Практична робота за темою ,,Хрестові походи

Июль 25, 2022

Главная
История
Практична робота за темою ,,Хрестові походи

Содержание

2. Під хрестовими походами мають на увазі тривалі військово-колонізаційні експедиції європейських феодалів, що відбувалися з кінця XI
3. ; метою походів офіційно вважалося звільнення Палестини «від невірних» і повернення християнам «труни господня», яка, по
4. Насправді це були завойовні походи, в яких європейські барони і лицарі без жодних утруднень грабували східні
5. . Ця обставина додавала хрестовим походам вже загальний масовий характер. Сучасникам здавалося, ніби вся Європа прийшла
7. Причини хрестових походів частково полягають в змінах, що відбулися в другій половині XI ст. на Близькому
8. На Сході в XI ст. створилася ситуація, вельми сприятлива для нападу на нього хрестоносців. Могутній колись
9. з заходу Візантії загрожували сіцілійські нормани. Але особливо небезпечні для Візантії турки-сельджуки, які захопили велику частину
10. . Хоча єдина раніше християнська церква з 1054 р. вже остаточно розділилася на дві ворогуючі частини
11. Таким чином, дві найбільші держави Сходу — Арабський халіфат і Візантійський імперія — не здавалися хрестоносцям
12. Хрестові походи як військові експедиції закінчилися повною невдачею. Заснувати міцну державу на Сході європейські феодали не
13. Хрестові походи сприяли ознайомленню європейців зі східною промисловою і сільськогосподарською технікою. Європейці засвоїли за цей час
14. Схід мав великий вплив на європейців в побутовому відношенні. Лицарі засвоїли витончені східні манери, правила придворної
15. Але, кажучи про вплив хрестових походів на Західну Європу, не слід забувати, що культура Арабського Сходу
18. Скачать презентацию

Слайд 2

Під хрестовими походами мають на увазі тривалі військово-колонізаційні експедиції європейських феодалів,

що відбувалися з кінця XI і до кінця XIII ст. Зовні ці експедиції носили релігійний характер, оскільки видавалися католицькою церквою за боротьбу «хреста проти півмісяця», християнства — проти ісламу

Слайд 3

; метою походів офіційно вважалося звільнення Палестини «від невірних» і повернення

християнам «труни господня», яка, по віруванню християн, знаходилася в Єрусалимі.

Слайд 4

Насправді це були завойовні походи, в яких європейські барони і лицарі

без жодних утруднень грабували східні міста, завойовували цілі князівства і королівства, придбавали собі нових платників феодальної ренти. Але в хрестових походах, окрім феодалів, брали участь і інші класи суспільства, зокрема селяни.

Слайд 5

. Ця обставина додавала хрестовим походам вже загальний масовий характер. Сучасникам

здавалося, ніби вся Європа прийшла в рух, що відбувалося якесь нове Велике переселення народів. Постараємося розібратися в конкретних причинах хрестоносного руху.

Слайд 6

Слайд 7

Причини хрестових походів частково полягають в змінах, що відбулися в другій

половині XI ст. на Близькому Сході, частково в загальному економічному розвитку і загостренні соціальних суперечностей в самій феодальній Західній Європі.

Слайд 8

На Сході в XI ст. створилася ситуація, вельми сприятлива для нападу

на нього хрестоносців. Могутній колись Багдадський халіфат остаточно розпався в 1055 р. Інша могутня східна держава — Візантія при Комнінах також переживала важкі часи. З півночі на Візантійську імперію нападали печеніги, що вторгалися на Балканський півострів

Слайд 9

з заходу Візантії загрожували сіцілійські нормани. Але особливо небезпечні для Візантії

турки-сельджуки, які захопили велику частину Малої Азії і у свій час мали своєю столицею місто Нікею, по сусідству з Константинополем. В 1071 р. турки завдали візантійцям жорстокої поразки при Манцикерте. Новий імператор Олексій Комнін (правлячий з 1081 р.) хоча і припинив дещо натиск турок, але проте ще не вважав положення імперії стійким. В 80-х і 90-х роках XI ст. він кілька разів звертався до Папи і німецького імператора з проханням про допомогу проти турок.

Слайд 10

. Хоча єдина раніше християнська церква з 1054 р. вже остаточно

розділилася на дві ворогуючі частини — східну (православну) і західну (католицьку), Олексій Комнін в політичній меті був готовий навіть піти на возз'єднання церков під верховенством Папи..

Слайд 11

Таким чином, дві найбільші держави Сходу — Арабський халіфат і Візантійський

імперія — не здавалися хрестоносцям серйозною перешкодою. Більш того, одна з них (Візантія) навіть сама запрошувала європейських феодалів втрутитися в справи Сходу.

Слайд 12

Хрестові походи як військові експедиції закінчилися повною невдачею. Заснувати міцну державу

на Сході європейські феодали не змогли. Майже всі захоплені території їм довелося залишити. Лицарі покинули Схід. Ряд причин сприяв тому, що у європейських феодалів остигнуло бажання організувати нові хрестові походи. До кінця XIII ст. повністю змінилася політична обстановка в Європі. Національні держави, що створилися, почали вести одна з одною наполегливі і тривалі війни;

Слайд 13

Хрестові походи сприяли ознайомленню європейців зі східною промисловою і сільськогосподарською технікою.

Європейці засвоїли за цей час багато східних прийомів текстильного і металургійного виробництва, фарбувальної справи, парфумерії, приготування ліків, а також перенесли до Європи такі цінні сільськогосподарські культури, як гречка, шафран, рис тощо.

Слайд 14

Схід мав великий вплив на європейців в побутовому відношенні. Лицарі засвоїли

витончені східні манери, правила придворної ввічливості, почали більш ретельно доглядати за своїм тілом, обличчям, волоссям. Увійшли до моди ванни і комфортабельні лазні. В рицарських замках і міських будинках з'явилася нова захоплююча гра, занесена зі сходу, — шахи.

Слайд 15