Театр, музика 1917-1921 роки

оркестр,
українська державна капела.

театр та опери на Перший театр Української Радянської Республіки імені Шевченка
Комітет українського національного театру

(1922—1926), а потім і філософського (1926—1933) театру в Україні. український режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. Народний артист УРСР (1925).
Влітку 1920-го Лесь Курбас зібрав своїх найкращих акторів, хто добровільно приєднався з Київського театру ім. Шевченка, і під назвою  «Кийдрамте»  (Київський драматичний театр) трупа почала своє турне по містах Київщини. Спочатку осіли у Білій Церкві, потім в Умані.
Кульмінація здобутків Курбаса пов'язана з драматургом Миколою Кулішем і художником Вадимом Меллером 
саме тому, що режисер не відступив, не поступився своїми переконаннями, його було наклепницько обмовлено, звільнено з посади керівника «Березолю» і заарештовано у Москві, де він кілька місяців працював постановником Малого театру 
9 жовтня 1937 засуджений до страти. 3 листопада 1937 його було розстріляно в урочищі  Сандармох, а 1957 року посмертно реабілітовано

симфонічного оркестру в Республіканський оркестр ім. М. Лисенка
Створення Київської музично-драматичної школи ім. М. Лисенка
Створення Української республіканської капели УРК

імперія) — український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч.
До найвідоміших творів Лисенка належать музика гімнів «Молитва за Україну» та «Вічний революціонер», котрі зокрема виконував хор К. Стеценка під час Свята Злуки, опери «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» та інші. Лисенко створив численні аранжування народної музики для голосу й фортепіано, для хору та мішаного складу, а також написав значну кількість творів на слова Т. Шевченка.

після гастролей .
Закриття деяких театрів