Основи нормованої годівлі тварин

мета та принципи. 3. Раціони та типи годівлі тварин. 4. Контроль повноцінності годівлі тварин.

найбільш раціональною та економічно вигідною.

поживних речовин, що необхідні для одержання планової продукції та збереження нормальної життєдіяльності організму тварин у певних умовах.

Потреба – це кількість енергії, поживних і біологічно активних речовин, необхідних тварині для підтримання життя, формування тканин тіла (ріст, відгодівля), виробництва продукції (молоко, яйця), репродуктивних функцій та збереження їх здоров'я.

речовинах в достатній кількості при оптимальній концентрації і співвідношенні між ними:
енерго-протеїнове;
цукрово-протеїнове;
крохмалю до цукру;
кислотно-лужне;
Ca до P;
К до Na.

корм. од.).
цукрово-протеїнове (0,8−1,2:1).
крохмалю до цукру (1,2−1,5:1).
протеїнове (6−8:1).
кислотно-лужне (0,5:1).
Са до Р (1,5−2,0:1).

виділення певної кількості тепла для підтримання нормальної температури тіла.

Молоді тварини на одиницю живої маси витрачають підтримуючого корму більше, ніж дорослі.

З розрахунку на одиницю маси дрібні тварини витрачають енергії більше, оскільки поверхня тіла на одиницю маси у них більша.

кг

500 кг

4,6 корм. од.

5,5 корм. од.

живої маси)
6-8-міс. – 1,4 к. од.,
9-12-міс. – 1,2 к. од.,
12-18-міс. – 1,1 к. од.
25-30 кг – 2,20 к. од.,
50-60 кг – 1,60 к. од.,
140-150 кг – 1,05 к. од.

корму від 00С до температури тіла 390С витрачається енергії, яка еквівалентна 0,50 к. од., а такої ж кількості води – 0,56 к. од.

При утриманні тварин у сирих холодних приміщеннях збільшується потреба у підтримуючому кормі майже у 1,5 рази порівняно з оптимальними умовами мікроклімату.

Зростають витрати енергії при утриманні тварин взимку на відкритих майданчиках, влітку – у разі випасання (корова на поїдання 50-60 кг трави на пасовищі витрачає 1,5-2,0 корм. од. енергії) та у дощ, вітер, жару, за наявності гнусу (поширення кровосисних комах).

Спокійні тварини флегматичні, витрачають корму на під-тримку життя менше, ніж легко збуджувані, холеричного типу.

можуть терпіти голод без важких наслідків

8 днів

34 дні

60 днів

годівлі дійних корів можна орієнтуватися на той факт, що з розрахунку на 100 кг живої маси в середньому витрачається 1 корм. од. (близько 10 МДж обмінної енергії (ОЕ) підтримуючого корму та додатково 0,5-0,6 корм. од. на 1 кг молока.
Таким чином, норму енергії для дійних корів можна визначити за формулою:
у = а + 0,5 х,
де: у – добова норма енергії, корм. од., або МДж ОЕ;
а – жива маса тварин, ц;
х – добовий надій, кг.
Отже, якщо жива маса корови, наприклад, 500 кг, а добовий надій 20 кг, то орієнтовна енергетична цінність її раціону повинна становити 15 корм. од.

малій кількості

корму найбільшої кількості високоякісної продукції, а також збереження здоров'я і відтворної здатності тварин.

При надлишку речовина відкладається у резерв, при нестачі – використовується.

жиру в молоці.

жива маса,
вік,
кількість поросят,
тривалість підсисного періоду.

жива маса,
період лактації,
порода.

жива маса,
характер виконуваної роботи.

годівлі на першу та другу половини вагітності

до згодовування.
Кратністю роздачі кормів.
Енергоємністю механізації приготування та роздачі кормів.

необхідних поживних і біологічно активних речовин.

3. РАЦІОНИ ТА ТИПИ ГОДІВЛІ ТВАРИН

Якщо раціон повністю і всебічно відповідає потребам тварини за надходженням сухої речовини, енергії, поживних і біологічно активних речовин та складається із рекомендованого набору кормів, він називається збалансованим.

Раціон, який має відхилення навіть від однієї з наведених вимог, не буде збалансованим.

однорідної групи та на відносно тривалий строк.

прив’язі, індивідуальному утриманні тварин інших видів) нормувати годівлю можна, як коригуванням набору кормів у раціонах, так і обмеженням добової кормової даванки.

безприв’язному утриманні ВРХ) нормування годівлі здійснюється шляхом добору відповідного складу кормової даванки.

Тваринам, що одержують корми без обмеження, можна включати до складу їх суміші корми з підвищеним вмістом клітковини, в результаті чого досягається зниження рівня годівлі всього поголів’я.

В господарстві потрібно систематично вести облік спожи-тих кормів і визначати реакцію тварин на них, а також періодично визначати хімічний склад і поживність кормів у лабораторії.

тварин, певним чином підготовлені до згодовування і в своєму поєднанні сприятливо впливали на процеси травлення.

Різноманітні корми у складі раціону тварини поїдають краще. Корми потрібно згодовувати протягом доби у певному режимі за певним розпорядком.

Тварин із рекордним рівнем продуктивності, племінних плідників, усіх тварин у селекційних стадах, хворих і тих, що одужують, годують індивідуально.

З метою ощадливого витрачання кормів, підвищення продуктивності тварин і забезпечення нормального стану їх здоров’я раціони складають або коригують через кожні 10-15 днів.

(у % за поживністю).

Структура раціону – це його кількісна характеристика за розподілом енергетичної цінності окремих кормів чи груп кормів відносно енергетичної цінності усієї маси кормів, які входять до його складу, виражена у відсотках.

Іншими словами структура раціону – це його характеристика за розподілом енергії між окремими кормами чи групами кормів, виражена у відсотках.

Наприклад, якщо енергетична цінність добового раціону корови 10 корм. од., а даванка концентрованих кормів (висівок) становить 2 кг, частка концентрованих кормів у структурі раціону така: 2 кг × 0,74 корм. од/кг : 10 корм. од. × 100 = 15%.

практикувалися як типи годівлі.

структурою кормовиробництва у даному регіоні чи господарстві.

У кожному конкретному випадку слід віддавати перевагу такому типу годівлі тварин, який дозволяє одержувати найбільшу кількість продукції з 1 га посіву кормових культур при мінімальних затратах праці та витратах інших засобів на виробництво продукції тваринництва.

Організація нормованої годівлі, крім визначення норм годівлі та складання раціонів, передбачає:
підготовку кормів до згодовування;
послідовність згодовування, кратність і спосіб годівлі.

Для нормованої годівлі необхідно, щоб тварини були розділені на однорідні за віком, фізіологічним станом і продуктивністю групи.

і стан травлення у тварин

Визначення зміни живої маси, несучості, витрат кормів, тощо

Визначення причин відходу птиці

Контроль за зоогігієнічними показниками

Визначення функціонального стану травного каналу

Визначення вмісту у сироватці крові:
кальцію;
фосфору;
білку та його фракцій;
вітамінів;
активності ферментів.

Визначення вмісту вітамінів у яйцях і печінці

Визначення у крові вмісту еритроцитів, лейкоцитів та гемоглобіну

балансуючих добавок;
Використання високоякісних кормів:
протеїнових,
мінеральних,
вітамінних,
комбінованих.

та вітамінів настає зниження синтезу сполучнотканинних білків, від чого послаблюється міцність зв’язків і фасцій, що часто призводить до розриву сухожилля, обриву вимені, розм’якшення рогу ратиць.

Наслідки ненормованої годівлі високопродуктивних корів

Розвивається загальне ослаблення організму, м’язова кволість (тварини довго лежать в одній позі (пролежні), а деякі корови самостійно не можуть підніматися). Волос у них стає скуйовджений, матовий і часто випадає. Тварини сильно пітніють, а при найменшому пониженні температури у них настає тимпанія мускулатури.