Презентации по Биологии

Жоспары Пти үшбұрышы деген не? Бел аймағының қабаттары Бел аймағының бұлшық еттері Пти үшбұрышының клиникалық маңызы Жарық Пти үшбұрышы деген не? Лат. trigonum lumbale, петитов үшбұрышы немесе , Пти ұшбұрышы – жоғарыдан және медиальды арқаның аса жалпақ бұлшықетінің шандырлы будасымен шектелетін, сол жағынан және латеральды іштің сыртқы қиғаш бұлшықетімен, төменнен мықын сүйек айдарымен немесе қырымен шектескен, түбі іштің ішкі қиғаш бұлшық еті болып табылатын анатомиялық ұғым.

Жоспар Пти үшбұрышына анықтама Орналасу проекциясы Пти абцесі Операция жасау шарттары Пти үшбұрышына Анықтама Латын тілінен аударғанда trigonum lumbale, петитов үшбұрышы немесе , Пти ұшбұрышы – жоғарыдан және медиальды арқаның аса жалпақ бұлшықетінің шандырлы будасымен шектелетін, сол жағынан және латеральды іштің сыртқы қиғаш бұлшықетімен, төменнен мықын сүйек айдарымен немесе қырымен шектескен, түбі іштің ішкі қиғаш бұлшық еті болып табылатын анатомиялық ұғым.

Жоспар Кіріспе Негізгі бөлім Ішперді туралы жалпы түсінік Ішперде бөлімдері Қорытынды Ішастар туралы түсінік Ішастар peritenium ,іш қуысындағы мүшелерді тұйық жауып орналасқан сірлі қабық .Тек қана әйел адамдарда бұл сірлі қуыс ,жатыр түтігінің тесігі арқылы сыртқы ортамен байланысқан Ішастар топографиялық орналасуына қарай париеталды бөлікке peritenium Parietalis және мүшелердің бетін жауып орналасқан мүшелік немесе висцералды бөлікке periteneum viscerale бөлінеді.ішастардың париетальды және висцеральды бөліктері өзара беттесіп саңылау түрінде орналасқан қуыс ,ішастарлық қуысты cavitas peritonei түзеді.аралығында қозғалыс кезінде ішкі мүшелердің беттерінің қозғалысын жеңілдету ушін ылғалдауға сірлі суйықтық орналасқан

Наружное ухо Наружное ухо человека состоит из ушной раковины и наружного слухового прохода. Ушная раковина — сложной формы упругий хрящ, покрытый кожей; его нижняя часть, называемая мочкой, — кожная складка, которая состоит из кожи и жировой ткани. Ушная раковина очень чувствительна к любым повреждениям (поэтому у борцов эта часть тела очень часто деформирована). В свою очередь, ушная раковина состоит из мочки, козелка и противокозелка, завитка и его ножек, противозавитка.

Европейская дикая лесная кошка встречается: в Европе, на Украине, в Прибалтике и на Кавказе. Живет в глухих смешанных лесах или в горах. Для жилища выбирает дупла старых деревьев. Не любит пасмурную погоду. Поэтому если ночью идет дождь, то остается в своем логове, а на охоту выйдет на следующий день.

Основные тропические виды орхидеи являются эпифитами, они, как правило, произрастают на деревьях, используя их как опору, и поднимаются вверх, стремясь  к свету по стволу. Орхидеи одно из  самых обширнейших семейств, в его состав входят более двадцати пяти тысяч природных видов, 

Хто такі бактерії. Де вони мешкають. Бактерії-мікроскопічні, переважно, для яких характерна наявність клітинної стінки, цитоплазми, різних включень, відсутність ядра мітохондрій, пластид та інших органел.. Існує принаймні дві тисячі видів бактерій, і живуть вони всюди. Вони живуть у роті, носі, кишечнику всіх живих істот, включаючи людину . Інші живуть в опалому листі, мертвих деревах, останках загиблих тварин. Розміри, форми,назви бактерій Окремим видам бактерій достатнім притаманні певні форма і розмір. Довжина бактеріальним клітин варіює від 01-02 мкм до 10-15 мкм,товщина від 01 до 25 мкм.

Шимпанзе Шимпанзе генетично близькі до людини. Під час спостереження за дитинчатами шимпанзе, що ростуть у неволі, люди могли порівняти, наскільки розвиток здібностей мавп відрізняється від розвитку здібностей у дітей. Шимпанзе вправно користувалися предметами повсякденного вжитку, такими, як горщики, чашки, столове приладдя, двері, ключі, меблі, книжки для розфарбовування та гральні карти. Шимпанзе розрізняли, якими предметами і в якому випадку необхідно користуватися. Вони розкладали на підносах предмети, сортуючи їх за кольором, величиною і формою. Це свідчить про розвинене у них абстрактне мислення. Шимпанзе Ще під час Першої світової війни німецький психолог Вольфганг Келер продемонстрував у дослідах здатність шимпанзе діставати підвішені до стелі клітини банани, використовуючи для цього поставлені один на одного ящики в якості підставки і палицю в якості «інструмента».

Зелена кваква, що належить до родини Чаплевих, живиться рибою. Ловить вона її як заправський рибалка - на приманку. У неї завжди є з собою крихітки хліба, зернятка. Кваква розкидає їх по поверхні води і чекає коли підпливе риб Зелена кваква Маленька зеленава пташка з ясно-червоним тім'ячком з Індії . Недарма люди дали їй таке ім'я. Коли надходить пора розмноження, пташка, як справжня швачка, голкою і ниткою зшиває краї двох листків. Голка - її тонкий дзьоб, а нитки вона пряде із рослинного пуху. Зробивши дзьобом дірочку в листку, маленька кравчиха просовує в неї заздалегідь скручену із бавовни нитку, потім проколює другий листок і крізь нього також просиляє нитку. Таких стібків вона робить біля десяти, міцно зшиваючи два листочки на зразок колисочки. Пташка швачка

На півдні США і в Мексіці, водяться медоносні мурашки, які живляться соком цукрового дуба і роблять великі запаси меду. В яких же посудинах тримають мурашки ці харчі? Коли перші дослідники розрили їхні гнізда, то були вражені. Під склепінням великої напівкруглої камери у центрі мурашника висіли круглі, завбільшки з виноградну ягоду «бочки» з медом. «Бочки» виявилися живими! Вони незграбно намагалися поповзти в темний куток. Шлунок і черевце цих дивовижних мурашок можуть розтягуватися, мов гумові. Мурашки-бочки заковтують мед у такій кількості, що їхнє черевце роздувається до неймовірних розмірів! Як перестиглі ягоди винограду, висять вони, причепившись лапками до стелі «харчового складу» - найпросторішої кімнати в мурашнику. Місцеві жителі їх так і називають - земляний виноград. Вичавлений із мурашок мед нагадує бджолиний і дуже приємний на смак. Мексиканці руйнують гнізда медоносних мурашок і видобувають з них мед. Дивними знаряддями користуються, будуючи свої гнізда, тропічні мурашки екофіли. їхні знаряддя - живі личинки. Перед тим як обернутися на лялечку, личинки цих мурашок виділяють клейкі павутинки, з яких плетуть кокон. Та личинки виділяють таку кількість павутини, що її з лишком вистачає не тільки на кокон, але й на інші господарчі роботи. За допомогою цієї павутини мурашки екофіли зшивають або, вірніше, склеюють листя рослин. Утворюються великі зелені кулі. Це мурашині гнізда. Роботи провадять у суворому порядку. Одні мурашки, міцно вчепившись ніжками за край деревного листка, хапають його щелепами і, повільно подаючись назад, зближують краями обидва листки. Тоді із гнізда вибігають інші побратими. Кожна мурашка тримає в роті личинку. Стискуючи черевце личинки, вона примушує її виділяти липучу павутинку. Цими живими «трубочками з клеєм» мурашки водять уздовж країв з'єднаних докупи листків і міцно склеюють їх. За допомогою живих інструментів мурашки екофіли будують не лише житла для себе, але й загони для «хатньої худоби» - листкової попелиці, яку мурашки «доять», одержуючи солодкий сік. Мурашки будують грибні садки, підземні «елеватори» для збереження зерна. Ці вміння викликають захоплення навіть у людини. Мурашки екофіли живуть в Індії і на Цейлоні.

Среда обитания. Австралийские полупустыни, редкие леса и каменистые местности. Внутренние районы: штаты Квинсленд, Новый Южный Уэльс, северо-запад штата Виктория, восточная половина штата Южная Австралия и юго-восток штата Северная Территория, нигде не выходит на морское побережье. Внешний вид: Размеры взрослой особи могут достигать 50—60 сантиметров. Тело имеет сплющенную эллипсоидную форму, длина хвоста в полтора раза превышает длину тела. Благодаря необычному строению чешуи, бородатая агама имеет экзотический и хищный вид. Чешуя в виде колючих шипов расположена по телу ящерицы рядами, преимущественно по бокам, увеличивая тем самым видимые размеры тела. Голова имеет треугольную форму и обрамлена колючками, по бокам расположены слуховые отверстия. В моменты появления угрозы, ящерица расплющивает свое тело, раздувает «бороду» и открывает пасть — такое поведение визуально увеличивает размеры агамы и отпугивает врагов.

По цвету мёд делят на светлый и тёмный с многочисленными переходными оттенками от белого до красновато-коричневого. Цвет мёда зависит от растений, из нектара которых получен мёд: относительно светлые виды мёда получаются из соцветий липы, подсолнечника, акации, относительно тёмные — из гречихи, молочая. Прозрачность жидкого мёда зависит прежде всего от количества попавшей в мёд при откачке перги. Мёд может мутнеть и в результате начавшегося процесса его кристаллизации. Натуральный мёд, как правило, имеет сладкий вкус. Резкий кисловатый привкус присущ только испорченному, забродившему мёду. Аромат (запах) мёда обусловливается особенностями того или иного растения. Мёд, собранный пчёлами с одного определённого растения, имеет обычно свой характерный вкус и аромат. При известном опыте можно, например, безошибочно определить гречишный мёд. Своеобразный аромат имеет мёд липовый, бодяковый, собранный с цветков подсолнечника. Аромат смешанного мёда отличается чрезвычайным разнообразием и часто не даёт возможности определить его происхождение. Для получения желаемого цвета и аромата разные виды мёда могут смешиваться. Виды меда по цвету У людей с аллергией к продуктам пчеловодства мёд может вызвать нежелательную реакцию. Согласно некоторым авторам, аллергия на мёд — явление довольно редкое. Аллергия скорее возможна на некачественный или разбавленный мёд, то есть на наличие механических или биологических (хитиновые оболочки клещей, например) примесей. Регистрируются единичные случаи ботулизма у детей до года, находящихся на искусственном вскармливании питательными смесями, содержащими мёд. Предполагают, что споры заносятся с пылью в нектар, перерабатываемый пчёлами в мёд, который впоследствии используют в питательных смесях. Противопоказания

  Содержание Введение……………………………………………………….3 Проктическая часть……………………………………….4 1.1 семя и его строение…...………………………………………...5 1.2 горох…….6 1.3 ……………………… Влияние тепла на рост и развитие растения ……………………..7 Выводы……………………………………………………..8 Обзор литературы……………………………………………...9 Приложение.   Введение. Актуальность: Я выбрала тему «Скорость прорастания семян гороха в зависимости от температуры воздуха» потому, что мне интересна данная область, и так как я любознательна, я хочу выяснить это, проведя свои собственные опыты. Проблема: Есть ли зависимость прорастания семян от температуры воздуха? Цель: Выяснить, прорастут ли семена в холодильнике, на подоконнике, на батарее, в зимнее время года.

Skeletal System Skeletal system is the supportive and protective system of organisms There 2 types of skeletal system in organisms: Exoskeleton: seen mainly in invertebrates Endoskeleton: seen in vertebrates, sea stars, sponges Human Skeletal System Functions: Supports the body Provides movement with the help of muscles Protects inner organs Produces blood cells Stores minerals such as P (phosphorus) and Ca (calcium)

Кімнатні фільтри Вбиває мікроби в повітрі Вважається найкращім кімнатним фільтром Герань Хлорофітум Фікус Поглинає отруйні речовини та притягує пил

Как разнообразен мир насекомых, но сегодня мы поговорим о Перепончатокрылых. На обычном примере это осы. Перепончатокрылые  — один из крупнейших и наиболее развитых в эволюционном плане отрядов насекомых. Группа включает более 155 тыс. видов из 9100 родов (вероятно, до 300 000 видов), в том числе общественные насекомые (муравьи, осы, пчёлы, шмели). К отличительным признакам этого отряда можно отнести: из двух пар перепончатых крыльев задние меньше передних, крылья с редкой сетью жилок, редко без жилок (есть и бескрылые формы), на переднем крае заднего крыла расположен ряд крючковидных зацепок, входящих в соответствующую им складку на заднем крае переднего крыла, грызущие и лижущие или только грызущие ротовые органы и полное превращение[2]. Размер варьирует от 0,2 мм до 135 мм (наездники с яйцекладом), но обычно менее 20 мм. Специалистов, изучающих перепончатокрылых насекомых, называют гименоптерологами.

Клеточный цикл (жизненный цикл клетки) [cell cycle] Мито́з – это основной способ деления клеток [mitosis is the main way of cell division] Например, так размножаются соматические клетки [for example, somatic cells reproduce this way]

Инфузория Тля Гаметогене́з – это процесс образования гамет. [Gametogenesis is the process of formation of gametes] Гаме́ты – это половые клетки. [Gametes are reproductive cells]

Строение митохондрии [mitochondrion structure]

Особливості будови й життєдіяльності Ряд совоподібні — це хижі нічні птахи з гачкоподібним дзьобом і довгими вигнутими кігтями. Совоподібні  — дрібні, середні або великі нагніздні птахи. Нічні хижаки з добре розвиненим зором і слухом. Харчуються совоподібні різними видами тварин (гризунами, рибою, комахами тощо). Перелітні, кочові або осілі птахи. Совоподібні мають гладке, але не м’ясисте тіло, надзвичайно велику голову, дуже великі очі, що дивлять­ся вперед і облямовані променистим перистим кільцем, широкі увігнуті крила і короткий хвіст; дзьоб дуже заломлений донизу, закінчується не­великим гачком і позбавлений зазубрин; середніх розмірів кінцівки опе­рені звичайно майже до самих кігтів; кігті великі, довгі, дуже заломлені. Оперення совоподібних зазвичай тьмяне, але у виняткових випадках досить яскраве і майже завжди збігається з кольором навколишнього середовища. Політ сов безшумний завдяки густому пухкому оперенню. Під час пошуків здобичі ці птахи орієнтуються на свій гострий слух, який дає їм змогу точно вловлювати її навіть слабкий шуркіт. Гнізда найчастіше влаштовують у дуплах, ущелинах скель, рідше — у кинутих гніздах інших птахів, спорудах людини чи на землі. Сови утворюють постійні пари: самки висиджують яйця, а самці допомагають вигодовувати пташенят. Пташенята народжуються опушеними, але сліпими та із закритими вушними отворами. Сови живуть у всіх частинах світу і населяють всі пояси, від холодних країн Полярного Кола до екватора і від берега моря до висоти 5000 м над його рівнем. Справжнє місцеперебування сов — ліси, але вони живуть також і в степах, пустелях, населених місцевостях і містах.

Plan 1. General characteristics of the breed 2. External signs of breed 3. Features of character and disposition 4. History of breed General characteristics of the breed Thoroughbred horse (Thoroughbred) - breed, bred in England. Initially, these horses were called the British race, but due to the fact that they started to breed in most countries, it was decided to change the name of the breed. Representatives of this breed - the fastest horse in the world. For short and medium distances, they reach speeds of over 60 km / h, and on long distances (more than 3 km) - 55 km / h. The horses of other breeds do not take part in the race along with the Thoroughbred - they do not have any chance to take its rightful place as running speed is incommensurable. The record holder for speed among Thoroughbred - Stallion Rekitu Beach, which has a top speed 69.69 km / h at a distance of 409.26 m.

Рослини як нерухомі організми повинні існувати при тому тепловому режимі, який створюється у місцях їх зростання. Тепловий режим рослин надто мінливий. Основні шляхи адаптації до температурних змін середовища у рослин – це біохімічні, фізіологічні та морфологічні перебудови. Рослини відзначаються дуже слабкими можливостями регуляції власної температури. Тепло, що утворюється в процесі обміну речовин, завдяки витрачанню його на транспірацію, великій випромінюючій поверхні та недосконалим механізмам регуляції швидко віддається навколишньому середовищу. Головне значення в житті рослин має тепло, що надходить ззовні. Температура рослин внаслідок нагрівання сонячним промінням може бути вищою за температуру навколишнього повітря і грунту. При сильній транспірації температура рослини стає нижчою за температуру повітря. Транспірація через продихи – це процес, що регулюється рослиною. При підвищенні температури повітря вона посилюється, якщо можливе швидке подання необхідної кількості води до листків. Це врятовує рослину від перегрівання, знижуючи її температуру від 4⁰С до 15⁰С.