Культура Великої Скіфії як реципієнт Середземноморської цивілізації на території України

Июль 22, 2022

Главная
История
Культура Великої Скіфії як реципієнт Середземноморської цивілізації на території України

Содержание

2. ЗМІСТ Скіфське мистецтво Вірування скіфів
3. Культура скіфів українських степів була місцевим своєрідним виявом культури величезного кочового іраномовного світу, який розвивався в
4. Скіфи — це загальна назва племен Південної і Південно-Східної України, які прийшли з Прикаспійських степів. Скіфією
5. Найяскравішою рисою скіфської культури є звіриний стиль. Його виникнення, мабуть, пов'язане з самою природою кочового суспільства,
6. Це висунуло на перший план могутніх ватажків, військову аристократію, яка мала закріпити своє лідерство у знаковій
7. Техніка творення зооморфних образів різнилася залежно від матеріалу, з якого виготовлялися ті чи інші речі, і
8. Деякі речі, а також окремі деталі із золота виготовляли у вигляді фігурок тварин чи їхніх частин
9. Репертуар зображень містить, насамперед, образи хижаків (пантера, лев, рись, барс, орел, вовк, а також дикий кабан).
10. Водночас були поширені й образи "мирних" тварин — травоїдних (олень, козел, баран, кінь), а також риб
11. Сюжетні композиції поширюються з V ст. до н. е. і передають сцени нападу хижаків на травоїдних,
12. Одна з найвідоміших витворів скіфіф є Скіфська пектораль. Скіфська Золота пектораль вважається найбільшою археологічною знахідкою 20
13. У стародавньому світі пектораль була досить поширеним атрибутом і виконувала різні функції: від захисних («пектус» —
14. Поява фігуративних зображень відбиває нове бачення світу, нову ідеологію. Тому зміст їх можна осягнути лише в
15. Вірування скіфів належать до політеїстичних релігій перед-класових суспільств. Серед багатьох богів виділялися головні, один з яких
16. Головними скіфськими божествами були богиня священного вогню домашнього вогнища Табіті (Гестія стародавніх греків), уособлення неба Папай
17. Скіфські вірування являють собою яскравий приклад індоіранських релігій. Про це свідчать такі традиційні для індоіранських культів
18. З огляду на викладеного, можна зрозуміти, що скіфська культура таїть у собі безліч загадок. Складність до
20. Скачать презентацию

Слайд 2

ЗМІСТ
Скіфське мистецтво
Вірування скіфів

Слайд 3

Культура скіфів українських степів була місцевим своєрідним виявом культури величезного кочового

іраномовного світу, який розвивався в євразійських степах від Алтаю до Нижнього Дунаю протягом І тис. до н. е. Вона творчо вбирала в себе впливи сусідів і відповідно пережила кілька етапів історичного розвитку.
Формування скіфської культури відбувалося у VII ст. до н. е. під знаком поглинення і засвоєння елементів культури попереднього населення Надчорномор'я — кіммерійців. Під час походів за Кавказький хребет скіфи сприйняли багато передньоазійських здобутків. З V ст. до н. е. Скіфія розвивалася під сильним культурним впливом античної Греції, переважно з міст-колоній чорноморського узбережжя.

ВСТУП

Слайд 4

Скіфи — це загальна назва племен Південної і Південно-Східної України, які

прийшли з Прикаспійських степів. Скіфією греки називали країну, розташовану між Дунаєм і Доном. Вони займалися кочовим скотарством, землеробством, мали розвинену металургію, вели активну зовнішню торгівлю.

Слайд 5

Найяскравішою рисою скіфської культури є звіриний стиль. Його виникнення, мабуть, пов'язане

з самою природою кочового суспільства, яке завдяки мобільності та войовничості набуло певних переваг над осілими народами, певної свободи у виборі життєвого простору.

Слайд 6

Це висунуло на перший план могутніх ватажків, військову аристократію, яка мала

закріпити своє лідерство у знаковій системі. Образ звіра найкраще відповідав духові цього середовища, тому й набув поширення передусім в оздобленні обладунку воїна та коня, а також ритуальних і престижних речей. [1]

Слайд 7

Техніка творення зооморфних образів різнилася залежно від матеріалу, з якого виготовлялися

ті чи інші речі, і їхнього призначення. Більшість золотих виробів використовувалася для оздоблення парадної зброї, одягу, чаш, тобто призначалася для розміщення на площині. Тому зображення тварин витіснено із листового золота.

Слайд 8

Деякі речі, а також окремі деталі із золота виготовляли у вигляді

фігурок тварин чи їхніх частин шляхом литва, тому вони мають вигляд скульптурок чи високого рельєфу.
Всеосяжність зооморфізації, особливо за архаїчного часу, зумовила втілення образів тварин і в інших матеріалах: бронзі, кістці, залізі, можливо, навіть дереві. Більшість таких виробів мали утилітарну функцію. Вони демонструють дивовижну єдність форми (функції) речі з образом тварини. [2]

Слайд 9

Репертуар зображень містить, насамперед, образи хижаків (пантера, лев, рись, барс, орел,

вовк, а також дикий кабан). У них виразно простежується бажання посилити функцію речей: додати воїнові та його вірному товаришеві коневі сили, спритності, наснаги до перемоги, навіть агресивності.

Слайд 10

Водночас були поширені й образи "мирних" тварин — травоїдних (олень, козел,

баран, кінь), а також риб і водоплавних птахів, їхні зображення доволі реалістичні, хоча й не позбавлені гіперболізації деяких рис та мотиву зооморфного перевтілення (гіллясті роги оленя уздовж усього тулуба закінчуються стилізованими голівками птахів).

Слайд 11

Сюжетні композиції поширюються з V ст. до н. е. і передають

сцени нападу хижаків на травоїдних, шматування. У ролі хижаків нерідко виступають фантастичні крилаті істоти — грифони. [2]

Слайд 12

Одна з найвідоміших витворів скіфіф є Скіфська пектораль. Скіфська Золота пектораль

вважається найбільшою археологічною знахідкою 20 століття, шедевром світового мистецтва. Її приблизна вартість 2 млн. доларів, хоча були й пропозиції на порядок вищі.
Знайшов її археолог Б.М. Мозолевський у 1971 році у скіфській могилі царя, в кургані Товста Могила біля м. Орджонікідзе (Дніпропетровська обл., Україна).
Сама по собі пектораль - це жіноча прикраса яка важить 1,2 кг, складається з чистого золота 958 проби, на ній міститься близько ста майстерно виконаних фігур, діаметр - 30,6 см. [3]

Слайд 13

У стародавньому світі пектораль була досить поширеним атрибутом і виконувала різні

функції: від захисних («пектус» — з латинської перекладається як груди, тому її носили воїни) i до ритуальних (була символом влади). [3]

Слайд 14

Поява фігуративних зображень відбиває нове бачення світу, нову ідеологію. Тому зміст

їх можна осягнути лише в контексті міфотворчості скіфів, що стосува-лася двох основних моментів: їхнього походження і сонму божеств — творців та охоронців світу, покровителів усього живого, стражів порядку. [1]

Слайд 15

Вірування скіфів належать до політеїстичних релігій перед-класових суспільств. Серед багатьох богів

виділялися головні, один з яких був верховним божеством. Племінні вірування первісних скотарів перебували на стадії трансформації у національну релігію ранньокласової скіфської держави

Слайд 16

Головними скіфськими божествами були богиня священного вогню домашнього вогнища Табіті (Гестія

стародавніх греків), уособлення неба Папай (Зевс) та його дружина, богиня землі й води Апі (Гея).
Важливе місце в пантеоні займали бог сонця Гойтасир (Аполлон), богиня родючості та життя Аргімпаса (Афродіта), бог — герой Геракл та божество війни Арей (Арес). Геродот яскраво змалював поклоніння скіфів мечу, який був символом Арея, та принесення в жертву йому військовополонених [4].
Царські скіфи поклонялися ще й родоначальнику та покровителю коней Тагимасаду.

Слайд 17

Скіфські вірування являють собою яскравий приклад індоіранських релігій. Про це свідчать

такі традиційні для індоіранських культів елементи, як семибожжя, поклоніння сонцю, вогню, небу, обожнення коня та меча тощо.

Слайд 18

З огляду на викладеного, можна зрозуміти, що скіфська культура таїть у

собі безліч загадок. Складність до вивчення культури скіфів також у тому, що немає жодних масштабних пам'яток, крім курганів, які, своєю чергою, в повному обсязі відповідають питання дослідників.
Так чи інакше, ми маємо право дійти висновку, що культура скіфів дуже різноманітна; рівень розвитку скіфської цивілізації в середині I тисячоліття до нашої ери було досить високим, аби розмовляти про скіфів як одного із найбільших народів свого часу.
Хочеться вірити, що з достатнім розвитком науку й техніки зможемо отримати ще якусь нову інформацію про цього дивного народу.

ВИСНОВОК