Обмін вуглеводів

Июль 27, 2022

Главная
Биология
Обмін вуглеводів

Содержание

2. План Перетравлювання вуглеводів; Всмоктування вуглеводів; Проміжний обмін; Анаеробне розщеплювання вуглеводів; Цикл трикарбонових кислот Кребса; Пентозний шлях;
3. Переварювання починається в ротовій порожнині. Гідроліз крохмалю прискорюється амілазами: а-амілаза Прискорює гідроліз 1,4-глікозидних зв'язків в молекулі
4. В-амілаза Відщеплює від молекули крохмалю залишки В-мальтози починаючи з нередуцирующего кінця молекули крохмалю (отже В-амілаза -
5. γ-амилаза (глюкоамилаза) Послідовно відщеплює залишки глюкози від невідновлюваних кінця молекули крохмалю або глікогену, оліго-і навіть дисахаридів
6. аміло-1,6-глюкозидаза Прискорює реакцію гідролізу 1,6-зв'язків в молекулі крохмалю (амілопектину), розщеплюючи, таким чином, молекулу крохмалю в точках
7. Ферментыи– амілаза слини (α-амілаза) і мальтаза. α-Амілаза слини в основному здійснює перші фази розпаду крахмалю (абогликогена)
8. У ротовій порожнині корм механічно подрібнюється, змочується слиною, перемішується і перетворюється на харчову грудку. Після ротової
9. Шлунковий сік не містить ферменти, що розщеплюють складні вуглеводи, а амілаза слини інактивується кислим середовищем(рН шлункового
10. В тонкому кишківнику відбуваються процеси всмоктування моносахаридів через систему мембран у кров‘яне русло. Для процесу всмоктування
11. Крохмаль (і глікоген) розщеплюється під дією панкреатичноїα-амилази. рН близький до нейтрального, тому α-амілаза панкреатичного соку максимально
12. Кишковий сік містить також активну сахаразу, гідролізуючу сахарози:
13. Лактоза (молочний цукор) під дією лактази кишкового соку розщеплюється на глюкозу і галактозу
14. Розщеплення дисахаридів відбувається переважно на поверхні кишкового епітелію, на і між його мікроворсинками, тому таке травлення
17. Всмоктування вуглеводів
18. Всмоктування — це складний біохімічний процес переходу молекул моносахаридів та їхніх ефірів через епітелій слизової оболонки
19. Деяка кількість моносахаридів (до 10 %) всмоктується слизовою оболонкою шлунка. Тонка кишка має величезну всмоктувальну поверхню
20. Пентози всмоктуються повільніше, ніж гексози. Гексози всмоктуються переважно у вигляді гексозофосфатів, що перешкоджає вирівнюванню осмотичної концентрації
21. Механізм всмоктування пояснює теорія переносників, згідно з якою транспортування моносахаридів у клітину епітелію ворсинки здійснюється за
22. Переносник сполучається з моносахаридами та їхніми дериватами. Мітохондрії є в цих процесах джерелом хімічної енергії. Комплекс
23. У товстій кишці (сліпа, ободова, пряма) частина полісахаридів корму, яка не зазнала гідролізу, розкладається під впливом
24. Проміжний обмін
25. Складається з двох процесів — біосинтезу і розпаду. Він відбувається в органах, тканинах, клітинах та інтрацелюлярних
26. При розщепленні молекули вуглеводу до СО2 і Н2О в тканинах і клітинах утворюється велика кількість інших
27. У тканинах і клітинах основними енергетичними перетвореннями вуглеводів є: анаеробне розщеплення, цикл трикарбонових кислот Кребса і
31. Скачать презентацию

Слайд 2

План
Перетравлювання вуглеводів;
Всмоктування вуглеводів;
Проміжний обмін;
Анаеробне розщеплювання вуглеводів;
Цикл трикарбонових кислот Кребса;
Пентозний шлях;
Гліконеогенез;
Кінцевий обмін;
Регуляція

вуглеводного обміну;
Патологія вуглеводного обміну.

Слайд 3

Переварювання починається в ротовій порожнині.
Гідроліз крохмалю прискорюється амілазами:
а-амілаза
Прискорює гідроліз 1,4-глікозидних зв'язків

в молекулі крохмалю без будь-якого певного порядку, в результаті чого спочатку виникають олігосахариди (отже а-амілаза - ендоамілаза). Кінцевим продуктом її дії є а-мальтоза.

Слайд 4

В-амілаза
Відщеплює від молекули крохмалю залишки В-мальтози починаючи з нередуцирующего кінця молекули

крохмалю (отже В-амілаза - екзоамілаза). Її дія припиняється в місцях розгалужень в молекулі крохмалю.

Слайд 5

γ-амилаза (глюкоамилаза)
Послідовно відщеплює залишки глюкози від невідновлюваних кінця молекули крохмалю або

глікогену, оліго-і навіть дисахаридів (мальтози). Дія її припиняється в місцях розгалуження молекули полісахариду.

Слайд 6

аміло-1,6-глюкозидаза
Прискорює реакцію гідролізу 1,6-зв'язків в молекулі крохмалю (амілопектину), розщеплюючи, таким чином,

молекулу крохмалю в точках розгалуження поліглюкозідпого ланцюга і утворюючи олігосахариди з тим або іншим числом залишків α-D-глюкози

Слайд 7

Ферментыи– амілаза слини (α-амілаза) і мальтаза.
α-Амілаза слини в основному здійснює перші

фази розпаду крахмалю (абогликогена) до декстринів и частично мальтози.
Мальтоза за допомогою мальтази разщеплюється до глюкози:

Ротова порожнина

Слайд 8

У ротовій порожнині корм механічно подрібнюється, змочується слиною, перемішується і перетворюється

на харчову грудку.

Після ротової порожнини харчова грудка по стравоходу переходить у шлунок.

Слайд 9

Шлунковий сік не містить ферменти, що розщеплюють складні вуглеводи, а амілаза

слини інактивується кислим середовищем(рН шлункового соку 1,5–2,5, тоді як оптимумрН α-амилази 6,8–7,2).
Однак у більш глибоких шарах харчової грудки, куди не відразу проникає шлунковий сік, дія амілази слини деякий час триває і відбувається розщеплення полісахаридів до декстринів і мальтози.

Шлунок

Слайд 10

В тонкому кишківнику відбуваються процеси всмоктування моносахаридів через систему мембран у

кров‘яне русло. Для процесу всмоктування характерно: значні енергетичні витрати організму (активний фізіологічний процес); ізомеризація (трансформація, перетворення) суміші простих вуглеводів (98 %) у глюкозу; транспортування глюкози через мембрани у формі глюкозофосфату (навідь проти значень її концентрації у кров‘яному руслі).

Слайд 11

Крохмаль (і глікоген) розщеплюється під дією панкреатичноїα-амилази.
рН близький до нейтрального,

тому α-амілаза панкреатичного соку максимально активна. Цей фермент завершує перетворення крохмалю (і глікогену) в мальтозу.1,6-гликозидні зв'язку гідролізуються аміло-1,6-глікозидазою.
Мальтоза гідролізується до глюкози під впливом мальтази.

Дванадцятипала кишка

Слайд 12

Кишковий сік містить також активну сахаразу, гідролізуючу сахарози:

Слайд 13

Лактоза (молочний цукор) під дією лактази кишкового соку розщеплюється на глюкозу

і галактозу

Слайд 14

Розщеплення дисахаридів відбувається переважно на поверхні кишкового епітелію, на і між

його мікроворсинками, тому таке травлення називають пристінковим. Деяка частина моносахаридів утворюється тут в результаті гідролітичного розщеплення нуклеїнових кислот, гліколіпідів та інших сполук кормів.

Слайд 15

Слайд 16

Слайд 17

Всмоктування вуглеводів

Слайд 18

Всмоктування — це складний біохімічний процес переходу молекул моносахаридів та їхніх

ефірів через епітелій слизової оболонки тонкої кишки у кров і лімфу,

Слайд 19

Деяка кількість моносахаридів (до 10 %) всмоктується слизовою оболонкою шлунка. Тонка

кишка має величезну всмоктувальну поверхню (у людини вона досягає 500 м2). Збільшенню такої поверхні сприяє наявність у слизовій оболонці ворсинок (2—2,5 тис. на 1 см2) та мікроворсинок (2—3 тис. на 1 клітину). Кормові маси тут перебувають в середньому 8—9 год. За такий проміжок часу практично всі моносахариди, що містяться в кормі, всмоктуються через слизову оболонку в кров.

Слайд 20

Пентози всмоктуються повільніше, ніж гексози. Гексози всмоктуються переважно у вигляді гексозофосфатів,

що перешкоджає вирівнюванню осмотичної концентрації в епітелії в міру всмоктування і забезпечує безперервне надходження в кров'яне русло гексоз. На швидкість всмоктування впливає структура молекули гексози. Після переходу через кишкову стінку гексозофосфати гідроліуються: моносахариди надходять у кровотік, Н3Р04 використовується для фосфорилування нових порцій вуглеводів, які всмоктуються. Під час всмоктування частина моносахаридів (фруктоза, галактоза, маноза) таутомеризується в глюкозу.

Слайд 21

Механізм всмоктування пояснює теорія переносників, згідно з якою транспортування моносахаридів у

клітину епітелію ворсинки здійснюється за допомогою спеціальних білків з молекулярною масою 10—30 тис. Вони знаходяться на мембранах мікроворсинок і відразу ж після ферментативного розщеплення дисахаридів поступають на певні «площадки» своїх молекул моносахариди, які потім переносять вглиб клітини до базального її кінця.

Слайд 22

Переносник сполучається з моносахаридами та їхніми дериватами. Мітохондрії є в цих

процесах джерелом хімічної енергії. Комплекс переносник — моносахарид може пересуватися вглиб клітини по ендоплазматичній сітці та інших органоїдах. На базальній поверхні клітини комплекс розпадається. Переносник повертається до по¬верхні клітини і сполучається з новими порціями моносахаридів. Моносахарид потрапляє в міжклітинну рідину, потім у судинну систему — капіляри, підепітеліальну і підслизову венозну сітку, вени брижі і ворітну вену.
Процес активується іонами Na+, які створюють натрієвий насос, що забезпечує активне транспортування моносахаридів через мембрани ентероцита

Слайд 23

У товстій кишці (сліпа, ободова, пряма) частина полісахаридів корму, яка не

зазнала гідролізу, розкладається під впливом мікробів. Продукти, що при цьому утво¬рилися, всмоктуються слизовою оболонкою в кров'яне русло. При недоброякісному годуванні і дея¬ких захворюваннях травного каналу утворюються продукти гниття, які чинять на організм токсичну дію. У товстій кишці травоїдних тварин деякі мікроорганізми синтезують вітаміни (К, В1, В2, В6, Вз, В5, С).

Слайд 24

Проміжний обмін

Слайд 25

Складається з двох процесів — біосинтезу і розпаду.
Він відбувається в

органах, тканинах, клітинах та інтрацелюлярних структурах. При цьому моносахариди крові використовуються для різних потреб. Так, у людини 3—5 % глюкози крові використовується для синтезу глікогену, 30—35 — для синтезу ліпідів, 60—70 % є джерелом хімічної енергії. Проміжний обмін часто називають внутрішньотканинним або внутрішньоклітинним обміном.

Слайд 26

При розщепленні молекули вуглеводу до СО2 і Н2О в тканинах і

клітинах утворюється велика кількість інших проміжних продуктів обміну.

Слайд 27

У тканинах і клітинах основними енергетичними перетвореннями вуглеводів є: анаеробне розщеплення,

цикл трикарбонових кислот Кребса і пентозофосфатний шлях (ПФШ), або пентозний шлях. Усі три процеси взаємозв'язані, оскільки в кожному з них є спільні для всього проміжного обміну вуглеводів продукти хімічних реакцій і беруть участь одні й ті самі ферментні системи.

Слайд 28

Слайд 29