Це тварини міцної конструкції, добре пристосовані до екологічних умов південної зони України. Вони характеризуються пропорційною будовою тіла, мають жвавий темперамент, рухливі. Порода характеризується багатоплідністю — 125-130 ягнят від 100 вівцематок. За оптимальних умов годівлі та утримання ягнята до 4-місячного віку досягають живої маси 28-32 кг, ярки у 18-місячному віці 55-60 кг. Жива маса баранів-плідників — 115-130 кг, вівцематок — 55-65 кг. Настриг чистої вовни у баранів-плідників становить 6-8 кг і більше, у маток — 3,2-3,4 кг.
Слайд 5

Слайд 6

Прекос Є породою м’ясо-вовнового напряму продуктивності. В оптимальних умовах годівлі й

Прекос

Є породою м’ясо-вовнового напряму продуктивності. В оптимальних умовах годівлі й утримання

прекоси мають міцні конструкцію й кістяк. Рухливість, жвавий темперамент вигідно відрізняють їх від інших овець м’ясо-вовнового напряму. Конституційний тип цих тварин зумовлює посилений обмін речовин, здатність до швидкого нагулу, ефективного використання кормів. Жива маса баранів-плідників становить у середньому 110-120 кг, маток і ярок відповідно 60-65 та 53-57 кг. Настриг чистої вовни у баранів становить 6,6-7,0 кг, у маток 2,5-2,7 кг. Плодючість овець становить 118-120%. Жива маса молодняку при відлученні: ярочок 28-30 кг, баранців 32-34 кг. Середньодобовий приріст ягнят від народження до 4-місячного віку — 200-220 г, 4-6-місячного — 150-180 г.
Слайд 7

Слайд 8

Цигайська Стародавня порода, створена методами народної селекції. На сьогодні — найчисельніша

Цигайська

Стародавня порода, створена методами народної селекції. На сьогодні — найчисельніша порода

овець в Україні. У цигайських овець компактна, пропорційна будова тіла. Груди глибокі, широкі, спина помірно довга, широка, шкіра тонка, щільна, вільно облягає тулуб. У процесі поліпшення овець цієї породи створено два внутрішньо породних типи — приазовський м’ясо-вовновий та кримський вовново-м’ясний. Вівці приазовського типу характеризуються добрими відгодівельними і м’ясними якостями. Середньодобові прирости живої маси до 9-місячного віку становлять 225-250 г, забійний вихід сягає 50,7-54,8%. Відтворювальні якості високі. Так, плодючість вівцематок у племзаводі «Розовський» Донецької області становить 135-165%, а до відлучення одержують по 120-130 ягнят від 100 вівцематок. Висока молочність вівцематок забезпечує добрий ріст і розвиток ягнят, їх жива маса при відлученні досягає 33-35 кг при середньодобових приростах за цей період 220-270 г.
Слайд 9

Слайд 10

Українська Гірсько-Карпатська Створено шляхом відтворювального схрещування місцевих грубововнових овець цакель (місцеві

Українська Гірсько-Карпатська

Створено шляхом відтворювального схрещування місцевих грубововнових овець цакель (місцеві

назви: волошка, гуцулка, рацка, цуркан) з напівтонкорунними цигайськими баранами. Шляхом добору й підбору створено популяцію овець з неоднорідною білою вовною, які за міцністю конституції і пристосовністю майже не відрізняються від місцевих грубововнових, а за продуктивністю та якістю вовни значно переважають останніх, їх розводять у Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській і Чернівецькій областях. Гірськокарпатські вівці невеликі. Так, барани-плідники мають живу масу 55-65 кг, матки 36-41 кг. Утримання овець на природних гірських пасовищах з додатковою підгодівлею концкормами по 0,3-0,4 кг на голову на добу сприяє формуванню в них добрих м’ясних якостей. Плодючість цих овець невисока — 105-116%. Молочність у гірськокарпатських маток становить 92-105 кг, зокрема, 25-30 кг товарного молока, з якого виробляють 5-6 кг сиру-бринзи. Вівцематки відзначаються добрими материнськими якостями, збереженість молодняку до відлучення становить 94-97%. Від гірськокарпатських овець, крім вовни, м’яса і молока, одержують цінну сировину для шубно-хутрової промисловості.
Слайд 11

Слайд 12

Сокільська Виведена багатовіковою народною селекцією і з давніх часів розводиться у

Сокільська

Виведена багатовіковою народною селекцією і з давніх часів розводиться у Полтавській

області. Тулуб у цих овець циліндричної форми, вкритий довгою, неоднорідною, звивистою вовною, зібраною у косиці різної довжини (15-25 см). Дорослі барани мають живу масу 60-65 кг, вівцематки 42-47 кг Сокільські вівці дають 60% сірих і 40% чорних смушків. Кращі сірі смушки характеризуються блакитними й сталевими відтінками. У смушковому вівчарстві понад 40% народжених ягнят забивають для одержання смушків, тому в господарствах щороку є велика кількість вівцематок, молоко від яких можна використовувати для виготовлення бринзи. Від дорослої каракульської або сокільської вівці за лактацію одержують 40-50 кг товарного молока з вмістом жиру 7,5-8,0%, що дає змогу виробити 8-10 кг бринзи.
Слайд 13

Слайд 14

Романівська Одна з кращих у світі порід шубного напряму виведена у

Романівська

Одна з кращих у світі порід шубного напряму виведена у Ярославській

губернії Росії. Тварини мають середню величину, міцну конституцію і легкий кістяк. Жива маса баранів становить 65-90 кг, маток 45-50 кг, настриг вовни у баранів 2,5-3 кг, у маток 1,2-1,5 кг. Вівці характеризуються високою плодючістю, яка в середньому становить 250 ягнят на 100 вівцематок. Молочність маток достатньо висока і за відповідного рівня годівлі за 100 днів лактації становить 140-150 кг. Основна продуктивність романовських овець — шубні овчини і м’ясо. Кращі овчини отримують від молодняку 5-6-місячного віку, їх високі шубні якості обумовлені унікальним співвідношенням пухових і остьових волокон (7:1), легкістю і міцністю міздрі. Овець романовської породи у країнах Західної Європи широко використовують з метою промислового схрещування для підвищення багатопліддя і отримання ягнятини.
Слайд 15

Слайд 16

ВИСНОВКИ На цій презентації ми вивчили найбільш поширені породи овець в Україні та вивчили їх особливості.

ВИСНОВКИ

На цій презентації ми вивчили найбільш поширені породи овець в Україні

та вивчили їх особливості.