Життя і творчість М. Коцюбинського

Август 5, 2022

Главная
Литература
Життя і творчість М. Коцюбинського

Содержание

2. Народився Михайло Михайлович Коцюбинський 17 вересня 1864 року у Вiнницi в сiм‘їдрiбного службовця. o
3. «ДИТЯЧИЙ ВІК МІЙ (ДО 7 ЛІТ), — ЗГАДУВАВ КОЦЮБИН-СЬКИЙ, ПРОЙШОВ У МІСТІ ВІННИЦІ, А ВІДТАК ДОВЕЛОСЯ
4. Вихованням дітей займалась мати.Саме від неї Михайло успадкував тонку і глибоку душевну організацію та любов і
5. . o Навчаючись у Барській початковій школі (1875-1876 рр.) та Шаргородському духовному училищі (1876-1880) М.Коцюбинський виділявся
6. Читання розширило світогляд, змусило замислитися над життям, тим більше, що дуже скоро хлопцеві довелося подорослішати: батько
7. . o У 1884 РОЦІ КОЦЮБИНСЬКИЙ ПИШЕ ОПОВІДАННЯ «АНДРІЙ СОЛОВІЙКО, АБО ВЧЕНІЄ СВІТ, А НЕВЧЕНІЄ ТЬМА»,
8. ВРАЖЕНИЙ СВОЇМ НЕВДАЛИМ ДЕБЮТОМ, КО-ЦЮБИНСЬКИЙ БІЛЬШЕ НЕ НАВАЖУЄТЬСЯ ПОКАЗУВА-ТИ КОМУСЬ СВОЇ ТВОРИ. АЖ У 1890 РОЦІ
9. СВІТЛИМИ СТОРІНКАМИ ЖИТТЯ КОЦЮБИНСЬКОГО БУЛА ЙОГО ДРУЖБА З І. ФРАНКОМ, З ЯКИМ ВІН ПОЗНАЙОМИВСЯ 1890 РОКУ
10. 1981 року написав оповiдання "Харитя", "Ялинка", повiсть "На вiру".
11. Особливу увагу громадськості привернули його дитячі оповідання — «Харитя», «Ялинка», «Маленький грішник». У молодого письменника виросли
12. У 1891 РОЦІ ВІН СКЛАДАЄ ІСПИТ НА ЗВАННЯ НАРОДНОГО ВЧИТЕЛЯ І ЇДЕ В СЕЛО ЛОПАТИНЦІ (ТЕПЕР
13. У 1892 РОЦІ ЙОМУ ВДАЛОСЯ ВЛАШТУВАТИСЬ НА ПОСАДУ ЧЛЕНА УРЯДОВОЇ ФІЛОКСЕРНОЇ КОМІСІЇ, ЯКА ВЕЛА БОРОТЬБУ З
14. 1897року влаштовуєтьсяу житомирській газеті «Волинь», де редагує відділ хроніки і друкує ряд нарисів під загальною назвою
15. З 1898 року письменник рiшуче перегортає сторiнку свого життя, одружується з Вiрою Дейшi i оселяється в
16. Родина М.Коцюбинського
17. Своїх дітей Коцюбинські виховували в дусі безмежної відданості народові. Їх старший син Юрій 1914 року вступив
18. Діти: Роман, Юрій й Ірина
19. Окремі видання творів М.Коцюбинського
20. Таке напружене життя, постійна відповідальність за сліпу матір, братів, сестер і власну сім’ю підточували сили Михайла
21. У1911Р. ПИСЬМЕННИК ОРГАНІЗУВАВ ЛІТЕРАТУРНІ«СУБОТИ»З ЧЕРНІГІВСЬКОЮТВОРЧОЮ МОЛОДДЮ. ЦІ «СУБОТИ» ВІДВІДУВАЛИ АРКАДІЙ КАЗКА, ПАВЛО ТИЧИНА, ВАСИЛЬ ЕЛЛАН-БЛАКИТНИЙ (ЕЛЛАНСЬКИЙ),
22. Останній свій твір — новелу «На острові» тяжкохворий Михайло Михайлович відправляв у видавництво із приміткою на
23. Коцюбинський побував у багатьох екзотичних місцях — у Криму, Бессарабії, на Гуцульщині та в Італії, його
26. « Пройшли десятиріччя, минуть, напевне, віки, а творчість Коцю-бинського, як світла зоря, сяятиме над нами вічно,
27. «ЩЕ ОДИН ГІРКИЙ ПОСМІХ ЛИХОЇ ДОЛІ! ЩЕ БЕЗМІРНО ВАЖКА ВТРАТА НА НАШІЙ ШИРОКІЙ УКРА-ЇНІ! ПОМЕР МИХАЙЛО
28. Літературно-меморіальний музей М.Коцюбинського у Чернігові
34. Пам'ятник Михайлу Коцюбинському у Вінниці
36. Скачать презентацию

Слайд 2

Народився Михайло Михайлович Коцюбинський 17 вересня 1864 року у Вiнницi в

сiм‘їдрiбного службовця.

Слайд 3

«ДИТЯЧИЙ ВІК МІЙ (ДО 7 ЛІТ), — ЗГАДУВАВ КОЦЮБИН-СЬКИЙ, ПРОЙШОВ У

МІСТІ ВІННИЦІ, А ВІДТАК ДОВЕЛОСЯ ЖИТИ ТО НА СЕЛІ, ТО ЗНОВ У МІСТІ, ВСЕ НА ТІМ ЖЕ БАГАТІМ ПРИРОДОЮ, ТЕПЛІМ, ПРЕ-КРАСНІМ ПОДІЛЛІ».
РОДИНА ЗМУШЕНА БУЛА ЧАСТО ПЕРЕЇЗДИТИ ЧЕРЕЗ НЕСПОКІЙНИЙ ХАРАКТЕР БАТЬ-КА. ДРІБНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЧИНОВНИК МИХАЙЛО МАТВІЙО-ВИЧ НЕ ЗНОСИВ УТИСКІВ НА-ЧАЛЬСТВА І ЧАСТО МІНЯВ РОБОТУ.

Слайд 4

Вихованням дітей займалась мати.Саме від неї Михайло успадкував тонку і глибоку

душевну організацію та любов і розуміння природи.

Слайд 5

.
o
Навчаючись у Барській початковій школі (1875-1876 рр.) та Шаргородському духовному

училищі (1876-1880) М.Коцюбинський виділявся серед своїх однокласників умінням писати цікаві, оригінальні твори.
По закінченні духовного училища через нестатки не зміг далі вчитися.(Після смерті батька в 1886 році на нього лягли родинні турботи).
Самоосвіта

Слайд 6

Читання розширило світогляд, змусило замислитися над життям, тим більше, що дуже

скоро хлопцеві довелося подорослішати: батько остаточно втратив роботу, осліпла мати, і Михайло взяв на себе турботи про велику сім’ю. Щоб утримувати батьків, двох сестер і двох братів, Михайло давав уроки панським дітям, а ночами просиджував над книжками.

Слайд 7

.
o
У 1884 РОЦІ КОЦЮБИНСЬКИЙ ПИШЕ ОПОВІДАННЯ «АНДРІЙ СОЛОВІЙКО, АБО ВЧЕНІЄ

СВІТ, А НЕВЧЕНІЄ ТЬМА», ВІДДАЄ ЙОГО НА СУД НЕЙМАНУ — ЛЮДИНІ ОСВІЧЕНІЙ І З ВЕЛИКИМИ СИМПАТІЯМИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ. ЦЕ БУЛА НЕ ПЕРША СПРОБА ПЕРА, РАНІШЕ ВСІМ ПОДОБАЛОСЯ ТЕ, ЩО ПИСАВ КОЦЮБИНСЬКИЙ, АЛЕ НЕЙМАН ВИНІС СУВОРИЙ ВИРОК ОПОВІДАННЮ І ПОРАДИВ ПОЧАТКІВЦЮ БІЛЬШЕ НЕ ПИСАТИ, АБИ «НЕ КАЛІЧИТИ СВЯТУ НАШУ МОВУ».

Слайд 8

ВРАЖЕНИЙ СВОЇМ НЕВДАЛИМ ДЕБЮТОМ, КО-ЦЮБИНСЬКИЙ БІЛЬШЕ НЕ НАВАЖУЄТЬСЯ ПОКАЗУВА-ТИ КОМУСЬ СВОЇ

ТВОРИ. АЖ У 1890 РОЦІ У ЛЬВОВІ БУВ НАДРУКОВАНИЙ ЙОГО ВІРШ «НАША ХАТКА», А ПОТІМ ІЩЕ ДЕКІЛЬКА ТВОРІВ ДІСТАЛИ СХВАЛЬ-НУ ОЦІНКУ, ЩО НАДАЛО ПИСЬМЕННИКОВІ ВПЕВНЕ-НОСТІ І НАСНАГИ

Слайд 9

СВІТЛИМИ СТОРІНКАМИ ЖИТТЯ КОЦЮБИНСЬКОГО БУЛА ЙОГО ДРУЖБА З І. ФРАНКОМ, З

ЯКИМ ВІН ПОЗНАЙОМИВСЯ 1890 РОКУ У ЛЬВОВІ.

Слайд 10

1981 року написав оповiдання "Харитя", "Ялинка", повiсть "На вiру".

Слайд 11

Особливу увагу громадськості привернули його дитячі оповідання — «Харитя», «Ялинка», «Маленький

грішник». У молодого письменника виросли крила, коли він отримав листа від Панаса Мирного, в якому відомий митець писав: «Прочитав я її («Харитю») та й нестямився!.. У такій невеличкій приповісті та такого багато сказано! Та як сказано! Чистою, як кринична вода, народною мовою; яскравим, як сонячний промінь, малюнком…»

Слайд 12

У 1891 РОЦІ ВІН СКЛАДАЄ ІСПИТ НА ЗВАННЯ НАРОДНОГО ВЧИТЕЛЯ І

ЇДЕ В СЕЛО ЛОПАТИНЦІ (ТЕПЕР ШАРГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ НА ВІННИЧЧИНІ).

Слайд 13

У 1892 РОЦІ ЙОМУ ВДАЛОСЯ ВЛАШТУВАТИСЬ НА ПОСАДУ ЧЛЕНА УРЯДОВОЇ ФІЛОКСЕРНОЇ

КОМІСІЇ, ЯКА ВЕЛА БОРОТЬБУ З ШКІД-НИКОМ ВИНОГРАДУ НА ТЕРИТОРІЇ МОЛДАВІЇ І КРИМУ (1892–1897)

Слайд 14

1897року влаштовуєтьсяу житомирській газеті «Волинь», де редагує відділ хроніки і друкує

ряд нарисів під загальною назвою «Свет и тени русской жизни».

Слайд 15

З 1898 року письменник рiшуче перегортає сторiнку свого життя, одружується з

Вiрою Дейшi i оселяється в древньому Чернiговi, отримавши роботу в земськiй управi

Слайд 16

Родина М.Коцюбинського

Слайд 17

Своїх дітей Коцюбинські виховували в дусі безмежної відданості народові.
Їх старший

син Юрій 1914 року вступив до більшовицької партії. У період громадянської війни він за дорученням В.І. Леніна проводив на Україні підпільну партійну роботу, був головнокомандуючим збройними силами України, які вели боротьбу проти іноземних інтервентів і націоналістичної контрреволюції.

Слайд 18

Діти: Роман, Юрій й Ірина

Слайд 19

Окремі видання творів М.Коцюбинського

Слайд 20

Таке напружене життя, постійна відповідальність за сліпу матір, братів, сестер і

власну сім’ю підточували сили Михайла Михайловича.
Та незважаючи на слабке здоров’я, завантаженість роботою, Коцюбинський цікавиться громадським життям: листується із провідними письменниками, очолює товариство «Просвіта», читає лекції з українознавства, знайомиться із М. Горьким. Така діяльність письменника насторожує жандармське управління, яке пильно наглядало за Коцюбинським. Тим більше, що у багатьох творах він висвітлював наболілі питання життя суспільства.

Слайд 21

У1911Р. ПИСЬМЕННИК ОРГАНІЗУВАВ ЛІТЕРАТУРНІ«СУБОТИ»З ЧЕРНІГІВСЬКОЮТВОРЧОЮ МОЛОДДЮ. ЦІ «СУБОТИ» ВІДВІДУВАЛИ АРКАДІЙ КАЗКА,

ПАВЛО ТИЧИНА, ВАСИЛЬ ЕЛЛАН-БЛАКИТНИЙ (ЕЛЛАНСЬКИЙ), ЯКІ З ЛЮБОВ'Ю НАЗИВАЛИ МИХАЙЛА МИХАЙЛОВИЧА СВОЇМ ЛІТЕРАТУРНИМ УЧИТЕЛЕМ.

Слайд 22

Останній свій твір — новелу «На острові» тяжкохворий Михайло Михайлович відправляв

у видавництво із приміткою на рукописі: «Автор просить прислати коректуру на адресу: Київ, бульвар Шевченка, клініка професора Образцова».

Слайд 23

Коцюбинський побував у багатьох екзотичних місцях — у Криму, Бессарабії, на

Гуцульщині та в Італії, його листи переповнені враженнями від природи цих країв. Коцюбинський вражав своїх сучасників знанням природничих наук. Він проникав у таємниці природи через наукову літературу і власні спостереження. Це допомагало йому глибше, по-філософськи сприймати навколишній світ, краще збагнути і точніше відтворити життя людини в органічному зв'язку з усім світом. Природа і людина зливаються у нього в одне ціле, стоять в одному поетично-філософському ряду.

ЙОМУ БУЛО НЕПОВНИХ 49 РОКІВ, БУЛИ ПЛАНИ НАПИСАТИ ТРЕТЮ ЧАСТИНУ ПОВІСТІ «FATA MORGANA», АЛЕ ПРИКУТИЙ СМЕРТЕЛЬНОЮ ХВОРОБОЮ, ВІН УЖЕ НЕ ЗВОДИТЬСЯ З ЛІЖКА.
12 КВІТНЯ 1913 РОКУ КОЦЮБИНСЬКИЙ ПОМЕР. ПОХОВАНИЙ У ЧЕРНІГОВІ НА БОЛДИНІЙ ГОРІ, В ГАЮ ТРОЇЦЬКОГО МОНАСТИРЯ, НАД ДЕСНОЮ

Слайд 24

Слайд 25

Слайд 26

« Пройшли десятиріччя, минуть, напевне, віки, а творчість Коцю-бинського, як світла

зоря, сяятиме над нами вічно, облагороджуючи душу... Вічна слава його життю, вічна слава його таланту… » (Андрій Малишко).

Слайд 27

«ЩЕ ОДИН ГІРКИЙ ПОСМІХ ЛИХОЇ ДОЛІ! ЩЕ БЕЗМІРНО ВАЖКА ВТРАТА НА

НАШІЙ ШИРОКІЙ УКРА-ЇНІ! ПОМЕР МИХАЙЛО КО-ЦЮБИНСЬКИЙ. ПОЛІГ ВЕ-ЛИКИЙ МАЙСТЕР РІДНОГО СЛОВА, ЩО В ОГНЕННОМУ ГОРНІ СВОГО ТВОРЧОГО ДУХУ ПЕРЕЛИВАВ ЙОГО В САМОЦВІТНІ КРИШТАЛІ І, ЯК ВЕЛИКИЙ БУДІВНИЧИЙ, ВИ-ВОДИВ ЇХ, СВОЇ МИСТЕЦЬКІ ТВОРИ, ПОВНІ ВЕЛИКОГО ХУДОЖНЬОГО СМАКУ, ГЛИ-БОКОЇ ЗАДУМИ І БЕЗМІРНО ШИРОКОЇ ЛЮБОВІ ДО ЛЮ-ДЕЙ, ЇХ – ДОБРИХ І ЛИХИХ – ВЧИНКІВ!»
ПАНАС МИРНИЙ

Слайд 28