Головні напрями розвитку української архітектури у другій половині XVII-XVIII століттях

характерно для лісових районів Карпат та лісостепової зони, а також розвивається кам´яне мурування. У містах храм тягнеться вгору (храми Львова, Ужгорода, Києва та ін.). У сільській місцевості храми компактні, чудово вписуються в навколишнє середовище.

Особливості церковної архітектури

Київський собор Гергія Переможця

Покровська церква у Фастові

чотирма однаковими фасадами.

Провідний тип споруд

Миколаївський собор в Ніжині

Церква Всіх свіятих в Києво-Печерській Лаврі

Церква Святої Катерини в Чернігові

поєднались європейські досягнення з традиціями народної дерев´яної архітектури.

Бароко в дерев’яному храмовому будівництві

Покровська церква у Фастові

Миколаївська церква у Новгороді-Сіверському

Гергіївська церква, Седнів

яка згодом стала називатися дзвіниця Шеделя. На той час вона була найвищою спорудою в Російській імперії (висота — 96,52 м). Він же добудував верхні поверхи Софійської дзвіниці. Творіння Й. Шеделя оцінюють як програмні для подальшого розвитку архітектурного вигляду Києва.

Проекти іноземних архітекторів

Велика Лаврська дзвінниця або «дзвінниця Шеделя»

Андріївська церква, яка завершувала перспективу головної вулиці Києва. Місце для будівництва було обране так вдало, що невелика за розмірами, легка і витончена церква зайняла домінуюче положення. Цей ефект архітектор посилив, спроектувавши високий підмурівок. Улюблені кольори Растреллі — блакитний, білий і золотий роблять церкву чепурною і гармонують з київським небом.
   Ним же був створений Імператорський палац у Києві, пізніше названий Марійським, який нині використовується для урочистих президентських прийомів.

Проекти іноземних архітекторів

Андріївська церква

Маріїнський палац