Імануїл Кант (1724 — 1804)

родоначальник німецької класичної філософії. У своїх численних роботах стверджував, зокрема, що умова пізнання — загальнозначимі апріорні форми, що упорядковують хаос відчуттів. Ідеї Бога, волі, безсмертя, недовідні теоретично, є, однак, постулатами «практичного розуму», необхідною передумовою моральності. Центральний принцип етики Канта — категоричний імператив.

не був одружений , ніколи не виїжджав за межі рідного міста , спілкувався лише з друзями та своїми учнями ,ніколи не зраджував своїм ще зі студентських років заведеним звичкам .

на початку 70-х років XVIII ст. ) і критичний , коли Кант розпочав досліджувати обмеження розуму . Результати своїх досліджень він виклав у своїх відомих прауях : “ Критика чистого розуму “ , “ Критика практичного розуму “ ,“ Критика спроможності судження “ і багато інших .