Соціально-економічна географія України

Содержание

Слайд 2

Давайте знайомитися?

Давайте знайомитися?

Слайд 3

Кирилюк Олена Ігорівна Вчитель географії Аудиторія 307 Вівторок 5 урок П'ятниця 6 урок (чисельник)

Кирилюк Олена Ігорівна
Вчитель географії
Аудиторія 307
Вівторок 5 урок
П'ятниця 6 урок (чисельник)

Слайд 4

Соціально-економічна географія України Україна на карті світу Населення України Господарство Територіальний поділ України Географія своєї області

Соціально-економічна географія України

Україна на карті світу

Населення України

Господарство

Територіальний поділ України

Географія своєї області

Слайд 5

Підручники: 1. Атлас. Економічна та соціальна географія України. 9 клас. 2.

Підручники:
1. Атлас. Економічна та соціальна географія України. 9 клас.
2. Контурна карта.

Економічна та соціальна географія України. 9 клас.
3. Бойко. В.М. Навчальний комплект з географії. Економічна та соціальна географія України. 9 клас.
4. В.Ю. Пестушко, Г.Ш. Уварова. Географія. 9 клас.
Слайд 6

Якими б ви хотіли бачити уроки географії?

Якими б ви хотіли бачити
уроки географії?

Слайд 7

Тема 1. Вступ до соціально-економічної географії України 1. Пригадайте, що вивчає

Тема 1. Вступ до соціально-економічної географії України

1. Пригадайте, що вивчає географія

України.
2. Яких ви знаєте вчених, що займалися географічними дослідженнями України?
Слайд 8

Предмет вивчення економічної та соціальної географії

Предмет вивчення економічної та соціальної географії

Слайд 9

Слайд 10

Слайд 11

Слайд 12

Вітчизняні вчені-економгеографи Павло Чубинський (1839-1884), який плідно працював у галузях як

Вітчизняні вчені-економгеографи

Павло Чубинський (1839-1884), який плідно працював у галузях як фізичної,

так і економічної і соціальної географії. Він очолював етнографічно-статистичні експедиції по Україні, Білору­ сії, Молдавії. П. Чубинський також здійснював економіко-географічне й етнографічне дослідження Півночі Росії.

Степан Рудницький (1877-1937)- учений, який є засновником української національної школи фізичної географії, успішно здійснював дослідження із соціально- економічної, а також історичної географії. Своїми працями він дав поштовх розвиткові політичної географії України.

Слайд 13

В.Г. Григорович-Барський (1701- 1747), який мандрував світом 24 роки. Наслідком його

В.Г. Григорович-Барський (1701- 1747), який мандрував світом 24 роки. Наслідком його

подорожей ста­ла унікальна праця, в якій містяться відомості з історії, господарства, культури низки країн Західної Європи та Близького Сходу.

Д.П. Журавський (1810-1856) - географ і економіст, який ш;е XIX ст. склав економіко-географічну характеристику майбутньої столиці укра­ їнської держави - м. Київ. Його перу належить ціла низка глибоких наукових досліджень. Однак найвизначніша його праця - тритомний «Статистичний опис Київської губернії», який сучасники назвали «одним з найдорогоцінніших надбань» вітчизняної науки XIX ст.

Слайд 14

В.М. Кубійович (1900-1985) - український географ і картограф. Багато років свого

В.М. Кубійович (1900-1985) - український географ і картограф. Багато років свого

життя він досліджував Укра­ їнські Карпати, Галичину, Волинь, Полісся. Чимало зусиль цей учений доклав, щоб з’явилась «Енциклопедія українознавства» (у двох томах). Значною мірою саме завдяки йому світ відкрив нашу країну через такі англомовні видання, як «Україна: коротка енциклопедія» удвох томах (Торонто, 1963-1970) і «Енциклопедія України» в п’яти томах (Торонто; Буффало; Лондон, 1984, 1988).

К.Г. Воблий (1876-1947) - українськоий економіст і географ, саме він заснував кафедру економічної географії Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Як перший завідувач цієї кафедри він керував найрізноманітнішими дослідженнями з географії промисловості України, міграції населення, внутрішньої і зовнішньої торгівлі тощо. Розробив наукову схему економічного районування України, врахувавши економічні, природні та історичні чинники. У 1919 р. опублікував підручник «Економічна географія Укра­ їни», який витримав шість видань. У 1928-1930 pp. перебував на посаді віце-президента Академії наук України

Слайд 15

Наукові праці видатного українського вченого О.Т. Діброви (1904- 1973) присвячені економіко-географічному

Наукові праці видатного українського вченого О.Т. Діброви (1904- 1973) присвячені економіко-географічному

дослідженню Київської, Ж и­ томирської та Чернігівської областей. Він розробив схему економічних районів України, яка широко враховувала природно-історичні особли­ вості. О.Т. Діброва підготував перший підручник для середньої школи «Географія Української РСР», який витримав 12 видань і перекладений російською, польською, китайською, угорською та румунською мовами.

Серед наших сучасників відомим економістом і економгеографом є академік НАН України М.М. Паламарчук (1916-2000). Його науково- дослідницька діяльність присвячена в основному проблемам тери­торіальної організації народного господарства України. Він висунув нині загальновизнане положення про те, що певні галузі сільського господарства і відповідні галузі промисловості утворюють виробничо- територіальні комплекси.

Слайд 16

Тема 1. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ УКРАЇНИ Економіко-географічне положення України - розташування її

Тема 1. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ УКРАЇНИ

Економіко-географічне положення України - розташування її

відносно будь-яких об’єктів, що мають певне економічне значення.
Слайд 17

Україна має загалом вигідне економіко-географічне положення. Найдавніше освоєна частина світу. Площа

Україна має загалом вигідне економіко-географічне положення.

Найдавніше освоєна частина світу.
Площа 603,7тис.км2.
Кордони

6500 км.
Понад 3500 км – сухопутні.
Сусідами України є Росія, Білорусь, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова.
Чорне та Азовське моря.
Транспортне положення.
Компактність: протяжність із заходу на схід (1316 км) не набагато перевищує протяжність з півночі на південь (893 км).
Слайд 18

Геополітичне положення України - розташування країни відносно інших держав з огляду

Геополітичне положення України - розташування країни відносно інших держав з огляду

на їхню належність до певних політичних союзів і угруповань, з урахуванням їхньої стабільності, надійності та перспективності.