Образотворче мистецтво України у XVII - XVIII століттях

Содержание

Слайд 2

Іконопис Портретний живопис Гравюра та графіка Книжкова мініатюра Монументальний живопис Народна

Іконопис
Портретний живопис
Гравюра та графіка
Книжкова мініатюра
Монументальний живопис
Народна картина

Види образотворчого мистецтва України 17-18

ст.
Слайд 3

Українське “козацьке” бароко Світські будівлі в міському будівництві Російський класицизм (російський ампір) Ландшафтне планування Архітектура

Українське “козацьке” бароко
Світські будівлі в міському будівництві
Російський класицизм (російський ампір)
Ландшафтне

планування

Архітектура

Слайд 4

Декоративні ідеї та можливості бароко були близькими до національного українського мистецтва,

Декоративні ідеї та можливості бароко були близькими до національного українського мистецтва,

якому притаманна мальовничість композицій, гармонія будівель із навколишньою природою. Поєднання власних традицій та європейського впливу створила умови для розквіту стилю українського бароко.

Українське “козацьке” бароко

Слайд 5

За ініціативою гетьмана І. Мазепи було зведено у Києві Миколаївсько-соборну церкву,

За ініціативою гетьмана І. Мазепи було зведено у Києві Миколаївсько-соборну церкву,

церкву Всіх Святих, навчальний корпус Києво-Могилянської академії
1731-1745 роки під керівництвом арх. Й. Шеделя збудовано 93-метрову дзвіницю Києво-Печерської Лаври, 1747-1753 за проектом Б. Растреллі під керівництвом І. Мічуріна збудовано Андріївську церкву, 1752-1755 – царський палац.
Слайд 6

Привідним типом споруд стає так званий козацький собор – 5-купольний, із

Привідним типом споруд стає так званий козацький собор – 5-купольний, із

4 однаковими фасадами. Внутрішнє оздоблення храмів особливо різьблені дерев'яні іконостаси ілюструють мистецтво народних майстрів. У 17 ст. на кошти Козацької старшини перебудовано Софіївський і Михайлівський золотоверхі собори, Церкви Києво-Печерської Лаври

Козацький собор

Слайд 7

Популярними були фонтани і парки, що планувалися відповідно до традицій французького

Популярними були фонтани і парки, що планувалися відповідно до традицій французького

(регулярного) парку. Симетричне розташування насаджень, надання геометричних форм кущам і деревам, екзотичні квіти. В кінці 18 ст. модними стали англійські парки (ландшафтне планування) – натуральні пейзажні парки, в яких місцева і привізна рослинність і пейзаж природно поєднуються.

Ландшафтна Архітектура

Слайд 8

Барокова церква св. Андрія у Києві збудована 1744-1767 р. за проектом

Барокова церква св. Андрія у Києві збудована 1744-1767 р. за проектом

Б. Растреллі-молодшого на честь відвідин Києва імператрицею Єлизаветою на місці Хрестовоздвиженської церкви на Андріївській горі. Керівник будівництва І. Мічурін, інтер'єр О. Андропов Г. Левицький та ін. Однокупольний храм із п‘ятиглавим завершенням має форму хреста, у кутах якого розміщені декоративні вежі на масивних стовпах.
Слайд 9

Ікона “Апостол Андрій” “Вибір віри князем володимиром”

Ікона “Апостол Андрій”

“Вибір віри князем володимиром”

Слайд 10

Маріїнський палац зведений у Києві (1750-1755 р.) за зразком палацу який

Маріїнський палац зведений у Києві (1750-1755 р.) за зразком палацу який

проектував Б. Растреллі для гетьмана К. Розумовського. Спорудженням палацу керував російський зодчий І. Мічурін. Головний фасад палацу “дивится” на Маріїнський парк, закладений у Пейзажному стилі. Із протилежного боку палацу - Міський (Царський) Сад, закладений на місці старовинного Регулярного саду (заснованого Петром 1). Його стиль – класичний регулярний.
Слайд 11

Інтер'єр Маріїнського палацу

Інтер'єр Маріїнського палацу

Слайд 12

Інтер'єр Маріїнського палацу

Інтер'єр Маріїнського палацу

Слайд 13

Вважається перлиною Української пізньоборокової архітектури (1744-1764). Зводився за проектом Б. Меретена,

Вважається перлиною Української пізньоборокової архітектури (1744-1764). Зводився за проектом Б. Меретена, завершив

будівництво С. Фейнгер. Архітектурний ансамбль складають митрополичі палати, дзвіниця, капітульні будинки, прекрашені скульптурами святих (автор М. Філевич). Складним декоративним мотивом цього собору є ажурні балюстради і Аттики, увінчані вазами, капітелі пілястрів.

Львів собор святого юра

Слайд 14

Собор св. Юра

Собор св. Юра

Слайд 15

Собор Різдва Богородиці у Козельці (1752-1763), споруджений на замовлення графині Н.

Собор Різдва Богородиці у Козельці (1752-1763), споруджений на замовлення графині Н.

Розумовської (арх. І. Григорович – Барський і А. Квасов). Цей собор є прикладом п’ятизрубного і п’ятибанного архітектурного вирішення, зазнає впливу двірського рококо і класицизму що приходить йому на зміну.

Собори Чернігівщини

Слайд 16

Троїцький собор у Чернігові (1679-1695) споруджений коштами гетьмана І. Самойловича за

Троїцький собор у Чернігові (1679-1695) споруджений коштами гетьмана І. Самойловича за

планом арх. Й. Баптіста. У ньому поєднані композиційні принципи давньоруської, української та західноєвропейської архітектури. Він стрункий за пропорціями, динамічний за грою мас.

Собори Чернігівщини

Слайд 17

Арх. Й. Баптіст і М. Томашевський спорудили Преображенський собор Мгарського монастиря

Арх. Й. Баптіст і М. Томашевський спорудили Преображенський собор Мгарського монастиря

поблизу Лубен. Він поєднує риси зодчества 11-12 ст. з українським бароко. На спорудження собору знадобилося 2100 золотих. Керували перебудовою монастиря полковник М. Ляшенко, сотники А. Гамалія та Р. Радченко, обозний А. Якович та інші козаки. У той час населення монастиря здебільшого складали запорозькі козаки, які під кінець свого життя знаходили спокій для душі.

Собори Полтавщини

Слайд 18

Спасо-преображенський Мгарський монастир

Спасо-преображенський Мгарський монастир

Слайд 19

Успенський собор Почаївської Лаври (1771-1782), арх. Г. Гофман схожий за стилем

Успенський собор Почаївської Лаври (1771-1782), арх. Г. Гофман схожий за стилем

із Собором Святого Юра. Почаївська Свято-Успенська Лавра – одна з найбільших святинь православ'я, історія якої починається з 13 ст., коли з'явилася Діва Марія і залишила на камені відбиток своєї стопи, звідки й досі б'є чудотворне джерело. Крім Успенського Собору, архітектурний комплекс Почаївської Лаври складають келії, архієрейський дім, дзвіниця (65м), надбрамний корпус, Троїцький собор.

Собори Тернопільщини

Слайд 20

Миколаївський собор святогірського монастиря Миколаївський собор у Ніжині

Миколаївський собор святогірського монастиря

Миколаївський собор у Ніжині

Слайд 21

Михайлівський золотоверхий собор у києві Церква всіх святих над економічною брамою Києво-Печерської лаври

Михайлівський золотоверхий собор у києві

Церква всіх святих над економічною брамою Києво-Печерської

лаври
Слайд 22

Найвизначнішими пам'ятками монументального живопису в кінці 17 ст. є іконостаси: Єлецького

Найвизначнішими пам'ятками монументального живопису в кінці 17 ст. є іконостаси: Єлецького

Успенського монастиря в Чернігові (1669-1676) Богородичянський – створений для Манявського скиту Й. Кодзелевичем з волині, іконостаси створені І. Рутковичем (1667- 1700) із Жовкви

Іконопис України 17-18 ст.

Слайд 23

Ікони божої матері Волинська Чернігівська

Ікони божої матері

Волинська

Чернігівська

Слайд 24

Ікони божої матері Слобожанська Суржська

Ікони божої матері

Слобожанська

Суржська

Слайд 25

У продовж 17-18 ст. поширення в Україні набула ікона Покрову Богородиці.

У продовж 17-18 ст. поширення в Україні набула ікона Покрову Богородиці.

У нижній частині таких ікон реалістично зображували представників козацької старшини, кошових отаманів, гетьманів. Покрова здавна вважалася захисницею Запорізького козацтва і всієї Гетьманщини.

Козацькі “Покрови”

Слайд 26

Українські козаки молилися до Богородиці, щоб вона захищала їх від смерті,

Українські козаки молилися до Богородиці, щоб вона захищала їх від смерті,

покривала своїм покровом. Саме тому в усі козацькі часи головний храм у центрі Січі був на честь Покрова Пресвятої Богородиці – свято вважалося престольним для козаків. Покрова Підпіленська Січ (17-18 ст)
Слайд 27

Перехідне місце між іконописом і світським портретним живописом посідали парсуни –

Перехідне місце між іконописом і світським портретним живописом посідали парсуни –

твори портретного жанру, виконані із використанням прийомів іконописної техніки. Сім‘ї козацької старшини масово замовляли парсуни.

Портретний живопис

Слайд 28

Ктиторський портрет – зображення меценатів храму. У вівтарній частині Успенського собору

Ктиторський портрет – зображення меценатів храму. У вівтарній частині Успенського собору

Києво-Печерської Лаври було зображено 85 історичних осіб (серед них – портрети князів Острозьких, Вишневецьких, Сангушків, гетьманів Б. Хмельницького й І. Мазепи).
Слайд 29

Князь ігор чернігівський Король Георгій 2

Князь ігор чернігівський

Король Георгій 2

Слайд 30

Гетьман Б. хмельницький Князь Олексій Михайлович

Гетьман Б. хмельницький

Князь Олексій Михайлович

Слайд 31

У 18 ст. стає популярним так званий парадний портрет. Його функція

У 18 ст. стає популярним так званий парадний портрет. Його функція

– показати певну особу в усій красі та значущості. У парадному портреті більшого значення набувають елементи реалізму. Видатні майстри портретного живопису: Д. Левицький (1735-1773), В. Боровиковський (1757-1825) і А. Лосенко (1737-1773).
Слайд 32

У 18 ст. в Українському живописі поширився жанр народної картини, героєм

У 18 ст. в Українському живописі поширився жанр народної картини, героєм

якої був Козак Мамай (козак-бандурист). Один із най популярніших в Україні образів козака-лицаря, якого вважають космогонічним уособленням Українського народу. Його образ став настільки популярним, що позиціонувався в українській хаті на рівні за іконами.

Народна картина “козак мамай”

Слайд 33