Пакт Молотова-Ріббентропа

територій радянської моделі тоталітаризму.

— Ріббентропа

Підписання В'ячеславом Молотовим Нацистсько-Радянського пакту про ненапад від 23 серпня 1939 року. Зліва направо: Йоахім фон Ріббентроп, Йосип Сталін, Фрідріх Вільгельм Гаус, Густав Хільгер, Фрідріх фон дер Шуленбург. розрахована на 10 років міждержавна угода, підписана в перші години 24 серпня 1939 року

Ріббентроп та Сталін після підписання пакту

1939 року було важливим тактичним епізодом, що розкривав стратегічні наміри сторін — керівництва Німеччини та Радянського Союзу.

Навесні та влітку 1939 року Радянський Союз вів перемовини із Великою Британією та Францією щодо угоди про взаємодопомогу. Перемовини закінчилися невдачею. Різні дослідники покладають відповідальність за це на керівництво обох сторін. А. Гітлер 23 серпня так оцінив ситуацію:
’’Я був переконаний, що Сталін ніколи не прийме пропозиції англійців. Тільки безоглядні оптимісти могли думати, що Сталін настільки дурний, що не може розпізнавати їх справжньої мети. Росія не зацікавлена у збереженні Польщі… Відставка Литвинова стала вирішальним фактором. Після цього я миттєво зрозумів, що в Москві ставлення до західних держав змінилося. Зрештою від росіян надійшла пропозиція підписати пакт про ненапад.’’

пунктів:

У випадку територіально-політичної перебудови областей, які входять до складу Прибалтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно є межею сфер інтересів Німеччини і СРСР. При цьому інтереси Литви щодо Віленської області визнаються обома сторонами.

Цей протокол зберігатиметься обома сторонами в суворій таємниці.

Стосовно Південно-Східної Європи з радянської сторони підкреслюється зацікавленість СРСР у Бесарабії. З німецької сторони заявляється про її повну політичну незацікавленість у цих областях.

У випадку територіально-політичної перебудови областей, які входять до складу Польської держави, межа сфер інтересів Німеччини і СРСР буде приблизно проходити по лінії рік Нарви, Вісли і Сяну. Питання, чи є у взаємних інтересах бажаним збереження незалежної Польської держави, і якими будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з'ясованим лише протягом подальшого політичного розвитку.

1939 p., коли німецькі війська підходили до Бреста й Львова, Червона Армія перейшла кордон, щоб, як пояснювала радянська пропаганда, "подати руку допомоги своїм братам — українцям і білорусам". Протягом 12 днів, не зустрічаючи опору, радянські війська зайняли територію Західної Волині і Східної Галичини.

Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 р. з нападу фашистської Німеччини на Польщу, до якої входили анексовані за згодою Антанти і США західноукраїнські землі, що становили 35 % території і 30 % населення Польської держави.

Приєднання західноукраїнських земель викликало надії на возз'єднання з усім українським народом серед населення Північної Буковини. Приниження національної та людської гідності українців, знущання над мовою, релігією стали повсякденним явищем у королівській Румунії.

У засобах масової інформації було опубліковано Положення про вибори до Українських Народних Зборів Західної України. Згідно з ним вибори відбулися "на основі загального, рівного, прямого виборчого права при таємному голосуванні".

26-28 жовтня 1939 р. відбулося засідання Народних Зборів Західної України. У прийнятій Декларації зазначалося, що "віднині вся влада в Західній Україні належить трудящим міста й села в особі Рад депутатів трудящих".

Процес формування представницьких органів влади завершився проведенням виборів до місцевих Рад у грудні 1940 р. Згідно з наказом Наркомюсту УРСР від 26 грудня 1939 р. розпочалася робота обласних управлінь юстиції, обласних і народних судів у західних областях.

проходити по річках Нарев, Вісла, Сян. Таким чином, таємний протокол торкався українських земель, що входили до складу Польщі.

Бересті по завершенню вторгнення до Польщі. В центрі стоять Гейнц Гудеріан та Семен Кривошеїн.

та Ріббентропом карта Польщі з уточненим кордоном між Німеччиною та Радянським Союзом за результатами спільної агресії в 1939 році.

В. Молотов у присутності Й. Сталі-на та Й. Ріббентропа підписує Договір про дружбу та кордони між СРСР та Німеччиною

польським полоненим зав'язують очі; Пальміри, 1940 рік.

В кінці жовтня 1939 року була запроваджена смертна кара за непокору німецькій окупаційній владі.[94] Німеччина розпочала кампанію «германізації», яка переслідувала на меті політичну, культурну, соціальну та економічну асиміляцію окупованих територій в Третій Рейх.[95][96][97] від 50 000 до 200 000 польських дітей було викрадено аби бути германізованими.

кілька годин угода про ненапад буде підписана, увечері 23 серпня 1939 року на нараді з керівництвом збройних сил заявив:
Зараз Польща опинилася у становищі, у якому я її хотів бачити… Започатковане знищення гегемонії Англії. Зараз, коли я здійснив необхідні дипломатичні приготування, шлях солдатам відкритий.
Вільям Шірер, що на той час працював у Берліні, вважав, що:
уклавши угоду з Гітлером, Сталін дав сигнал до початку війни, якій напевно належало перерости у конфлікт світового масштабу. Це він, поза сумнівом, знав. Як виявилося, це було найбільшою помилкою за його життя.
Під час переговорів із німецькою торгівельною делегацією наприкінці 1939 року Й. Сталін нагадав німецьким представникам, що Радянський Союз
надав Німеччині виключно велику послугу (і) надбав собі ворогів через надання цієї допомоги

створення Східного блоку після Другої світової війни. Перші відомості про існування таємного протоколу

Пакт був опублікований негайно після підписання, але інформація про додатковий протокол трималась суворій таємниці. Та все ж вона потрапила до дипломатичних кіл майже одразу. Зранку 24 серпня німецький дипломат Ганс фон Херварт повідомив своєму американському колезі Чарльзу Болену повний зміст секретного протоколу. Умови радянсько-німецьких угод містить і так звана «Промова Сталіна до Політбюро 19 серпня 1939 року», текст якої був опублікований французьким інформаційним агентством «Гавас» у листопаді того ж року. Деякі дослідники вважають промову достовірною інші заперечують її справжність.Проте аж до закінчення Другої світової війни ці відомості залишалися на рівні чуток, хоча й отримали підтвердження подальшим розвитком подій.

Конкретні радянські воєнні приготування для вирішення “бессарабського питання” розпочалися влітку 1940 р. 26 червня 1940 р. румунському послу у Москві було вручено ноту ультимативного характеру з вимогою передати СРСР Бессарабію та Північну Буковину. Румунія змушена була погодитися з вимогою Радянського Союзу.. План бойових дій СРСР по вирішенню “бессарабського питання”

28 червня 1940 р. війська Південного фронту перейшли Дністер Кириченко В.А. Війська Південного фронту стрілецьких дивізій - 32, мотострілецьких дивізій - 2, кавалерійських дивізій - 6, танкових бригад - 11, бригад ПДВ - 3, артиллерійських полків - 30 Жуков Г.К., командуючий фронтом В результаті операції була зайнята територія площею 50 762 км², на ній проживали 3 776 000 чоловік.

Процедура об’єднання українських земель Законодавче оформлення входження західноукраїнських земель, Бессарабії та Північної Буковини до складу СРСР було здійснено Верховною Радою СРСР у листопаді 1939 р. та у серпні 1940 р. У залі засідань Верховної Ради СРСР

Результат “визвольного походу’’. У результаті поділу Польщі до Радянського Союзу відійшло 51,4% її території та 31,7% населення (12 млн осіб). Демаркаційна лінія за Договором між СРСР та Німеччиною від 28 вересня 1939 р.

Європейським днем пам'яті жертв всіх тоталітарних та авторитарних режимів.
3 липня 2009 року Комітет з демократії Парламентської асамблеї ОБСЄ прийняв резолюцію «Возз'єднання розділеної Європи», якою пропонувалося встановити 23 серпня Днем пам'яті жертв сталінізму та нацизму. Парламентська Асамблея ОБСЄ 3 липня прийняла Резолюцію «Заохочення прав людини та громадянських свобод у регіоні ОБСЄ в XXI столітті», у якій виразилася 23 серпня названо Загальноєвропейським Днем пам'яті жертв сталінізму та нацизму в ім'я збереження пам'яті жертв масових страт і депортацій. У відповідь на резолюцію, Російські законодавці пригрозили ОБСЄ «суворими наслідками»

до рішучого, смертельного зіткнення, у загальній атмосфері вселенської біди і горя розпочався реальний, незворотний процес збирання українських земель в одну державну структуру. Це мало надзвичайно велике значення для майбутнього державного відродження української нації.