Розробка методологічних основ нової історичної науки

1944) та Люсьєн Февр (1878 – 1956) заснували журнал «Аннали соціальної та економічної історії (пізніше просто «Аннали»).

1944) – визначний французький історик, дослідник історії середньовічної Франції. Блок – соціальний історик, сфера його інтересів – аграрна історія, феодальний лад середньовічної Європи, але кінцева мета – дати комплексний аналіз суспільства. Саме тому він активно бажав об’єднати зусилля вчених різних спеціальностей на сторінках «Анналів».

в часі. На підставі цього він висуває і обґрунтовує поняття історичного часу, який має служити для міцної фіксації історичних подій у часі.

Другою проблемою, яка розробляється Блоком є ​​проблема історичного спостереження. Для нього минуле – це певна заданість, яку не можна змінити і сприйняття цього минулого безпосередньо не можливо. Тому історик пропонує і методи за допомогою яких найбільш якісно можна аналізувати історичні джерела, а також методи їх більш широкого аналізу.

французький історик. Один із засновників школи Анналів. Февр багато зробив для утвердження нових принципів історичного пізнання, присвятив свою творчість «боям за історію», за нову історичну науку – науку про людину, її ментальності, особливості її світосприйняття, про стереотипи мислення, почуття.

світосприймання, стиль життя, мова культури тощо не залежать від соціальних груп та індивідів, а задаються їм цивілізацією в цілому і певною епохою. Він запровадив у науці поняття «ментальність»,

що означає у нього та інших послідовників школи «Анналів» як умонастрій, так і масові психологічні установки й колективні уявлення. Ментальна сфера, на думку Февра, об’єднує всіх представників певної цивілізації та певної епохи. Ментальність – це сфера неусвідомленого, тож джерелами її вивчення мають бути всі результати людської діяльності: не тільки писані тексти, але й знаряддя праці, символічні ритуали, вірування й таке інше.

об’єкт історичного дослідження конструюється в ході дослідження самим істориком

переконання в тому, що основною формою вивчення (і написання) історії повинна бути історія «тотальна»

Розуміння суспільства як цілісністості (як взаємодію всіх трьох складових його елементів – економічної структури, соціальної організації, культури)
Введення поняття ментальність

Губер
Ернест Лабрус
Робер Мандрул

П’єр Губер

Ернест Лабрус

Робер Мандрул

П’єр Шону

гуманітарні дисципліни, наукам вже про людину, в свою чергу не обійтися без історичних даних»

Ферна́н Броде́ль (24 серпня 1902 – 27 листопада 1985) – французький історик, представник школи Анналів, один із основоположників світ-системного аналізу. Після Другої світової війни активно працює в редакції журналу «Аннали», після смерті Марка Блока очолив кафедру історії в Колеж де Франс (1949).
Після смерті Люсьєна Февра в 1956 році Бродель очолив секцію VI (соціальні і економічні науки) Практичної школи вищих досліджень, а також став головним редактором журналу «Аннали», ставши беззаперечним лідером школи «Анналів» і вчителем практично всіх її подальших представників.

всесвітня, вона може бути і локальною, але це історія з різних точок спостереження, у всіх можливих ракурсах, «стереоскопічна», «об’ємна» історія, яка охоплює всі сторони життя суспільства. Він розробив уявлення про тернарну систему «культура–соціум–економіка», що дало змогу вдало поєднати формаційну та цивілізаційну теорії, структурував історичний час на довготривалий – історія цивілізацій, середньотривалий – в межах соціально-економчної формації, та короткотривалий – час політичної історії, що дало можливість залучати до аналізу як історію подій, так і біографістику.

Він виводив історичний процес із сукупності структур дійсності (під структурами Бродель зрозумів географію, клімат, біосферу, родючість грунтів – те, що тисячоліттями мало змінюється). Для нього структури – це і духовний склад особистості, звичаї, менталітет і т. ін. Саме структури повсякденності дають можливість, на його думку дати конкретно-історичний зріз життя цивілізації.

Погляди вченого

Ле Руа Ладюрі
П’єр Нора

Філіп Арьєс

Марк Ферро

Жак Ле Гофф

Еманюель Ле Руа Ладюрі

П’єр Нора

історії, що пов’язано з тогочасним впливом антропологічного структуралізму та постмодернізму в історичній науці. Вони звернули увагу на зміни в емоційній сфері життя людей, в стереотипах мислення, у формах світобачення, які теж були важливими факторами історичного процесу.

Моральні установки, системи цінностей, вірування і звичаї в різні історичні періоди дають цінний матеріал для історика, який реконструює картину минулого, враховуючи, що людину іншої доби, іншої культури потрібно «розшифрувати».

70-річного ювілею журналу «Аннали» серед істориків школи розгорнулася широка дискусія про подальші напрями роботи, в ході якої сформувалося четверте покоління школи «Анналів», яке в 1990-ті роки висунуло ідею так званої спеціальної історії ментальностей. Вона досліджує вплив колективної свідомості на індивідуальну. Одночасно наголошується на необхідності повернення до тернарної моделі «глобальної історії» Ф.Броделя.

основ «нової історичної науки»;
подолання зневаги людським фактором, якому було відведене провідне місце і вивчався він з новаторських позицій (історія ментальностей);
«окремим історіям» протиставлялася «тотальна історія».

Б. Г. Могильницький так визначив внесок представників школи «Анналів»: