ДНК - діагностика

Содержание

Слайд 2

Цикл реплікації ДНК включає три основні стадії: 1) розплітання спіралі ДНК

Цикл реплікації ДНК включає три основні стадії:
1) розплітання спіралі ДНК

і розходження ланцюгів (денатурацію);
2) приєднання праймерів
3) добудову дочірнього ланцюга ДНК.
У ПЛР вказані процеси здійснюються в пробірці у циклічному режимі. Перехід від однієї стадії реакції до іншої досягається зміною температури інкубованої суміші.
Саме цикл реплікації є найголовнішим етапом у проведенні ПЛР.
Слайд 3

З основних етапів проведення ПЛР обов’язково слід виділити три: 1) підготовка

З основних етапів проведення ПЛР обов’язково слід виділити три:
1) підготовка

проби біоматеріалу, тобто виділення ДНК або РНК;
2) власне полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР-ампліфікація)
(цикл реплікації ДНК);
3) детекція продукту ПЛР (ампліфікованої нуклеїнової кислоти).
Слайд 4

Підготовка проб (виділення ДНК і РНК із біологічного матеріалу). Зразки біооб’єкту

Підготовка проб (виділення ДНК і РНК із біологічного матеріалу). Зразки біооб’єкту

спеціально обробляють для перебігу лізису клітин, видалення білкових, полісахаридних і ліпідних компонентів. Для цього використовують різні методи, в тому числі сорбентний, за яким відбувається сорбція ДНК (РНК) на сорбенті після лізису клітин, багатократної відмивки нуклеїнових кислот (НК) і наступної елюції ДНК (РНК) буферним розчином та ін. У результаті такої обробки отримують розчин, який містить ДНК (РНК) досліджуваного об’єкту.
Слайд 5

Отриманий розчин ДНК можна зберігати протягом тижня за температури 2–8 °С

Отриманий розчин ДНК можна зберігати протягом тижня за температури 2–8 °С

та до року (за температури –60 °С). Не підлягає зберіганню розчин очищеної РНК. Його необхідно відразу ж використовувати у дослідженнях. Проби можна зберігати тільки у вигляді отриманих з допомогою зворотної транскрипції розчинів комплементарної ДНК (кДНК).
Слайд 6

Типова полімеразна ланцюгова реакція. На цьому етапі багатократно повторюють наступні три

Типова полімеразна ланцюгова реакція.
На цьому етапі багатократно повторюють наступні три

реакції: денатурації, ренатурації і синтезу.
Перший етап ПЛР — це денатурація зразка ДНК шляхом витримування його при температурі 94–95 °С. Крім ДНК, у реакційній суміші мають бути в надлишку два праймери, термостабільна ДНК-полімераза Taq (виділена із Thermus aquaticus) і чотири дезоксирибонуклеотиди.
Другий етап ПЛР — ренатурація ДНК, яка відбувається за зниженої температури 50–60°С. За ренатурації відбувається відпал праймерів, а саме вони гібридизуються з комплементарними послідовностями ДНК (розплавленої ДНК-матриці) з утворенням коротких дволанцюгових ДНК-фрагментів, які необхідні для початку роботи ензиму полімерази.
Праймери обмежують ту ділянку, яка буде багатокатно подвоєна
Слайд 7

Третій етап ПЛР — синтез фрагмента комплементарного дочірнього ланцюга ДНК (за

Третій етап ПЛР — синтез фрагмента комплементарного дочірнього ланцюга ДНК (за

70–72 °С, тобто оптимальної температури для активності ДНК-полімерази Taq).
У якості будівельного матеріалу використовують чотири дезоксинуклеотидтрифосфати, що знаходяться в суміші. Синтез фрагментів дочірніх ланцюгів ДНК відбувається одночасно на обох ланцюгах материнської ДНК.
Далі цикл повторюється знову. Утворені в першому циклі ампліфікації фрагменти ланцюгів ДНК є матрицями для другого циклу. Фрагменти, що утворилися у перших двох циклах є матрицями для третього і т.д. Таким чином, новостворені фрагменти виступають матрицями для синтезу нових ланцюгів ДНК у наступному циклі ампліфікації, тобто відбувається ланцюгова реакція.
Слайд 8

Всі реакції проводять у пробірках, що знаходяться в термостаті. Там автоматично

Всі реакції проводять у пробірках, що знаходяться в термостаті. Там автоматично

забезпечується зміна температурного режиму і його підтримка, це створює передумови для широкого впровадження методу ПЛР у практику лабораторної клінічної діагностики.
Для синтезу праймерів, які є специфічними до певної ДНК-мішені, потрібно знати нуклеотидну послідовність ДНК відповідного патогенного мікроорганізму. Основним критерієм підбору праймерів є комплементарність матриці. У цьому випадку в ході ПЛР буде ампліфікуватися тільки специфічна ділянка ДНК, довжина якої рівна сумарній довжині двох праймерів і фрагмента ДНК між ними. Підбір оптимальної температури, відпал праймерів на матриці – це важливий фактор, який впливає на ефективність і специфічність ампліфікації.