Вишивка - душа української оселі

Содержание

Слайд 2

Традиційна українська хата – це оригінальний витвір мистецтва народу, це самобутнє

Традиційна українська хата – це оригінальний витвір мистецтва народу, це самобутнє

явище в історії архітектури. Все більш віддаляється від нас біленька хата у вишневому садку, з колискою та мудрим усміхом батька. У цій хатині – наш корінь роду, щось одвічне, як життя, і святе, як мамина пісня. Прибрана вишитими рушниками, килимами, гарним посудом, розмальованими меблями, піччю хата виглядала як писанка. Традиція народної вишивки своїм корінням сягає сивої давнини. Виникла вишивка з любові до навколишнього світу, з потреби не тільки бачити й відчувати красу, але й творити її власними руками. Основна функція вишивки – оздоблення одягу та оселі.
Слайд 3

Божниця По діагоналі від печі влаштовували парадний кут ( покуть, червоний

Божниця

По діагоналі від печі
влаштовували парадний кут
( покуть, червоний кут),


в якому розвішували ікони,
прикрашені рушниками,
зіллям та квітами,
вивішували лампадку.
Слайд 4

Стіл і скриня На покуті ставили стіл. Він відігравав особливу роль

Стіл і скриня

На покуті ставили стіл.
Він відігравав особливу
роль у

світлиці.
Застелявся, як правило,
вишитою скатертиною.
Тут народжувалося
шанобливе ставлення
до батька – як голови роду.
Гордістю кожної української
хати була скриня, в
яку складали святковий одяг.
За звичаєм скриню ставили на
видному місці, поряд із столом,
застеляли скатертинами,
а на свято – килимом.
Скриня була символом
майбутньої сім’ї,
переходила у спадок
від матері до дочки.
Слайд 5

Українська піч Піч створювала особливий родинний затишок. До неї ставилися як

Українська піч

Піч створювала особливий родинний затишок.
До неї ставилися як до

священного предмета, шанували, тримали у чистоті,
прикрашали вишивками, розмальовували, оздоблювали кахлями
Слайд 6

Мисник Мисник у хаті знаходився праворуч від дверей. Коли його встановлювали

Мисник

Мисник у хаті знаходився праворуч від дверей.
Коли його встановлювали в

хаті, то знали,
що він буде в цій хаті завжди
Слайд 7

Куточок відпочинку Куточком відпочинку було ліжко, вкрите покривалом, уквітчаним візерунками, з

Куточок відпочинку

Куточком відпочинку було ліжко,
вкрите покривалом,
уквітчаним візерунками,
з великою

кількістю вишитих подушок,
що складалися одна на одну
Слайд 8

Хата без рушників, казали в народі, що родина без дітей. Рушничок

Хата без рушників, казали в
народі, що родина без дітей.
Рушничок був

обличчям
оселі, відтак і господині.
По тому, скільки і які були рушники,
створювалася думка про жінку

Старовинні рушники

Слайд 9

Дерево життя у формі вазона На Житомирщині переважали рослинні візерунки у

Дерево життя у формі вазона

На Житомирщині переважали
рослинні візерунки
у

формі вазонів,
котрі символізувати
так зване дерево життя.
Були поширені і геометричні
орнаменти або малюнки
пташок, символи оберегів
Слайд 10

Одяг Вишивання вбрання – давня українська традиція. На жердках у свята

Одяг

Вишивання вбрання – давня українська традиція.
На жердках у свята вивішували

барвистий одяг.
Наші предки оздоблювали жіночі головні убори, сорочки, безрукавки, свити
Слайд 11

Жіноча сорочка Сорочка – один з найважливіших елементів національного одягу українців.

Жіноча сорочка

Сорочка – один з найважливіших елементів національного
одягу українців. Її

носили наші пращури в періоди раннього
палеоліту, неоліту, епохи бронзи. На Поліссі жіночі сорочки
або цілком не вишиваються, або вишиваються тільки
червоною заполоччю та й то дуже простеньким орнаментом.
Вишивками оздоблюються горішні частини рукавів, що
називаються «вуставками» або «поликами»; вузенькою
смужкою вишиваються рукава біля зап’ястків, комір, якщо він є.
Слайд 12

Сорочка чоловіча Чоловіки-українці носили довгі, по коліна або й нижче колін,

Сорочка чоловіча

Чоловіки-українці носили довгі,
по коліна або й нижче колін,
білі

полотняні сорочки.
Комір вишивали сірими, чорними,
або синіми і червоними нитками.
Маніжка та кінці рукавів теж вишиті,
але вже іншим узором