Презентация на тему "Розвиток українського театруПочатку XX століття" - презентации по Истории скачать бесплатно
- Главная
- История
- Презентация на тему "Розвиток українського театруПочатку XX століття" - презентации по Истории скачать бесплатно
Содержание
- 2. 1. Початок розвитку 2.Творча лабораторія 3. Марія Заньковецька 4.Марія Старицька 5.Ганна Борисоглібська 6.Соломія Крушельницька План:
- 3. Розвиток українського театру початку XX століття засвідчує спільність з модерністськими тенденціями Європи. Перші спроби підготовки професійних
- 4. ТВОРЧОЮ ЛАБАРОТОРІЄЮ СТАВ ПЕРШИЙ СТАЦІОНАРНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР НА ЧОЛІ З М. САДОВСЬКИМ,ЗАСНОВАНИЙ У 1907 Р. У
- 5. Марія Заньковецька Народилася у багатодітній родині дворянина Костянтина Костянтиновича Адасовського та міщанки з Чернігова Марії Василівни
- 6. Марія Старицька Народилася 31 травня 1865 року в Києві у родині Михайла і Софії Старицьких. Закінчила
- 7. Ганна Борисоглібська Народилася 1 (13 липня) 1868 року у місті Себежі Вітебської губернії (тепер Псковської області)
- 8. Зіркою світового масштабу стала співачка Соломія Крушельницька
- 9. Соломія Крушельницька Народилася Соломія Амвросіївна Крушельницька 23 вересня 1872 року у селі Білявинці, тепер Бучацького району
- 11. Скачать презентацию
1. Початок розвитку
2.Творча лабораторія
3. Марія Заньковецька
4.Марія Старицька
5.Ганна Борисоглібська
6.Соломія Крушельницька
План:
1. Початок розвитку
2.Творча лабораторія
3. Марія Заньковецька
4.Марія Старицька
5.Ганна Борисоглібська
6.Соломія Крушельницька
План:
Розвиток українського театру початку XX століття засвідчує спільність з
модерністськими тенденціями
Розвиток українського театру початку XX століття засвідчує спільність з модерністськими тенденціями
ТВОРЧОЮ ЛАБАРОТОРІЄЮ СТАВ ПЕРШИЙ СТАЦІОНАРНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР
НА ЧОЛІ З М. САДОВСЬКИМ,ЗАСНОВАНИЙ
ТВОРЧОЮ ЛАБАРОТОРІЄЮ СТАВ ПЕРШИЙ СТАЦІОНАРНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР НА ЧОЛІ З М. САДОВСЬКИМ,ЗАСНОВАНИЙ
Марія Заньковецька
Народилася у багатодітній родині дворянина Костянтина Костянтиновича Адасовського та міщанки
Марія Заньковецька
Народилася у багатодітній родині дворянина Костянтина Костянтиновича Адасовського та міщанки
1876 — вийшла на сцену ніжинського театру. До кінця свого життя не поривала зв'язків з театральним колом Ніжина, де вона мешкала постійно протягом 1902–1924 рр. та з перервами, повертаючись після гастролей, — до 1932 р. У Ніжині вона мала свій будинок, який зберігся до нашого часу.
27 жовтня 1882 р. — у міському театрі Єлизаветграда під орудою Марка Кропивницького розпочався творчий шлях видатної української актриси. Вперше на професійній сцені вона зіграла роль Наталки («Наталка Полтавка») Івана Котляревського.Пізніше Марія Заньковецька (вона взяла цей псевдонім на згадку про щасливе дитинство в рідному селі Заньки) працювала в найпопулярніших і найпрофесійніших українських трупах Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Миколи Садовського, Панаса Саксаганського, Івана Карпенка-Карого.
Актриса створювала образи, проникнуті справжнім драматизмом і запальною комедійністю. Вона уславляла своєю грою звичайних простих людей, розкриваючи безмежність їхніх душ. Маючи чудовий голос — драматичне сопрано, незрівнянно виконувала у спектаклях українські народні пісні. Домагалася відкриття в Ніжині стаціонарного державного театру. У 1918 році вона організувала народний театр «Українська трупа під орудою М.К Заньковецької». У театрі грали Борис Романицький, Т. Садовський, Андрій Ратмиров, В. Сосницький. Були поставлені спектаклі «Наталка Полтавка», «Гетьман Дорошенко», «Циганка Аза». Визнаючи її сценічні заслуги, в червні 1918 гетьман Скоропадський затвердив ухвалену Радою міністрів постанову про призначення їй довічної державної пенсії.
1922 — Україна урочисто відсвяткувала 40-річчя діяльності М. К. Заньковецької. Їй першій в Україні уряд присвоїв високе звання Народної артистки республіки. До Києва прибула і делегація з Ніжина у складі Ф. Д. Процента, Т. А. Агре та двох дівчат з села Заньки. Побачивши земляків, Марія Костянтинівна схвилювалася до сліз.
Марія Старицька
Народилася 31 травня 1865 року в Києві у родині Михайла і Софії Старицьких. Закінчила Петербурзьке театральне училище. З
Марія Старицька
Народилася 31 травня 1865 року в Києві у родині Михайла і Софії Старицьких. Закінчила Петербурзьке театральне училище. З
Вперше поставила на сцені твори Л. Українки: «Йоганна, жінка Гусова» та «Айша й Мохаммед» (силами учнів Музично-драматичної школи М. Лисенка, 1913) і «Камінний господар» (у співпраці з Г. Матковським) у Театрі М. Садовського (1914).
Жила в Києві. Померла 20 грудня 1930 року. Похована на Байковому кладовищі
Ганна Борисоглібська
Народилася 1 (13 липня) 1868 року у місті Себежі Вітебської губернії (тепер Псковської області) в сім'ї службовця.
Ганна Борисоглібська
Народилася 1 (13 липня) 1868 року у місті Себежі Вітебської губернії (тепер Псковської області) в сім'ї службовця.
В 1886 році склала при Харківському університеті іспит на звання народної учительки, того ж року почала учителювати в селі Новоселівці Ізюмського повіту на Харківщині.
Театром захоплювалася з дитинства. В аматорських гуртках міста Слов'янська, де Ганна Іванівна жила з сім'єю, з великим успіхом грала ролі Одарки («Сватання на Гончарівці»Квітки-Основ'яненка) і Терпилихи («Наталка Полтавка» Котляревського). На запрошення Марка Кропивницького в 1888 році вступила на професійну сцену, на все життя зв'язавши свою долю з українським театром. У трупі Кропивницького працювала до 1902 року, потім чотири роки в трупі Саксаганського і Карпенка-Карого, в 1906–1907 роках гастролювала з трупами Шатківського і Колесниченка. В 1907–1917 роках працювала в першому українському стаціонарному театрі у Києві під керівництвом Миколи Садовського.
Створила велику галерею яскравих сценічних образів в театрі: Риндичка, Текля, Гапка, Варвара («По ревізії», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Зайдиголова», «Чмир» Кропивницького), Секлета, Вустя («За двома зайцями», «Ой не ходи, Грицю…» Старицького), Ганна («Безталанна» Карпенка-Карого), мати (в п'єсах «Суєта» Карпенка-Карого і «Лісова пісня» Лесі Українки), Стеха («Назар Стодоля» Шевченка), Шкандибиха («Лимерівна» Панаса Мирного), Мазайлиха («Мина Мазайло» Миколи Куліша).
Після Жовтневого перевороту була одним із організаторів у Києві першого Державного українського театру імені Т. Шевченка (нині в Дніпропетровську). У 1920–1925 роках перебувала на Західній Україні, де виступала в різних театральних трупах.
З 1925 року і до кінця життя працювала в Київському театрі імені І. Франка. Тут вона створила образи у п'єсах: Орина («97» Куліша), Клара («Страх» Афіногенова), Марфа, Варвара («Правда», «Богдан Хмельницький» Корнійчука)
Зіркою світового масштабу стала співачка
Соломія Крушельницька
Зіркою світового масштабу стала співачка
Соломія Крушельницька
Соломія Крушельницька
Народилася Соломія Амвросіївна Крушельницька 23 вересня 1872 року у селі Білявинці, тепер Бучацького району Тернопільської області,
Соломія Крушельницька
Народилася Соломія Амвросіївна Крушельницька 23 вересня 1872 року у селі Білявинці, тепер Бучацького району Тернопільської області,
Про дитячі роки Соломії Крушельницької згадує Марія Михайлівна Цибульська — знайома Крушельницьких:
У нас пам'ятають молоду Соломію, як вона вечорами співала в гурті дівчат десь в садку чи на майдані. Вже тоді голос її був сильний, гарний і дуже відрізнявся від інших