- Главная
- Литература
-
Ерне́ст Мі́ллер Хемінгуе́й (1899-1961)
Содержание
- 2. Ернест Хемінгуей народився 21 липня 1889р. в привілейованому передмісті Чикаго - містечку Оук-Парк,. Його батько Кларенс
- 3. Ернест в дитинстві
- 4. У школі йому все давалося легко. Улюбленець учителів, він дивував їх своїми нестандартними творами. Юнак захоплювався
- 5. Будинок Хемінгуея в Оук-Парку
- 6. Закінчивши школу 1917 p., юнак поквапився покинути батьківську домівку, він переїхав до Канзас-Сіті, де йому запропонували
- 7. 1919р. Хемінгуей повернувся до США. Відзначений срібною медаллю «За доблесть» і Воєнним хрестом, 20-річний ветеран війни
- 8. На початку 20-х років, діставши пропозицію поїхати кореспондентом канадської газети до Парижа, він з радістю скористався
- 9. Наступне десятиліття (1925-1935) стало періодом його стрімкого творчого злету. Упродовж цього періоду Хемінгуей написав романи: «Фієста»
- 10. Громадянська війна в Іспанії змусила Хемінгуея повернутися до журналістики. 1937 р. він як представник американської телеграфної
- 11. Упродовж 1942-1943 pp. письменник, здійснюючи рейси на своєму катері «Пілар», збирав таємну інформацію про німецькі підводні
- 12. Кореспондент К. Крайфорд згадував: «Хемінгуей був людиною, з якою добре бути поруч під час війни. Він
- 13. Повернувшись до США 1945 p., письменник знову зосередився на художній творчості. Найзначнішими його досягненнями першого повоєнного
- 14. Цікаві факти Ернест Хемінгуей застрелився з рушниці Vincenzo Bernardelli. Тепер ця модель двостволки так і називається
- 15. Ернест Хемінгуей був не тільки алкоголіком і самогубцем, про що всі знають. Ще у нього була
- 17. Скачать презентацию
Ернест Хемінгуей народився 21 липня 1889р. в привілейованому передмісті Чикаго - містечку Оук-Парк,. Його
Ернест Хемінгуей народився 21 липня 1889р. в привілейованому передмісті Чикаго - містечку Оук-Парк,. Його
Батько з раннього дитинства намагався прищепити Ернесту любов до природи, мріючи про те, що той піде по його стопах і займеться медициною і природознавством. Коли Ерні було 3 роки, Кларенс Хемінгуей подарував йому першу вудку і взяв із собою на риболовлю. До 8 років майбутній письменник уже знав напам'ять назви всіх дерев, квітів, птахів, риб і звірів, які мешкали на Середньому Заході. Іншим улюбленим заняттям для Ернеста стала література. Хлопчик годинами сидів за книгами, які міг знайти в домашній бібліотеці, особливо йому подобалися роботи Дарвіна та історична література.
Місіс Хемінгуей мріяла про інше майбутнє для свого сина. Вона змушувала його співати в церковному хорі і грати на віолончелі. Через багато років вже будучи літньою людиною Ернест скаже:»
Моя мати цілий рік не пускала мене в школу, щоб я навчався музиці. Вона думала, що в мене є здібності, а в мене не було ніякого таланту.
Ернест в дитинстві
Ернест в дитинстві
У школі йому все давалося легко. Улюбленець учителів, він дивував їх
У школі йому все давалося легко. Улюбленець учителів, він дивував їх
Будинок
Хемінгуея
в Оук-Парку
Будинок
Хемінгуея
в Оук-Парку
Закінчивши школу 1917 p., юнак поквапився покинути батьківську домівку, він переїхав
Закінчивши школу 1917 p., юнак поквапився покинути батьківську домівку, він переїхав
1918 p., записавшись водієм американського загону Червоного Хреста, Хемінгуей вирушив на італо-австрійський фронт.
За характером своєї служби письменник не повинен був знаходитися на передовій. Однак бажання відчути смак справжніх воєнних пригод не давало йому спокою: він з ентузіазмом брав участь у бойових діях. Завіса фронтової романтики впала з очей юнака 8 липня 1918 p., коли його було важко поранено у ноги. Для того щоб стати на ноги, письменник витримав 12 операцій. Однак сильнішим за фізичнний біль було психічне потрясіння, яке давало ознаки ще тривалий час потому.
1919р. Хемінгуей повернувся до США. Відзначений срібною медаллю «За доблесть» і
1919р. Хемінгуей повернувся до США. Відзначений срібною медаллю «За доблесть» і
На початку 20-х років, діставши пропозицію поїхати кореспондентом канадської газети до
На початку 20-х років, діставши пропозицію поїхати кореспондентом канадської газети до
Підбадьорений першими письменницькими успіхами, Хемінгуей відмовився від журналістської діяльності. Відмовився, незважаючи на те, що був вже відомим журналістом міжнародного класу, і попри те, що разом із набридлою репортерською роботою втрачав єдине стабільне джерело доходів. Цей крок прирік молодого письменника та його родину (дружину і маленького сина) на напівголодне існування. Пізніше, у спогадах про паризькі роки Хемінгуей розповів про те, як, бажаючи заощадити на домашньому обіді, він говорив дружині, що напрошений пообідати до друзів, а тим часом, оминаючи спокусливі кулінарні вітрини, прямував до Люксембурзького музею, де насолоджувався мистецтвом з усією повнотою загострених голодом почуттів.
Згадав Хемінгуей і про те, як, поклавши у кишеню «амулети» творчої удачі - кінський каштан та кролячу лапку, - ішов писати у кав'ярню, де панували тиша й свіжий аромат ранку. Матеріальні нестатки, побутова невлаштованість, необхідність переробляти написане - ніщо не могло похитнути його віру у свою щасливу зірку.
Наступне десятиліття (1925-1935) стало періодом його стрімкого творчого злету. Упродовж цього
Наступне десятиліття (1925-1935) стало періодом його стрімкого творчого злету. Упродовж цього
Громадянська війна в Іспанії змусила Хемінгуея повернутися до журналістики.
1937 р.
Громадянська війна в Іспанії змусила Хемінгуея повернутися до журналістики.
1937 р.
Упродовж 1942-1943 pp. письменник, здійснюючи рейси на своєму катері «Пілар», збирав
Упродовж 1942-1943 pp. письменник, здійснюючи рейси на своєму катері «Пілар», збирав
1944 р. він прибув до Європи, де мав працювати військовим кореспондентом. Однак реальна його діяльність виходила за межі репортерської роботи: він брав участь у бойових польотах над Німеччиною та окупованою Францією, у партизанському русі та звільненні Парижа. У полку Хемінгуей був загальним улюбленцем. Він приваблював солдатів своєю спокійною мужністю, хоробрістю, готовністю надати допомогу, відвертістю і товариськістю. При цьому мало хто здогадувався, що кремезний американець, який добре знає воєнну справу і з яким так легко спілкуватися, - письменник зі світовим ім'ям.
Якось двоє солдатів з іншої частини, приємно вражені бесідою з Хемінгуеєм, запитали про нього у вартового. «Я не знаю точно, що він робить, - відповів вартовий, - але він насправді велика людина».
Кореспондент К. Крайфорд згадував: «Хемінгуей був людиною, з якою добре бути
Кореспондент К. Крайфорд згадував: «Хемінгуей був людиною, з якою добре бути
Повернувшись до США 1945 p., письменник знову зосередився на художній творчості.
Повернувшись до США 1945 p., письменник знову зосередився на художній творчості.
1952 р. Хемінгуея було нагороджено головною літературною премією США - Пулітцерівською премією, а 1954 р. він став Нобелівським лауреатом. В останні роки фізичний та психічний стан письменника різко погіршився. Глибока внутрішня криза призвела до трагічної розв'язки життя цієї мужньої, сміливої та життєлюбної людини.
2 липня 1961 p. Е. Хемінгуей пішов з життя: за одною версією, він вчинив самогубство, за іншою - загинув внаслідок необережного поводження зі зброєю.
Цікаві факти
Ернест Хемінгуей застрелився з рушниці Vincenzo Bernardelli. Тепер ця модель
Цікаві факти
Ернест Хемінгуей застрелився з рушниці Vincenzo Bernardelli. Тепер ця модель
Улюбленими коктейлями Ернеста Хемінгуея були мохіто та дайкірі.
У Хемінгуея був шестипалий кіт Сноубол (Сніжок), нащадки якого, успадкували шестипалість і на теперишній час є однією з цікавинок будинку-музею письменника на Кі-Весті ("коти Хемінгуея").
Ернест Хемінгуей був не тільки алкоголіком і самогубцем, про що всі
Хемінгуей пережив п'ять війн, чотири автомобільні і два повітряні авіакатастрофи. А ще мама в дитинствізмушувала його займатися в школі танців. А сам він з часом почав називати себе Папою.
Вид спорту, який любив Хем – бокс. Був відомим боксером серед кубинців.
Хворів діабетом та гіпертонією, але лікарі були зосередженні на його ніби то психічних зрушеннях.